Добро і милосердя у твоєму житті

Мета. Продовжувати знайомити учнів із людськими чеснотами; довести до свідо¬мості дітей, що добро й милосердя чинять¬ся безкорисливо; розвивати в учнів почуття доброти, чуйності, милосердя; викликати у дітей бажання творити добро, бути милосердними й уникати злих вчинків; виховува¬ти любов і повагу, щирість і працьовитість.

На дошці написані вислови:

«Найпрекрасніші і в той час найщасливіші люди ті, хто прожив своє життя, піклуючись про щастя інших».

В, Сухомлинський

«Людина, яка думає тільки про себе і шукає в усьому свою вигоду, не може бути щасливою».

Сенека

«Ні про що не турбуватись, ні за чим не турбуватись — значить не жити, а бу¬ти мертвим».

Г. Сковорода

«Криниця без води - просто яма, люди¬на без доброти - сама тільки оболонка». (Народна творчість)

Вислови Сааді:

«Коли людина перестане думати про власне задоволення, а житиме для інших, то вона високо підніметься душею».

«Все те, що робиш комусь, робиш собі!»

«Не чиніть зла, воно гидке і кривди не робіть нікому, бо кривда щастя не дає, а зло обмежує свободу».

«Якщо ти байдужий до страждань інших, ти не заслуговуєш називатися лю-диною».

Вступне слово вчителя.

Людське життя... Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких пережи-вань, солодке, як мед, і гірке, як полин.

Люди, їх мільйони... Всі вони різні і чи¬мось неповторні. Вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.

Стежина життя... Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? Хочеть¬ся гукнути: «Життя! Візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» . Прекрасні слова. І як хотілося б кожному із нас, щоб і жит¬тя наше було таким же прекрасним. Але як цього досягти? Як бути дійсно щасливим?

Що зробити для того, щоб життя наше було прекрасним? Відповіді на ці запитання частково можемо знайти у висловах відомих людей, які представлені на дошці.

Запитання.

Що об'єднує всі ці вислови?

У чому вбачають сенс життя ці відомі особистості?

Отож сьогодні ми з вами поговоримо про добро і милосердя у вашому житті.

Завдання.

Протягом уроку продумайте, проаналізуй¬те дані вислови і в кінці заняття висловіть свою думку щодо даних тверджень.

Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш,

Коли у радощах витаєш, Забувши про чужу біду.

Бо доброта - не тільки те, Що обіймає тепле слово,

В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш, ти, То раниш, людяне в людині.

Немає вищої святині. Ніж чисте сяйво доброти.

Бесіда.

Милосердя й доброта - як два крила, на яких тримається людство.

Як ви розумієте слово «добро»? Доберіть до цього слова синоніми.

Співчуття, добродійність, чуйність, мило¬сердя, благодійність завжди були притаманні нашому народові. Цілком природним і зако¬номірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитися шматком хліба з го¬лодним, дати притулок бездомному, захисти¬ти старого і немічного, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.

У Вавилоні був такий звичай: недужих виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив, розпитував, коли знав якийсь засіб, радив нещасному. Ніхто байдуже не проходив.

У Сербії був такий закон: той, хто одру¬жувався, мав посадити 75 оливкових де¬рев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Забули імена тих, хто їх садив, а по¬саджені в XVII столітті дерева плодоно¬сять і радують людей ще й сьогодні.

Прекрасний звичай побутує і нині на Кавказі. Високо в горах саджають плодові дерева. Випадковий мандрівник, втамував¬ши голод чи спрагу, не може навіть подя-кувати, не знає кому. Але смуга відчужен¬ня відступає. Чужі стають рідними, близь-кими, коли потрапляють у скруту.

Потреба в доброті - повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні й твердь земна не хитається під ногами. Творче завдання «Обличчя доброти»

Вчитель об'єднує дітей у групи і просить намалювати учнів доброту та прокоменту-вати свої малюнки.

Творче завдання «Серце доброти»

Учитель малює на дошці серце і на ньому відповіді учнів на запитання назвати добрі вчинки, які вони можуть здійснити одне для одного, щоб усім жилося краще і цікавіше.

Вчитель. Що сталося б зі світом, яке ньому зникла доброта? Як ви вважав чи важко бути добрим? Чи може добро зцілити людину? Наведіть приклади, є поряд із вами люди, які потребують допомоги?

Повідомлення «Сумні цифри»

ВУкраїніпроживаєблизько мільйонів самотніх людей. Майже тисяч із них не здатні подбати про себе.П'ятнадцять тисяч самотніх живуть у будинках-інтернатах. Понад мільйон українців живе у злиднях. Близько тридцяти тисяч із них не мають гідного житла. Сімдесят тисяч громадян нашої держиш змушені існувати на мізерну пенсію. Ля сумні цифри лякають.

Як змінити ситуацію?

( «Вершини влади»)

Бесіда.

Важко уявити, що люди можуть страждати не лише від хвороб або бідності. Душевний біль може спричинити і холодна байдужість оточуючих, непривітність. І як образливе слово може поранити душу, привітне слово може зцілити її.

Чи стикалися ви з такими випадками. Розкажіть.

Якби малювати світ доброти і милосердя, то, мабуть, він був би світлим, сонячним. А чи хотіли б ви жити в такому світі? Мабуть, так. А що ви можете зробити уз сьогодні, щоб він був таким?

Чи підтримуєте ви вислови, які написані на дошці? Висловіть свою думку.

Вчитель. У старовину церковні дзвони сповіщали прихожан про початок закінчення служби, били на сполох під час пожежі абоворожогонашестя, збирали громаду для вирішення важливих громадських питань.

Сьогодні церковні дзвони також б'ють на сполох, закликаючи нас до милосердя і доброти. Бо тільки ці вічні цінності роблять нас справжніми людьми. Будьмо милосердні. Озирнімося навколо. Поряд нами мешкають люди, які потребують допомоги. Отож, не відкладаймо добі чинність на потім. Нині, сьогодні, саме зараз!

Хай світлими і чистими будуть ваші по¬мисли, а справи - добрими. Не лінуйтеся щодня робити найлегшу справу - дарувати хоч краплину добра всьому живому на землі. Гете писав: «Перед розумним треба схилити голову, а перед добрим серцем стати на коліна».

Подивіться навкруги і уявіть собі, що поруч тільки гарні люди, які завжди допо-можуть, підтримають. І нехай кожен із вас задумається: «А чи все я зробив для того, щоб людям було біля мене затишно, спокійно?». Тож пам'ятайте, що доброта - ознака сили, а не слабкості. І нехай завж¬ди супроводжують слова геніального поета Т. Шевченка: «Раз добром нагріте серце - вік не охолоне».

Давайте завтра, прийшовши до школи, посміхнемося один одному, скажемо приємні слова і обміняємося розповідями про добрі вчин¬ки, які ми зробили сьогодні.

Навчаймося добра, як вчаться мови діти,

Щоб потім все життя його творить святе.

 Плекаймо крізь роки троянди жито, Тримаймо у серцях, як сонце золоте. Даруймо для людей погожі дні Щоб щедрим садом вік святився небокрай,

Щоби беріз пісні лунали до нестями, І повниться добром наш дім і рідний край. Лікуймо наші зболені серця, Лікуймо наші душі зачерствілі,

 Несімо правди непогасний стяг — / кривда в нашу долю не поцілить.

 Є ще спасіння від недуг людських, Джерела віднайдімо лиш. цілющі...

Мов подорожником торкнімося до них

Й добром розквітнуть, просвітліють душі. Скропімо серце щире, не черстве Людського милосердя еліксиром, Воно, хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірить.