ТЕМА 27. Я пишаюся своїм ім’ям

Мета: формувати пізнавальний інтерес; знайомити дітей з їхнім походженням і значенням імені; створити в класі веселу, дружню атмосферу, виховувати між першокласниками доброзичливі стосунки.

 Обладнання: картки із зображеннями казкових персонажів; аудіоапаратура; церковний православний календар; яскравий плакат з назвою теми заняття.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Діти, сьогоднішнє заняття я розпочну жартівливим віршиком, який написав український дитячий письменник Грицько Бойко.

Одне ім’я

 — Як тебе звати?

 — Так, як мого тата!

 — Ну, а тата ж як?

 — Так, як і мене: в нас ім’я одне!

II. Розкриття теми заняття

Класовод. Ось такий кумедний випадок трапився з веселим хлопчиком, який чомусь не повідомив... Що? (Своє ім’я.) Цікаво чому? (Кілька учнів вголос розмірковують.) А як ви ставитеся до власних імен, діти? Вони вам подобаються? (Діти відповідають.)

Мабуть, краще все ж таки дружити зі своїм іменем. Усі імена гарні, адже кожне з них має свою історію, усі вони виникли для того, щоб називати найкращих серед людей.

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Отже, ім’я має стати не тільки вашим постійним супутником, але й вірним товаришем, другом. «Я пишаюся своїм ім’ям» — так звучить тема сьогоднішнього заняття.

Постараємось ми з вами,

Щоб вдалось воно цікавим,

Пізнавальним, жартівливим Та веселим і грайливим.

Сьогодні ми спробуємо дізнатися про значення й походження наших імен, про дні своїх іменин — так звані дні янгола; а ще на вас чекає багато цікавих ігор та розваг!

IV. Подання нових знань

 Бесіда «Дивовижний світ імен»

Класовод. Діти! Всі ви — дівчатка та хлопчики українського, козацького роду. Отож і імена ваші... Які? (Українські.) Так, вони українські, слов’янські. Імена ваші чудові та древні. Відомо, що більшість популярних нині імен стали поширюватися в нашому краї близько тисячоліття тому.

У давнину вважали, що ім’я людини здатне передбачити певні, особливі якості власника імені, точніше його чесноти. Даючи ім’я своїй дитині, мама й тато мріяли про те, ким вона виросте, якою людиною стане в майбутньому. А батьки завжди бажали добра і щастя своєму дитяті й щиро вірили в те, що обрані ними імена допоможуть маляті в житті.

Багато сучасних українських імен прийшли до нас із далеких країн, зокрема Греції та Ізраїлю. Наприклад: Іван, Анастасія, Максим, Олена. Ці імена часто зустрічались у священних книгах і переказах християн. Ними називали тих, хто вийшов переможцем з найстрашніших випробувань і став святим.

Кожен з вас, діти, має свій день народження. Але, мабуть, не кожен поки що знає про те, що до його імені має відношення ще один день — день іменин. Щоб дізнатися про це, давайте зазирнемо до православного християнського календаря. (Учитель дістає календар та показує його класу.) Кожен день у ньому носить імена певних святих, мучеників, преподобних, праведників, пророків... Вам вже відомі православні українські свята, пов’язані з іменами святих. Хто наведе мені приклади таких свят? (День святого Миколая, свято Василя тощо.) Правильно.

Давайте знайдемо в календарі сьогоднішній день. Подивіться й прочитайте, які імена записані цього дня. (Учні виконують завдання.) Значить, сьогодні власники цих імен можуть відзначати свої іменини.

У давнину імена новонародженим давали священики під час обряду хрещення в церкві. Для цього вони обирали ту іменну дату, яка або співпадає з днем народження дитини, або слідує за ним і більше всього наближена до нього. І в наш час багато батьків, називаючи синів або доньок, орієнтуються на цю християнську традицію. Наприклад, якщо хлопчик народжується 19 грудня, його часто називають саме Миколою, на честь святого Миколая, з ушануванням якого співпадає ця дата.

Вважається, що кожне ім’я — чоловіче чи жіноче — має певний смисл і визначає вдачу та якості дитини, якій його дали. Наприклад, ім’я Артем означає — здоровий, неушкоджений, Віктор — переможець, Максим — величавий, Олена — світла, Катерина — чиста, Марина — морська, Олексій — захисник, Євгеній — благородний.

Але імен так багато! Та кожне ім’я, яке носить та чи інша людина, по-своєму красиве, ошатне, добре. Давайте разом переглянемо цей календар і спробуємо знайти в ньому імена наших однокласників та однокласниць. А я постараюся, діти, дати кожному відповідь про те, що ж означає його ім’я.

