💎 Рекомендуєм - телеграм ігри для заробітку криптовалюти (безкоштовно) Почати заробляти!

Розвиток мовлення та мовленнєвого апарату – запорука успішного навчання.
План
1. Вступне слово та виступ вчителя.
2. Групова робота з батьками.
- oб’єднання у групи.
- інструкція щодо роботи в групах.
- обговорення питань.
- спільна презентація роботи батьків у групах.
3. Поради щодо мовленнєвого розвитку дітей.

Хід зборів
1. Виступ вчителя.
Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К. Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ.
Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема в розвитку її мови, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі.
Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературної мови лише в школі, і не звертає належної уваги на формування мови дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з самого малку, коли вона починає вимовляти перші слова.
Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовний розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя.
Правильна мова допомагає дитині встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки й бажання, сприяє успішному навчанню в школі.
Дітей треба навчити правильно вимовляти звуки в словах і ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією й правильно дихати під час мовлення.
Батьки не можуть залишатися байдужими до мовних вад своїх дітей. У колі сім’ї дорослі розуміють малюка з півслова, і він почуває себе спокійно. Але минають роки, розширюється мовне спілкування дитини, і ці вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають ті чи інші ускладнення.
Мова – не лише найважливіше знаряддя спілкування людей, а й могутній засіб набуття знань. Цілком зрозуміло, що без розвиненої мови та серйозних порушень звуковимови діти не зможуть здобути міцних та ґрунтовних знань з основ наук, не зможуть гармонійно розвиватися. Від рівня мовного розвитку учнів залежить і успішність навчання молодших школярів. Наприклад, недосконалі навички читання призводять до того, що діти мало і неохоче читатимуть у наступних класах, позбавляючи себе одного із найважливіших джерел знань і збагачення словникового запасу. Обмеженість словникового запасу, зокрема слів абстрактного значення, і низька техніка читання перешкоджають дітям зрозуміти прочитане. Через низький розвиток мови учням важко давати логічно обґрунтовані відповіді на запитання, зв’язно та послідовно висловлювати свої думки, переказувати прочитане. Це негативно впливатиме й на інші сторони діяльності дітей, вона втрачатимуть інтерес до навчання. Адже з кожним кроком навчання у школі збільшується порція матеріалу, а тому учням важко зосередитися під час виконання завдання, в них уповільнюється темп роботи, низька мовна активність.
Відомо, що добре розвинене усне мовлення дитини – одна з найнеобхідніших умов оволодіння навичкою читання та письма. Адже письмове мовлення можливе тільки на основі розвиненого усного.
Пропоную розглянути таблицю росту словникового запасу дитини.
Вік дитини Кількість слів

1-й рік Від 2-3 до 15-20 слів

2-й рік Від 100 до 300 слів

3-й рік Від 300 до 1000- 1500 слів

4-й рік Від 1500 до 2000 слів

5-й рік Від 2500 до 3000 слів

6-й рік Від 3500 до 4200 слів

Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам’яті, сприймання, насамперед слухового та зорового, а також рухової сфери дитини. Будь-яке відхилення у розвитку названих процесів обов’язково позначається на стані мовлення дитини.
Порушення мовлення у першокласників мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі.
А, враховуючи, що мовленєвий розвиток дитини продовжується ще й під час шкільного навчання, тому такі помилки можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу, а саме з читання, письма, рідної мови. Порушення мовлення значно ускладнюють засвоєння дитиною іноземних мов, що на даний час актуально.
(Аналіз стану розвитку мовлення у нашому класі).
Розвиток мовлення у молодших школярів багато залежить від розвитку мовного слуху. Для усвідомлення звука, як одиниці мовлення, учень має навчитися виділяти його із звукового комплексу (слова), знаходити – чути і впізнавати в інших звукових спілкуваннях, зіставляти звуки, вимовлені окремо та у словах, встановлювати звуковий склад, співвідношення між звуками і буквами у словах. Неодмінною передумовою успішного засвоєння залежностей між звуковою і графічною системами мови є звукобуквений аналіз слів. Основа звукобуквеного аналізу – це чітке усвідомлення двох знакових систем, що служить для зображення тієї самої мовної одиниці – слова. Перехід від однієї звукової системи (орфографічної) до іншої (фонематичної) вимагає від учнів певного ступеню абстракції.
За даними дослідження Ж. Піаже, мовлення дітей 6-8 років виявляється в таких його функціональних формах: повторення (дитина обмінюється думками з товаришами чи дорослими, будучи зацікавленою в тому, щоб її слухали і розуміли); критика; наказ; прохання й погрози; питання і відповіді. Їх співвідношення є одним з показників розвитку мовлення.
У молодшому шкільному віці активно розвивається мовлення і швидко росте пасивний словник – кількість слів, що розуміє дитина. Темп збагачення дитячого мовлення нерівномірний, в ньому є фази прискорення та уповільнення. Спостерігаючи також значні індивідуальні відмінності у темпі збагачення словника, так і в широті його використання. До 6 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною.
Те, що дитина засвоює граматичні форми слова і набуває значний активний словник, дозволяє їй перейти до контекстної мови. Зміст такої мови розкривається в самому контексті,який стає зрозумілим для інших. Щоб мовлення дитини успішно розвивалося, треба забезпечити цілеспрямовану мовленнєву діяльність в таких напрямках:
• Виділяти певні звукокомплекси (слова) з цілого мовного потоку, який діти постійно чують;
• Узагальнювати однорідні предмети (дії,ознаки, відношення) і називати їх тим самим певним словом;
• Здійснювати тонкий фонематичний аналіз кожного звукокомплекси, тобто розрізняти схожі сполучення звуків (фонеми) і слова, наприклад «та-то», «ба-ба», «хлопчик - м’ячик»
• Віднести виділене слово до певного об’єкта (ознаки, дії, зв’язку), тобто розуміти слова;
• Розуміти ціле речення, тобто групу слів, об’єднаних певними граматичними зв’язками; в реченні завжди передана закінчена думка;
• Засвоїти механізм вимови (артикуляції);
• Засвоїти вміння відбирати в кожному окремому випадку потрібні слова і, організовуючи їх у певні граматичні структурі, передавати свої думки в зрозумілих іншим людям реченнях.
Усі ці складні завдання дитина розв’язує не одночасно і не однаково успішно. Діти засвоюють мову двома шляхами: в повсякденному, природному спілкуванні з навколишнім дорослими і в процесі спеціально організованого педагогами й батьками навчання. Від змісту, характеру і методів такого природного і спеціального навчання залежить розвиток мовлення дитини в кожний період її життя.
Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. За даними дослідження П. Зінченка, А. Смірнова та інших, при цілеспрямованій роботі учителя у молодших школярів поступово змінюються способи запам’ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кожне слова, яке необхідно запам’ятати. У 3 класі більшість дітей повторюють слова групами. Деяк із них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні 4 класу при запам’ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, логічні висновки для реконструювання подій. Здійснюють індивідуальний підхід, учитель може стимулювати окремих учнів створювати « розумовий образ», який відрізняється яскравістю та краще запам’ятовується. Можна навчити найбільш розвинених учнів 4 класу прийому відшукування інформації у пам’яті, створювати різноманітні сценарії для збереження запам’ятованого.
У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати й відтворювати. Зростає продуктивність запам’ятовування навчального матеріалу. В учнів 2 класу запам’ятовування та конкретного матеріалу збільшується на 28 %, абстрактного – на 68 %, емоційного на 35 %. Обсяг запам’ятовування за однаковий проміжок часу однакового матеріалу з віком і навчанням молодших школярів теж зростає. Якщо прийняти обсяг запам’ятовування першокласника за 100 балів, то він виразиться в учня 2-3 класів 163 балами.
2. Групова робота з батьками.
Об’єднання батьків у групи відбувається відповідно до різнокольорових запрошеньна батьківські збори. Кожна група отримує завдання, написано на окремому аркуші паперу: дати відповіді на запитання.
Запитання
Група 1
o Від кого залежить успішний мовленнєвий розвиток вашої дитини?
o Опишіть коло спілкування дитини
Група 2
o Яку допомогу ви надаєте дітям у розвитку мовлення?
Група 3
o Як залежить мовленнєвий розвиток від взаємодії батьків і педагогів?

