Урок 43 Тема: Народні символи України. В. Скуратівський «Калина». П. Тичина «Де не глянь — колоски». Т. Коломієць «Хліб». ЗагадкаМета: навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку; розширювати знання учнів про символи України; виховувати любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до хліба. Хід Уроку I. Організаційний момент II. Мовленнєва розминка 1 Робота над скоромовкою Всім подобається це куце цуценя. 2 Робота над чистомовкою Чі-чі-чі, чі-чі-чі! — сидить Оля на печі. Чів-чів-чів, чів-чів-чів! — напечу я калачів. Чу-чу-чу, чу-чу-чу! — я сама їх напечу. Ча-ча-ча, ча-ча-ча! — дали Олі калача. 3 Гра «Знайди "зайве” слово» Аревбакліб дбуцясили нсаосаворко зареебкжїа (Сосна — хвойне дерево. Корова — свійська тварина.) III. Перевірка домашнього завдання Гра «Хто краще перекаже оповідання» IV. Повідомлення теми і мети уроку — Над якою темою ми працюємо? («Що таке Батьківщина») Гра «Мікрофон» Учні по черзі розповідають, що вони уявляють, коли чують слово Батьківщина. V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу 1 Опрацювання оповідання Василя Скуратівського «Калина» 1) Робота над загадкою. • За хатою у садочку, У зеленому віночку Та в червоних намистах Стала пава молода. І збігаються всі діти, Щоб на неї поглядіти. За намисто кожен — смик, Та й укине на язик. (Калина) — Що ви знаєте про цю рослину? 2) Читання оповідання вчителем. — Що нового дізналися про калину? 3) Словникова робота. Символізуєнакличете наруганасамкінець ганьбоюдбайливо Читання слів «буксиром» за вчителем, пояснення значень слів. «Довідкове бюро» Наруга — знущання, образа когось. Ганьба — осуд, недобра слава. Символ — умовне позначення будь-якого предмета, поняття чи явища. 4) Читання оповідання учнями «ланцюжком». — Яке відоме прислів’я згадується в оповіданні? 5) Гра «Сніжинка». Читає учень, на парту якого впала сніжинка. — Ім’я якого гетьмана письменник згадує в оповіданні? А яку народну пісню? Послухайте її. (Учні слухають пісню «Червона калина».) — Що символізує калина в цій пісні? — Що говорили дітям, щоб вони не ламали калину? — Коли цвіте калина? 6)Гра «Розвідники». — Скільки разів у тексті зустрічається слово калина? Фізкультхвилинка 2 Опрацювання вірша Павла Тичини «Де не глянь — колоски» 1) Робота над загадкою. • Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов сонечко, На черінь посунеться — І стоїть, красується. З печі — та на блюдо: їжте мене, люди, На здоров’ячко. (Хліб) 2) Розповідь учителя. Звучить пісня «Хліб — усьому голова» (сл. М. Драгомире-цького, муз. А. Яворика). — Кажуть у народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — усьому голова»! Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб. Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб. Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин випікати величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів. Хліб-сіль на вишитому рушнику — символ гостинності українського народу. Про хліб складено пісні, приказки, загадки, вірші. Послухайте один з них. 3) Читання вірша вчителем. — З якою інтонацією слід читати вірш? (Урочисто, із захопленням.) 4) Читання вірша учнями «луною» за вчителем. — Який рядок повторюється в кожній строфі? Як ви його розумієте? 5) Гра «Мікрофон». — Складіть словесну картину до вірша. — Які кольори переважатимуть у вашій картині? — Що буде основним? — Що зобразите вгорі? Що — скраю? 6) Гра «Диктор телебачення». Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів. 3 Опрацювання оповідання Тамари Коломієць «Хліб» 1) Читання оповідання вчителем. — Чому оповідання має таку назву? — Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому? 2) Словникова робота. Золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки. Читання словосполучень «луною» за вчителем. — У якому значенні вжиті виділені слова? Поясніть. (Золотава, позолота, золоте, в золотому, в золоченій, золоте, золоті) 3) Гра «Не перервіть ланцюжок». Учні одне за одним читають текст по одному реченню. 4) Гра «Розвідники». — Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб? (П’ять) — Прочитайте третій абзац тексту. — Виділіть слова, які свідчать про те, як прийшов хліб на стіл. (Посіяли — доглянули — змололи — спекли — принесли — поклали.) — Знайдіть у тексті спонукальне речення. — До чого закликає автор? 5) Гра «Хвости». Учитель читає початок речення — учні відшукують усе речення. 4 Робота над акровіршем — Згадайте, що таке акровірш? — Прочитайте акровірш. Назвіть відгадку. VI. Підсумок уроку — Назвіть символи України, про які читали на уроці. — Що головне запам’ятали з сьогоднішнього уроку? VII. Домашнє завдання Дібрати прислів’я про хліб, калину. | |
| |
Переглядів: 2960 | |
«Загальне ознайомлення з поняттям «образотворче мистецтво», з матеріалами й і... |
Звук [м]. Позначення його буквами М, м ("ем"). Перехід до читання п... |
Тверді та м'які приголосні звуки. Умовне позначення твердих і м'яких ... |
«Мій рідний край, моя земля велика-превелика...». Встановлення меж речень. Ро... |
Практична робота: розучування ігор, які сприяють веселому настрою |
Всього коментарів: 0 | |