Урок 3

Тема. Чим ми розпізнаємо запах. звідки нам відомо про гірке і солодке

Мета: з’ясувати, яке значення у житті людини має нюх, як людина відчуває запахи, відрізняє солодке від солоного, гірке від кислого; розвивати здатність дітей виявляти властивості обстежуваних предметів за запахом, смаком; сприяти розвитку спостережливості, мислення дитини; розширювати кругозір дітей; розповісти учням про роль язика у мовленнєвій діяльності.

Хід Уроку

1.         Вправа «Погода».

— Тепло чи холодно надворі?

— Яке небо?

— Чи є дощ?

2.         Вправа «Мікрофон».

— Чи всі люди люблять однакові запахи?

— Які запахи любите ви?

— Чим людина розпізнає запахи?

Відгадування загадок-підказок.

• Між двох світил

Я посередині один. (Ніс)

Читання і відгадування загадок у підручнику (С. 12; 95).

4. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

— Які запахи ви вдихаєте з радістю?

— Які викликають у вас огиду?

— Які попереджають про небезпеку?

— Запахи не тільки дають нам інформацію про навколишній світ, вони поліпшують наш настрій. (Можна використати малюнок на форзаці підручника.)

— Приємно пройтися весняним запашним лугом або міським сквером, в якому чутно запахи бузку або черемхи. А хто з вас не любить запах щойно випечених тістечок?

Ніс сприймає не тільки приємні запахи. Він може попередити вас про небезпеку. Якщо в будинку запахне газом, ніс його відчує. За допомогою нюху ми визначаємо, чи свіжа їжа, яке повітря у класі, на вулиці тощо.

Давно відомо, що приємні запахи викликають у людини позитивні емоції, а неприємні пригнічують настрій і погіршують самопочуття.

Надто приємний і свіжий запах — це запах чистоти. Тому намагайтеся стежити за чистотою свого тіла, чистотою одягу, взуття і чистотою в кімнаті.

Нюх відіграє важливу роль у нашому житті. Носом ми не тільки сприймаємо різні запахи, а й вдихаємо повітря. Ніс потрібно берегти: він схильний до різних захворювань, найчастіше простудних. Людина, яка через хворобу втратила нюх, не може сприймати запахів. Для неї навіть їжа втрачає свій смак.

Дітям шкідливо перебувати у накуреному приміщенні тому, що тютюновий дим погіршує гостроту нюху.

5. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 10, завдання 1).

— Ця вправа вчить розрізняти предмети за запахом.

Учні розфарбовують кружечки біля предметів із приємним запахом кольоровими олівцями, з неприємним — чорним.

6. Робота за підручником (С. 12).

— Чи знаєте ви рослини, що зображені на малюнку?

— Які з них ви можете розпізнати за запахом? Намалюй їх.

7. Гра «Вгадайте за запахом».

Запропонуйте дітям вгадати за запахом різні предмети, рослини або продукти. Зав’яжіть їм очі і дайте понюхати різні предмети. Перемагає той, що відгадав найбільшу кількість предметів.

Цю гру можна провести у вигляді веселого конкурсу «Найчутливі-ший ніс».

Учитель. Людина обирає необхідну їжу, користуючись не тільки нюхом, але й смаком.

8. Фізкультхвилинка.

Раз, два, три, чотири, п’ять!

Час настав нам спочивать.

Тож піднімем руки вгору,

Ніби глянемо на зорі.

А тепер всі руки в боки,

Як зайчата,— скоки-скоки!

Десять, дев’ять, вісім, сім!

Час за парти нам усім.

9. Відгадування загадок.

• Лежить дошка у болоті,

Ні сохне, ні гниє,

А користь людям дає. (Язик)

• Якби не було у тебе того,

Не сказав би ти нічого. (Язик)

Читання і відгадування загадки, поданої у підручнику (С. 13).

10. Вправа «Мікрофон».

— Навіщо людині язик?

Учитель читає текст (С. 13) і доповнює відповіді учнів.

Висновок. Язик нам потрібен не тільки для того, щоб розрізняти їжу на смак, але й для того, щоб спілкуватися, співати, декламувати вірші тощо. Словами можна дарувати радість, можна й образити.

11. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 11, завдання 3).

Учні розглядають предметні малюнки і називають, що із зображеного є гірким, солодким, кислим, солоним, гострим.

12. Робота за підручником (С. 13).

Учні розглядають малюнок і відповідають на запитання:

— Чому плаче хлопчик?

