ТЕМА 20. Не марнуймо часу!

Мета: виховувати в учнях такі чесноти, як зібраність, уважність, працьовитість; формувати прагнення учнів раціонально використовувати власний час; дати пізнавальний матеріал з історії годинника.

Обладнання: будильник; малюнки із зображеннями різних видів годинників; картинки із сюжетами шкільного життя за змістом гри; ілюстрації до використаних віршів.

Попередня робота: педагог дає бажаючим учням матеріал і доручає їм підготувати повідомлення про історію годинника; діти виконують малюнки різних видів годинників.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Знову ми зібралися в нашому затишному класі. Пролунав дзвоник, тож починаємо заняття. До речі, ви знаєте, скільки часу зазвичай триває наше заняття? (Школярі відповідають.)

II. Розкриття теми заняття

Класовод. У школі ви живете за звичним розпорядком. Кожен урок, кожна перерва має свою, визначену тривалість. Як ви вважаєте, чи встигли б ми опрацювати потрібний матеріал, якби посеред уроку вирішили, наприклад, хвилин на десять піти погуляти? А якби почали урок із запізненням — загралися б на перерві? (Ні.) Чому? (Нам не вистачило б часу, щоб усе встигнути.)

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Отже, діти, час — це виняткова цінність, багатство. Тому до часу не варто ставитися недбало. Саме до цього й закликає нас сьогоднішня тема — «Не марнуймо часу!»

Сьогодні ми дізнаємося про те, які вади призводять до марного витрачання часу та які чесноти допомагають берегти й цінувати його, а ще познайомимося з тим, як люди визначали час у давнину.

Бесіда «Як не марнувати часу?»

Класовод. Що ж таке час і чому потрібно його берегти? Давня мудрість говорить: «Бережіть час, бо це — тканина, з якої виткане життя». На перший погляд, діти, цю думку зрозуміти складно. Адже, здається, часу в нас — он скільки! А у вас, першокласників, попереду все життя. І кожен обов’язково встигне навчитися всього, що хоче, здійснити свої мрії, побувати в тих місцях, про які мріє. Але це не так легко, як здається. Встигнути багато можна тільки в тому випадку, якщо ви ставитеся до власного часу з повагою.

А для цього час потрібно планувати й раціонально, розумно використовувати. От, наприклад, прийшли ви зі школи додому. На які необхідні справи ви витратите час до кінця дня? (Пообідаємо, зробимо уроки, допоможемо мамі...) Правильно. Але можна час і змарнувати — у безділлі, пустих розмовах, сварках і суперечках. Тоді час спливе, і виявиться, що ви аж нічогісінько не встигли.

Погляньте на годинник. Він рухається весь час однаково, з однаковою швидкістю пересуваються його стрілки, відлічуючи хвилини, години, дні... Але нам чомусь іноді здається, що час спливає по-різному. Коли ми займаємося цікавою, приємною справою, як минає час? (Дуже швидко.) А коли проводимо день у неробстві чи нудьзі, чогось із нетерпінням чекаємо — кожна хвилина видається вічністю. Як тоді спливає час? (Надто повільно.)

Отже, що слід робити для того, щоб час спливав швидше? А які поради ви дали б тим, хто не цінує часу? (Педагог допомагає дітям дати відповіді й пояснення.)

До речі, для того щоб стежити за часом, розпланувати і вчасно виконувати свої щоденні справи, і було придумано годинник. Цей відомий кожному предмет допомагає нам... Що робити? (Вчасно прокидатися, не запізнюватися до школи, вчасно лягати спати...) Як ви думаєте, чи легше було б нам жити без слідкування за часом? Доведіть свою думку. (Учні відповідають.)

Розкажіть, у яких випадках ви часто поглядаєте на годинника? Коли плин часу вас особливо хвилює? Якій людині, на вашу думку, постійно бракує часу — організованій, уважній чи розгубленій, яка відволікається на непотрібні думки та неважливі розмови, забавки? Чому ви так вважаєте? (Звучать відповіді та пояснення.)

Про яку людину ви можете щиро сказати: «Вона марнує час!»? (Про ледачу, неуважну, недбайливу...) Які почуття викликають у вас марнотратці часу? (Учні висловлюють сесії точки зору.) Чи бувало так, що ви шкодували про марно витрачений час? Розкажіть про ці випадки. (2-3 бажаючі учні виконують завдання.)

Класовод. Отже, берегти час нам допомагає годинник. Але знайомий нам годинник із циферблатом та стрілками існував не завжди. У давні часи його просто ще не винайшли. Але і тоді люди чудово розуміли, що час потребує дбайливого рахунку. І їм у пригоді ставали інші годинники — іноді не такі точні, як сучасні, але цілком придатні для використання.

Про ці незвичайні годинники наші школярі підготували цікаві повідомлення. Послухаймо ж їх!

 Тематичні повідомлення учнів «Годинники минулого»

Діти викладають підготовлені розповіді й показують малюнки із зображеннями згаданих ними годинників.