3. Поради батькам щодо мовленнєвого розвитку дітей.
 Не повторюйте за дитиною не правильної вимови звуків;
 Постійно стежте за правильністю мови дітей;
 Своєчасно виправляйте граматичні помилки;
 Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку;
 Якщо ваша дитина не правильно вимовляє звуки, обов’язково зверніться до логопеда;
 Якомога більше розмовляйте з дитиною;
 Систематично проводьте ігри в слова «хто більше знає слів», «назви, який ... », «скажи, звідки… », «а якби…», «придумай слово»;
 Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми;
 Заохочуйте словесну творчість дітей;
 Спонукайте їх до складання віршів, лічилок, будьте їм помічниками;
4. Вправи які допоможуть покращити мовлення
4.1. Вправи на дихання
«Повітряні кульки»
Набрати повітря через ніс видихнути ротом 3 рази.
Набрати повітря через ніс та на одному диханні порахувати від 1 до 10. 1 раз.
Набрати повітря через ніс та порахувати від 10 до 1 проговорюючи: 10 і, 9 і, 8 і, 7 і, 6 і, 5 і, 4 і, 3 і, 2 і, 1 і видихнути зайве повітря.
Вивчити віршик та промовити на одному видиху повітря.
4.2. Вправи для пальчиків.
Усі ми знаємо, що на кінчиках пальців знаходяться мовні центри. Тому наші бабусі гралися з нами в пальчикові ігри: «Вибери квасольку», «Посортуй ґудзики, камінчики». Сьогодні я пропоную цікаві віршики-ігри, що допомагають у розвитку мови.
«Пальчики вітаються»
«Помиємо руки»
Мию руки я водою, мию без води.
Нехай будуть мої руки чистими завжди.
А тепер я витираю рушником махровим,
Нехай будуть мої руки чисті та здорові.
(імітувати миття рук та витирання кожного пальчика при цьому намагатися чітко промовляти вірш)
«Яєчко у гніздечку»
Ми долоньки розітре і гніздечко з рук зівєм.
У гніздечко покладем яєчко
(кладемо у долоньку м’ячик-їжачок)
Яєчко, яєчко котись по гніздечку
Котися, котися дивись не розбийся.

5. Заключне слово.
Бажаю, щоб сьогоднішні батьківські збори стали вам корисними. Оскільки сьогодення вимагає бути успішними. А щоб бути успішним потрібно бути хорошим оратором. Дякую за увагу.
Категорія: Батьківські збори | Додав: galinakarnatovska (22.10.2017)
Переглядів: 2358 | Рейтинг: 0.0/0
Графіка як вид образотворчого мистецтва. Виконання аплікації «Рибки» з подаль...
Елементарне поняття про декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ). Практична робот...
Піклування про здоров'я в сім'ї. Доброзичливі й добрі стосунки між чл...
Н. Забіла «Древній Київ», М. Познанська «Зацвіли каштани»
І. Жиленко «Доброго ранку!..», Т. Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник». В....
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]