Розвиток мовлення та мовленнєвого апарату – запорука успішного навчання.
| План 1. Вступне слово та виступ вчителя. 2. Групова робота з батьками. - oб’єднання у групи. - інструкція щодо роботи в групах. - обговорення питань. - спільна презентація роботи батьків у групах. 3. Поради щодо мовленнєвого розвитку дітей. Хід зборів 1. Виступ вчителя. Мова – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К. Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її відчуття і сприймання, збагачуються знання про навколишній світ. Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема в розвитку її мови, належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі. Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературної мови лише в школі, і не звертає належної уваги на формування мови дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з самого малку, коли вона починає вимовляти перші слова. Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовний розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильна мова допомагає дитині встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки й бажання, сприяє успішному навчанню в школі. Дітей треба навчити правильно вимовляти звуки в словах і ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією й правильно дихати під час мовлення. Батьки не можуть залишатися байдужими до мовних вад своїх дітей. У колі сім’ї дорослі розуміють малюка з півслова, і він почуває себе спокійно. Але минають роки, розширюється мовне спілкування дитини, і ці вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають ті чи інші ускладнення. Мова – не лише найважливіше знаряддя спілкування людей, а й могутній засіб набуття знань. Цілком зрозуміло, що без розвиненої мови та серйозних порушень звуковимови діти не зможуть здобути міцних та ґрунтовних знань з основ наук, не зможуть гармонійно розвиватися. Від рівня мовного розвитку учнів залежить і успішність навчання молодших школярів. Наприклад, недосконалі навички читання призводять до того, що діти мало і неохоче читатимуть у наступних класах, позбавляючи себе одного із найважливіших джерел знань і збагачення словникового запасу. Обмеженість словникового запасу, зокрема слів абстрактного значення, і низька техніка читання перешкоджають дітям зрозуміти прочитане. Через низький розвиток мови учням важко давати логічно обґрунтовані відповіді на запитання, зв’язно та послідовно висловлювати свої думки, переказувати прочитане. Це негативно впливатиме й на інші сторони діяльності дітей, вона втрачатимуть інтерес до навчання. Адже з кожним кроком навчання у школі збільшується порція матеріалу, а тому учням важко зосередитися під час виконання завдання, в них уповільнюється темп роботи, низька мовна активність. Відомо, що добре розвинене усне мовлення дитини – одна з найнеобхідніших умов оволодіння навичкою читання та письма. Адже письмове мовлення можливе тільки на основі розвиненого усного. Пропоную розглянути таблицю росту словникового запасу дитини. Вік дитини Кількість слів 1-й рік Від 2-3 до 15-20 слів 2-й рік Від 100 до 300 слів 3-й рік Від 300 до 1000- 1500 слів 4-й рік Від 1500 до 2000 слів 5-й рік Від 2500 до 3000 слів 6-й рік Від 3500 до 4200 слів Мовлення – дуже складна психічна функція. Його нормальний розвиток можливий лише за умови сформованості мислення, уваги, пам’яті, сприймання, насамперед слухового та зорового, а також рухової сфери дитини. Будь-яке відхилення у розвитку названих процесів обов’язково позначається на стані мовлення дитини. Порушення мовлення у першокласників мають здатність до патологічного закріплення, що призводить до різних стійких помилок як в усному мовленні, так і на письмі. А, враховуючи, що мовленєвий розвиток дитини продовжується ще й під час шкільного навчання, тому такі помилки можуть спричинити різноманітні стійкі порушення у засвоєні шкільних знань, насамперед з предметів мовного циклу, а саме з читання, письма, рідної мови. Порушення мовлення значно ускладнюють засвоєння дитиною іноземних мов, що на даний час актуально. (Аналіз стану розвитку мовлення у нашому класі). Розвиток мовлення у молодших школярів багато залежить від розвитку мовного слуху. Для усвідомлення звука, як одиниці мовлення, учень має навчитися виділяти його із звукового комплексу (слова), знаходити – чути і впізнавати в інших звукових спілкуваннях, зіставляти звуки, вимовлені окремо та у словах, встановлювати звуковий склад, співвідношення між звуками і буквами у словах. Неодмінною передумовою успішного засвоєння залежностей між звуковою і графічною системами мови є звукобуквений аналіз слів. Основа звукобуквеного аналізу – це чітке усвідомлення двох знакових систем, що служить для зображення тієї самої мовної одиниці – слова. Перехід від однієї звукової системи (орфографічної) до іншої (фонематичної) вимагає від учнів певного ступеню абстракції. За даними дослідження Ж. Піаже, мовлення дітей 6-8 років виявляється в таких його функціональних формах: повторення (дитина обмінюється думками з товаришами чи дорослими, будучи зацікавленою в тому, щоб її слухали і розуміли); критика; наказ; прохання й погрози; питання і відповіді. Їх співвідношення є одним з показників розвитку мовлення. У молодшому шкільному віці активно розвивається мовлення і швидко росте пасивний словник – кількість слів, що розуміє дитина. Темп збагачення дитячого мовлення нерівномірний, в ньому є фази прискорення та уповільнення. Спостерігаючи також значні індивідуальні відмінності у темпі збагачення словника, так і в широті його використання. До 6 років мова стає засобом спілкування і мислення дитини, а також предметом свідомого вивчення, оскільки при підготовці до школи