1-й учень. У Давньому Римі користувалися «сонячним» годинником. Він являв собою стовп, встановлений посередині круглого майданчика. Світ сонця, що рухалося від сходу до заходу, пересувало тінь від стовпа. Ця тінь і слугувала стрілкою годинника. Іноді довжину тіні відмірювали і кроками, проходячи вздовж неї.

2-й учень. У Давньому Єгипті час вимірювали за допомогою води. У них був «водяний» годинник, що виглядав як велика чаша з крихітним отвором у дні та спеціальними рисками на внутрішній поверхні. Повільно витікаючи, вода відкривала чергову риску — показник певного часу. Так і спливали години, одна за одною.

3-й учень. У Китаї колись користувалися «вогневим» годинником: зліплену з розтертого дерева й смоли довгу палицю підпалювали з одного краю і клали в чашу терезів, де вона повільно горіла, відлічуючи час. Такий «будильник» міг розбудити господаря, якщо він підвішував дві маленькі гирі над тим місцем, куди вогонь прийде у визначений час. Якщо нитка перегорить — гирі із дзвоном упадуть на мідний піднос.

4-й учень. У XIII столітті в Європі замість води спробували використовувати пісок. Так було винайдено «пісочний» годинник. Коли весь пісок з верхньої колби просипався в нижню, годинника перевертали догори дном, і він знову починав відміряти черговий відрізок часу. Такого пісочного годинника мандрівники іноді носили із собою, пристебнувши його до ноги трохи нижче коліна.

5-й учень. Перші маленькі кишенькові годинники з’явилися близько шести століть тому. Тоді вже придумали пружину — довгу сталеву стрічку. Такі годиннички заводили за допомогою ключа, закручуючи цю пружину. Пружина, у свою чергу, обертала вал-барабан, а він — годинникову стрілочку.

Класовод. Дякуємо нашим школярам за цікаву, пізнавальну інформацію. Бачите, друзі: навіть у давні часи, коли не було такої науки й техніки, як тепер, люди розуміли — час не слід витрачати даремно. Проте і тоді, і в наш час знаходились та знаходяться нерозважливі марнотратці часу...

Гра «Хто марнує час?»

Дітям пропонується дати оцінку вчинкам, про які йдеться в тексті речень, що їх зачитує педагог.

Хто марнує час —

...той, хто працює, чи той, хто дрімає?

...той учень, який швидко й сумлінно виконує завдання, чи той, хто робить його повільно й нестаранно?

...той, хто вдома допомагає батькам, чи той, хто годинами теревенить по телефону?

...той, хто наводить лад у кімнаті, чи той, хто сидить серед безладу і довго міркує, чим би зайнятись?

...той, хто тільки роздивляється картинки в книжці, чи той, хто читає її?

...той, хто поливає квіти в засушливу погоду, чи той, хто дожидає дощу?

...той, хто починає сварки зі своїми друзями, чи той, хто займається разом з ними добрими й цікавими справами?

 Робота з віршованим матеріалом

Класовод просить першокласників уважно послухати віршики за темою заняття.

 Грицько Бойко

 Футболільник Сава Ловить «тихі ґави»:

 Проти вчителя сидить,

 Та урок не слуха —

 Хоч не крутиться й мовчить,

 Все йде поза вуха.

 М. Щербак Не відкладай

 — Я зроблю це в понеділок, —

 Сам собі сказав Тодось,

 Та узятися до діла Щось охоти не знайшлось.

 — Хай зроблю це у вівторок...

 Хоч і знов серед забав,

 Повно сміху, співомовок,

 День, немов у воду, впав.

 — Середа — це гарна днина!

 Це півтижня. Та біда —

 Не оглянувся хлопчина,

 Вже минула й середа.

 — Ну, напевно, вже почну я Цю роботу у четвер,

 Хоч усе, що не візьму я,

 З рук летить. І що ж тепер?

 — Може, п’ятниця поможе?

 Мушу конче вже почать.

 Проминає тиждень... Боже!

 Треба хутко поспішать!

 Запитання до текстів

•Чи сподобалися вам хлопчики — персонажі віршів?

•Яку спільну ваду мають Сава й Тодось?

•Як ви думаєте, чи добре навчаються ці хлопці?

•Чи хотіли б ви мати таких друзів, як герої віршиків? Чому?

•Яких якостей не вистачало марнотратцям часу— Саві

 й Тодосеві?

 • Чи зустрічалися вам у житті діти, схожі на цих хлопчиків?

 • Якої оцінки, на вашу думку, заслуговує їхня поведінка?

Класовод. Ми поговорили про час — і він швидко сплинув. Чи цікаво вам було на сьогоднішньому занятті? Які висновки ви зробили для себе щодо правильного використання часу? (Учні відповідають.)

V.Підсумки заняття

Класовод. Тож будьте завжди уважними, учіться організовувати свій день, раціонально і з користю використовуйте кожну хвилину. І тоді вам на все вистачить часу: і на навчання та працю, і на відпочинок та дозвілля, і на свої захоплення. До побачення!