Тема. Стібки і шви. ручні стібки. Шов «уперед голку» та його застосування

Мета: ознайомити учнів зі стібками і швами, зокрема швом «уперед гол-ку»; навчитися застосовувати його при роботі з тканиною; розвивати вміння учнів користуватися інструментами для роботи з тканини; виховувати на-вички бережливості; розвивати естетичний смак.

Обладнання: голки, ножиці, лінійка, олівець, папір, зразки ручних швів.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

У ч и т е л ь. Сьогодні ми ознайомимося із ручними швами та стібками,а також з інструментами, які потрібні для того, щоб працювати зтканиною.

ІІІ. Інструменти для роботи з тканиною

1. Учитель загадує загадки про ножиці, голку, нитку, наперсток.

Майстер викував уміло

Два однакових ножі,

Дуже зустрічі зраділи

Два однакових ножі.

Обнялись, і роз’єднати

Їх уже ніхто не зміг.

Підкажіть, як називати

Почали відтоді їх? (Ножиці)

Вона тоненька та міцна,

Латає нам кожух і свитки.

Як зветься штука чарівна,

Ви здогадались, дітки? (Нитка)

Міленький хлопчик

Заліз на стовпчик,

Одежі не носить,

Їсти не просить,

Личенько рябе.

Що воно таке? (Наперсток)

Я всіх обшиваю,

Сама ж одягу не маю. (Голка)

Для різного потрібні голка, нитка, наперсток, ножиці, лінійка, олівець, папір. Головний інструмент ручного шиття — голка. Товщина голки і ни-ток залежить від товщини тканини. Тонку тканину шиємо тонкою голкою, а грубшу — товстішою голкою і ниткою. Наперсток надіваємо на середній палець.

2. Практична робота.

1) Підбір голки, нитки, тканини.

2) Надівання наперстка.

IV. Слухання учнями казки «Будиночок для голок»

(про правила збереження голок)

Жили-були три голки, три сестри. Старша голка була дуже цікава — зав-жди встромляла свого носа в будь-яку щілину. Середня — дуже непосидю-ча, весь час стрибала, жодної хвилини не могла посидіти спокійно. Й обид-ві не товаришували з ниткою.

— Я не буду з нею дружити,— сказала старша.— Вона така довга!

— І я не буду з нею товаришувати,— вторувала їй середня. — Вона зав-жди плутається.

Отакі були старші сестри. А молодша дружила з Ниткою, ніколи з нею не розлучалася і завжди була зайнята різними справами: шила, пришивала, зашивала, штопала.

— Та чи можна так надриватися? — сердилися на неї старші сестри. — Ти ж незабаром зовсім затупишся від цієї роботи! І скільки можна вовтузи-тися з цією плутаною ниткою? Коли ж жити для себе?

Але вона їх не слухала і продовжувала робити свою справу. Дивно, але нитка у неї не плуталась. І сама голка залишалася такою ж блискучою й гострою, як і раніше.

Якось Старша голка встромила свого тонкого носа в таку вузьку щілину, що він там надломився. А середня так стрибнула, що опинилась між дошка-ми підлоги та так і залишилася. І їй спершу навіть сподобалось: яке зручне житло! Та згодом, припадаючи пилюкою і мокнучи під час миття підлоги, голка почала іржавіти. Ніхто вже не впізнав би в ній колишню модницю.

— Але ж так і я можу згубитися,— подумала молодша сестра, залишив-шись одна-однісінька. І вирішила вона побудувати собі будинок.

Спочатку голка попросила ножиці вирізати з тканини два однакові кру-жечки, а потім — іще один, але менший — з картону. Вона швиденько при-шила один кружечок з тканини по краю швом «вперед голкою» і, підклавши кружечок з картону, затягла нитку. Вийшла товстенька, м’якенька подушеч-ка. До неї тим же швом пришила інший кружечок з тканини, який передбач-ливо обшила швом «через край». І вийшов затишний будиночок!

V. Ознайомлення із стібками та швами

Учитель розповідає, демонструє ручні шви та стібки та їх при зна чення.

стібки

Назва Призначення

Зметувальні прямі  Тимчасове з’єднання деталей

Копіювальні Перенесення ліній з однієї деталі на іншу

Окидні Запобігання обсипанню зрізів тканини

Ручні шви Для з’єднання двох деталей

Петельні Для обметування вручну країв виробу

Шви

«Вперед голку» Для з’єднування деталей виробу

«Назад голку»

«Через край» Для обметування країв виробу та запобі-гання обсипанню зрізів тканини

VI. Фізкультхвилинка

VII. Ігрова ситуація «модельне агенство»

— Діти, до нашого агентства завітали відвідувачі, тож вам потрібно від-гадати, хто це, і запропонувати такий одяг, який би був зручний для них.

Учитель загадує загадки про зайчика, лисичку, білочку, вовчика, ведмедика, їжач-ка. Учні відгадують їх і пропонують для кожного звірятка відповідний одяг.

Довгі вуха, куций хвіст,

Моркву і капусту їсть,

В сніжну зиму залюбки

Обгризає яблуньки. (Заєць)

Ходить свашка із мітлою,

Заміта по лісу слід.

Бо недавньою порою

Тут відбувсь її обід. (Лисиця)

Хвіст трубою, спритні ніжки —

Плиг із гілки на сучок!

Носить все вона горішки

В золотий свій «сундучок».

В неї очі, мов горішки,

Кожушина хутряна,

Гострі вушка, наче ріжки,

У дуплі живе вона. (Білка)

Ходить хмуро між дубами,

Хижо клацає зубами.

Весь, як є,— жорстока лють.

Очі так її і ллють!

Зачаївся ось, примовк.

Грізний звір цей, звісно,... (вовк).

Влітку ходить, бродить лісом.

Все трощить важка нога.

Взимку він, покрившись хмизом,

У барлозі спать ляга. (Ведмідь)

Котиться клубочок, зовсім без ниточок,

Замість ниточок триста голочок. (Їжак)

VIII. Підсумок уроку