починається навчання читанню і письму. Як вважають психологи, мова для дитини стає рідною. Те, що дитина засвоює граматичні форми слова і набуває значний активний словник, дозволяє їй перейти до контекстної мови. Зміст такої мови розкривається в самому контексті,який стає зрозумілим для інших. Щоб мовлення дитини успішно розвивалося, треба забезпечити цілеспрямовану мовленнєву діяльність в таких напрямках: • Виділяти певні звукокомплекси (слова) з цілого мовного потоку, який діти постійно чують; • Узагальнювати однорідні предмети (дії,ознаки, відношення) і називати їх тим самим певним словом; • Здійснювати тонкий фонематичний аналіз кожного звукокомплекси, тобто розрізняти схожі сполучення звуків (фонеми) і слова, наприклад «та-то», «ба-ба», «хлопчик - м’ячик» • Віднести виділене слово до певного об’єкта (ознаки, дії, зв’язку), тобто розуміти слова; • Розуміти ціле речення, тобто групу слів, об’єднаних певними граматичними зв’язками; в реченні завжди передана закінчена думка; • Засвоїти механізм вимови (артикуляції); • Засвоїти вміння відбирати в кожному окремому випадку потрібні слова і, організовуючи їх у певні граматичні структурі, передавати свої думки в зрозумілих іншим людям реченнях. Усі ці складні завдання дитина розв’язує не одночасно і не однаково успішно. Діти засвоюють мову двома шляхами: в повсякденному, природному спілкуванні з навколишнім дорослими і в процесі спеціально організованого педагогами й батьками навчання. Від змісту, характеру і методів такого природного і спеціального навчання залежить розвиток мовлення дитини в кожний період її життя. Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. За даними дослідження П. Зінченка, А. Смірнова та інших, при цілеспрямованій роботі учителя у молодших школярів поступово змінюються способи запам’ятовування. Більшість першокласників просто повторюють кожне слова, яке необхідно запам’ятати. У 3 класі більшість дітей повторюють слова групами. Деяк із них групують слова за загальними ознаками. Окремі учні 4 класу при запам’ятовуванні використовують семантичну обробку матеріалу, логічні висновки для реконструювання подій. Здійснюють індивідуальний підхід, учитель може стимулювати окремих учнів створювати « розумовий образ», який відрізняється яскравістю та краще запам’ятовується. Можна навчити найбільш розвинених учнів 4 класу прийому відшукування інформації у пам’яті, створювати різноманітні сценарії для збереження запам’ятованого. У молодшому шкільному віці значно підвищується здатність заучувати й відтворювати. Зростає продуктивність запам’ятовування навчального матеріалу. В учнів 2 класу запам’ятовування та конкретного матеріалу збільшується на 28 %, абстрактного – на 68 %, емоційного на 35 %. Обсяг запам’ятовування за однаковий проміжок часу однакового матеріалу з віком і навчанням молодших школярів теж зростає. Якщо прийняти обсяг запам’ятовування першокласника за 100 балів, то він виразиться в учня 2-3 класів 163 балами. 2. Групова робота з батьками. Об’єднання батьків у групи відбувається відповідно до різнокольорових запрошеньна батьківські збори. Кожна група отримує завдання, написано на окремому аркуші паперу: дати відповіді на запитання. Запитання Група 1 o Від кого залежить успішний мовленнєвий розвиток вашої дитини? o Опишіть коло спілкування дитини Група 2 o Яку допомогу ви надаєте дітям у розвитку мовлення? Група 3 o Як залежить мовленнєвий розвиток від взаємодії батьків і педагогів? 3. Поради батькам щодо мовленнєвого розвитку дітей. Не повторюйте за дитиною не правильної вимови звуків; Постійно стежте за правильністю мови дітей; Своєчасно виправляйте граматичні помилки; Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправте помилку; Якщо ваша дитина не правильно вимовляє звуки, обов’язково зверніться до логопеда; Якомога більше розмовляйте з дитиною; Систематично проводьте ігри в слова «хто більше знає слів», «назви, який ... », «скажи, звідки… », «а якби…», «придумай слово»; Привчайте дітей до вживання слів відповідно до літературної норми; Заохочуйте словесну творчість дітей; Спонукайте їх до складання віршів, лічилок, будьте їм помічниками; 4. Вправи які допоможуть покращити мовлення 4.1. Вправи на дихання «Повітряні кульки» Набрати повітря через ніс видихнути ротом 3 рази. Набрати повітря через ніс та на одному диханні порахувати від 1 до 10. 1 раз. Набрати повітря через ніс та порахувати від 10 до 1 проговорюючи: 10 і, 9 і, 8 і, 7 і, 6 і, 5 і, 4 і, 3 і, 2 і, 1 і видихнути зайве повітря. Вивчити віршик та промовити на одному видиху повітря. 4.2. Вправи для пальчиків. Усі ми знаємо, що на кінчиках пальців знаходяться мовні центри. Тому наші бабусі гралися з нами в пальчикові ігри: «Вибери квасольку», «Посортуй ґудзики, камінчики». Сьогодні я пропоную цікаві віршики-ігри, що допомагають у розвитку мови. «Пальчики вітаються» «Помиємо руки» Мию руки я водою, мию без води. Нехай будуть мої руки чистими завжди. А тепер я витираю рушником махровим, Нехай будуть мої руки чисті та здорові. (імітувати миття рук та витирання кожного пальчика при цьому намагатися чітко промовляти вірш) «Яєчко у гніздечку» Ми долоньки розітре і гніздечко з рук зівєм. У гніздечко покладем яєчко (кладемо у долоньку м’ячик-їжачок) Яєчко, яєчко котись по гніздечку Котися, котися дивись не розбийся. 5. Заключне слово. Бажаю, щоб сьогоднішні батьківські збори стали вам корисними. Оскільки сьогодення вимагає бути успішними. А щоб бути успішним потрібно бути хорошим оратором. Дякую за увагу. | |
|
| |
| Переглядів: 2369 | |
| О. Буцень «Чи е зима?». Загадки |
| Звірі |
| Ура! Канікули! |
| Дослідницький практикум. З чого це виготовлено? |
| Охорона рослин |
| Всього коментарів: 0 | |