— Що їсть дівчинка?

— Який на смак кавун?

— Що на столі гірке? Солодке? Кисле? Солоне?

13. Гра «Впізнайте за смаком». Опис гри у підручнику (С. 94).

Складання порад

• Не вживай гарячу і дуже холодну їжу.

• Не куштуй незнайомі продукти.

• Якщо в тебе нежить, користуйся чистою хусточкою.

• Якщо сторонній предмет потрапив у ніс, спробуй чхнути чи висякатись. Якщо це не допоможе — негайно до лікарні!

• Якщо ти проковтнув сторонній предмет, обов’язково скажи про це дорослим.

14.       Підсумок уроку.

— Яке значення у житті людини має нюх?

— За допомогою якого органа ви відрізняєте запах троянди від запаху бузку?

— Які запахи є корисними для здоров’я?

— Як людина відрізняє солодке від солоного, гірке від кислого?

— Назвіть відомі вам смаки.

— Якою є роль язика у спілкуванні?

— Які поради ви запам’ятали?

— Які загадки і прислів’я ви запам’ятали?

На уроці можна також використати такі вправи.

• Чи знаєш ти?

1) Як тварини розрізняють запахи? Що для них значать запахи? Більшість риб, земноводних, плазунів і ссавців має по дві ніздрі.

А носи тварин бувають найрізноманітніших форм і розмірів. У слона це хобот, який утворився від зростання верхньої губи та носа. У кита це дихало, розташоване на вершині голови. Людина може розрізняти до 40 тис. запахів. Але у тварин нюх є набагато гострішим. Тому, наприклад, собак використовують у поліції для розшуку наркотиків та злочинців.

2) Існує 5 типів запахів, які ми можемо розпізнавати:

• квіткові (фіалки, троянди та ін.);

• специфічні (лимон, яблука та ін.);

• смажені (кофе та ін.);

• гнилі (тухліяйця, сир та ін.);

• ефірний (бензин, алкоголь тощо).

Ми часто плутаємо нюх і смак. Наприклад, якщо ми п’ємо кофе і не відчуваємо його запаху, то й не відчуємо його справжнього смаку. Ось чому їжа здається несмачною, коли вона холодна.

• Гра «Про смак».

Попросіть дітей пригадати слова, що характеризують смак, наприклад: гострий, кислий, солоний, солодкий, прісний. Всі слова, названі дітьми, записати на дошці.

Потім кожний обирає той або інший смак і пояснює, чому цей смак йому подобається найбільше.

Попросіть дітей перерахувати, що може бути кислим, солоним тощо. Наприклад, кислим можуть бути молоко, сік, слива, усмішка. Це завдання діти можуть виконувати у групах. Перемагає група, яка придумає до того або іншого слова, що визначає смак, якомога більше відповідних слів.

Запропонуйте дітям жартівливий варіант цього завдання. Поділіть дітей на групи і попросіть кожну групу придумати жартівливі історії про те, як продукти змінили смак. Наприклад:

• Чому корова стала давати солоне молоко?

• Чому лимон виріс солодким?

• Чому огірок виріс кислим?

• Чому перець став прісним?

• Чому в яблука з’явився смак перцю?

Висновок. Відчуття смаку — джерело великого задоволення. Воно робить можливим отримання задоволення від їжі. Але це відчуття дане нам і для захисту. Воно застерігає нас від вживання їжі, яка може бути небезпечною для нашого організму.

• Гра «Найапетитніша страва».

Запропонуйте дітям уявити, що вони їдять свою найулюбленішу страву. Діти описують смак цієї страви, не називаючи її. За описами одне одного діти вгадують, які страви якнайбільше полюбляють їхні друзі.

Потім діти малюють свою страву і розповідають, із чого вона приготована.

Зі всіх малюнків дітей зробити виставку «Наші улюблені страви».

• Складання казки «Що нам дарує їжа».

Попросіть дітей сказати, що смачна їжа може подарувати людині, наприклад: радість життя, здоров’я, посмішку, комфорт, хороший настрій, силу тощо. Все це запишіть на дошці. Потім діти колективно або індивідуально (вдома) складають казку про кухаря, їжа якого дарує людям здоров’я, посмішку тощо.

• Робота з прислів’ями.

Слово — не стріла, а глибше ранить.

Тепле слово і в мороз зігріє.

Слово інколи пече дужче за вогонь.

Доброму слову ціни немає.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

• Коли ми так говоримо?

Язик без кісток.

Проковтнути язика.