Урок 43

Тема: Народні символи України. В. Скуратівський «Калина». П. Тичина «Де не глянь — колоски». Т. Коломієць «Хліб». Загадка

Мета: навчати учнів виразно читати, аналізувати прочитане, виділяти в творі головну думку; розширювати знання учнів про символи України; виховувати любов до Батьківщини, шанобливе ставлення до хліба.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

 1 Робота над скоромовкою

Всім подобається це куце цуценя.

 2 Робота над чистомовкою

 Чі-чі-чі, чі-чі-чі! — сидить Оля на печі.

 Чів-чів-чів, чів-чів-чів! — напечу я калачів. Чу-чу-чу, чу-чу-чу! — я сама їх напечу.

 Ча-ча-ча, ча-ча-ча! — дали Олі калача.

 3 Гра «Знайди "зайве” слово»

Аревбакліб

дбуцясили

нсаосаворко

зареебкжїа

(Сосна — хвойне дерево. Корова — свійська тварина.)

III. Перевірка домашнього завдання

Гра «Хто краще перекаже оповідання»

IV. Повідомлення теми і мети уроку

— Над якою темою ми працюємо? («Що таке Батьківщина»)

Гра «Мікрофон»

Учні по черзі розповідають, що вони уявляють, коли чують слово Батьківщина.

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

 1 Опрацювання оповідання Василя Скуратівського «Калина»

1) Робота над загадкою.

• За хатою у садочку,

У зеленому віночку Та в червоних намистах Стала пава молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти.

За намисто кожен — смик,

Та й укине на язик. (Калина)

— Що ви знаєте про цю рослину?

2) Читання оповідання вчителем.

— Що нового дізналися про калину?

3) Словникова робота.

Символізуєнакличете

наруганасамкінець

ганьбоюдбайливо

Читання слів «буксиром» за вчителем, пояснення значень слів.

«Довідкове бюро»

Наруга — знущання, образа когось.

Ганьба — осуд, недобра слава.

Символ — умовне позначення будь-якого предмета, поняття чи явища.

4) Читання оповідання учнями «ланцюжком».

— Яке відоме прислів’я згадується в оповіданні?

5) Гра «Сніжинка».

Читає учень, на парту якого впала сніжинка.

— Ім’я якого гетьмана письменник згадує в оповіданні? А яку народну пісню? Послухайте її. (Учні слухають пісню «Червона калина».)

— Що символізує калина в цій пісні?

— Що говорили дітям, щоб вони не ламали калину?

— Коли цвіте калина?

6)Гра «Розвідники».

— Скільки разів у тексті зустрічається слово калина?

Фізкультхвилинка

 2 Опрацювання вірша Павла Тичини «Де не глянь — колоски»

1) Робота над загадкою.

• Круглий, мов сонечко,

Щедрий, мов сонечко,

На черінь посунеться —

І стоїть, красується.

З печі — та на блюдо: їжте мене, люди,

На здоров’ячко. (Хліб)

2) Розповідь учителя.

Звучить пісня «Хліб — усьому голова» (сл. М. Драгомире-цького, муз. А. Яворика).

— Кажуть у народі правдиві слова: «Хліб-годувальник — усьому голова»!

Тисячі років минуло з того часу, як людина почала вживати хліб.

Не завжди щастило нашим пращурам на полюванні. Щоб вгамувати голод, вони їли зерна дикорослих рослин. Згодом зерна почали розмочувати у воді, подрібнювати на камені. Минуло ще багато років, і люди навчилися випікати на розпечених каменях прісні коржі. Це і був перший хліб.

Від темної, твердої, з кам’яною пилюкою паляниці до випеченого пухкого хліба-калача, короваю минуло тисячі років. За цей час у різних країнах світу хлібороби навчилися з диких, зернових рослин випікати величезну кількість хлібних виробів — близько 800 видів.

Хліб-сіль на вишитому рушнику — символ гостинності українського народу.

Про хліб складено пісні, приказки, загадки, вірші. Послухайте один з них.

3) Читання вірша вчителем.

— З якою інтонацією слід читати вірш? (Урочисто, із захопленням.)

4) Читання вірша учнями «луною» за вчителем.

— Який рядок повторюється в кожній строфі? Як ви його розумієте?

5) Гра «Мікрофон».

— Складіть словесну картину до вірша.

— Які кольори переважатимуть у вашій картині?

— Що буде основним?

— Що зобразите вгорі? Що — скраю?

6) Гра «Диктор телебачення».

Читати вірш, періодично відриваючи погляд, щоб подивитися на глядачів.

 3 Опрацювання оповідання Тамари Коломієць «Хліб»

1) Читання оповідання вчителем.

— Чому оповідання має таку назву?

— Чи можна назвати хліб головним героєм? Чому?

2) Словникова робота.

Золотава шкоринка, позолота від вогню, золоте зерно, в золотому колоссі, на стеблині золоченій, золоте проміння, золоті руки. Читання словосполучень «луною» за вчителем.

— У якому значенні вжиті виділені слова? Поясніть. (Золотава, позолота, золоте, в золотому, в золоченій, золоте, золоті)

3) Гра «Не перервіть ланцюжок».

Учні одне за одним читають текст по одному реченню.

4) Гра «Розвідники».

— Скільки разів у тексті зустрічається слово хліб? (П’ять)

— Прочитайте третій абзац тексту.

— Виділіть слова, які свідчать про те, як прийшов хліб на стіл. (Посіяли — доглянули — змололи — спекли — принесли — поклали.)

— Знайдіть у тексті спонукальне речення.

— До чого закликає автор?

5) Гра «Хвости».

Учитель читає початок речення — учні відшукують усе речення.

 4 Робота над акровіршем

— Згадайте, що таке акровірш?

— Прочитайте акровірш. Назвіть відгадку.

VI. Підсумок уроку

— Назвіть символи України, про які читали на уроці.

— Що головне запам’ятали з сьогоднішнього уроку?

VII. Домашнє завдання

Дібрати прислів’я про хліб, калину.