Класовод пропонує дітям погратись в ігри, зміст яких пов’язаний з іменами.

 Гра «Імена в народній пісні»

Діти слухають фрагменти знайомих народних пісень, у текстах яких зустрічаються імена. Завдання школярів — швидко зорієнтуватися і підспівати, а потім назвати ім’я, яке згадувалось у тій чи іншій пісні.

Наприклад:

 Грицю, Грицю, до роботи!

 — В Гриця порвані чоботи!

 Грицю, Грицю, до дівчат —

 Аж підківочки бряжчать!

 Засвистали козаченьки В полі серед ночі,

 Виплакала Марусенька Свої ясні очі.

 Галя по садочку ходила,

 Хусточку біленьку згубила,

 Ходить по садочку, блукає,

 Хусточку біленьку шукає.

 Іванчику-білоданчику,

 Поплинь, поплинь

 по Дунайчику,

 Розчеши русу косу

 і гарненькі брівця.

 Вербовая дощечка,

 Дощечка, дощечка,

 По ній ходить Насточка,

 Насточка, Насточка.

Гра «Ім’я одне — варіантів багато»

Перед проведенням гри вчитель дає дітям пояснення.

Класовод. Кожне ім’я, як правило, має кілька варіантів. Візьмемо ім’я Анастасія. Так звучить воно в повній формі. А в спрощеній, скороченій формі це ім’я може звучати як Настя, Ася. У лагідній, так званій зменшувально-пестливій формі воно може звучати як Настечка, Асенька. Так само різні форми мають імена хлопчиків — Роман, Рома, Романко, Ромчик...

Педагог спонукає дітей назвати якомога більше слів — варіантів власного імені.

Наприклад:

Я — Ольга, Оля, Олечка, Олюня.

Я — Катерина, Катеринка, Катря, Катруся.

Я — Ілля, Ілько, Іллюша.

Я — Євгеній, Євгенко, Женя.

Я — Василь, Василько, Васько, Василечко.

Під час такої гри дітям можна також запропонувати називати не свої імена, а імена свого друга, сусіда по парті.

Класовод просить учнів стати в коло.

Рухлива гра «Коровай»

Діти утворюють коло, взявшись за руки. У середину кола виходить іменинник — той учень класу, з днем народження якого співпадає (або найбільш наближений до якого) день проведення виховного заняття.

Учні (водячи хоровод)

Як на Юлині іменини Та спекли ми коровай.

Ось такої вишини,

(Піднімають зчеплені руки вгору.)

Ось такої нижини,

(Присідають, опускаючи руки вниз.)

Ось такої ширини,

(Роблять кроки назад, максимально розширюючи коло.)

Ось такої вужини.

(Звужують коло.)

Коровай, коровай!

Кого хочеш, вибирай!

Іменинник (підходячи до обраного гравця і беручи його за руку)

Я люблю, звичайно, всіх,

Та Дениска — більш за всіх!

Іменинник і той учень, якого він назвав, міняються місцями. Гра повторюється кілька разів.

Класовод. Відомі всім імена мають і казкові герої. Зараз ми проведемо гру-вікторину, щоб дізнатися, хто пам’ятає їхні імена найкраще.

Вікторина «Назви ім’я казкового персонажа»

Запитання для вікторини

 • Як звали дівчинку, що потрапила в країну чудес? (Аліса.)

 • Яка казкова героїня загубила на балу кришталевий черевичок? (Попелюшка.)

 • Ім’я якого казкового богатиря пов’язане зі звичайною горошинкою? (Котигорошко.)

 • Його називали Кожум’якою. А як його звали? (Кирило.)

 • Як звали, маленького на зріст казкового чародія із зеленою бородою? (Ох.)

 • Який казковий герой мандрував на спині гусеняти? (Івасик-Телесик.)

 • У якої казкової дівчинки-ляльки було довге блакитне волосся? (У Мальвіни.)

 • Який мешканець Сонячного міста «прославився» своєю нетямущістю? (Незнайко.)

 • Як звали дівчинку, що зустрілася із чарівником Смарагдового міста? (Еллі.)

 • Як звали маленького пухнатого друга крокодила Гени з великими вухами? (Чебурашка.)

Щоразу, коли діти дають правильну відповідь на запитання, учитель показує їм картку із зображенням відповідного казкового персонажа.

V.Підсумки заняття

Класовод. За хвилину наше заняття закінчиться. Завершуючи його, я хочу побажати всім школярам нашого класу носити свої добрі імена з гордістю, пишатися ними. Тоді ваші імена неодмінно допоможуть вам вирости сильними, хоробрими, розумними — такими, якими ви самі прагнете бути.