Дружно попрацюємо, потім потанцюємо

Мета:

♦ навчальна: учити учнів висловлювати враження від музичних творів; засвоїти з ними поняття «екосез»; формувати емоційну чуттєвість, здатність сприймати та розкривати художній образ музики;

♦ розвивальна: розвивати вміння виявляти головні ознаки найпростіших типів музики (танцю, маршу);

♦ виховна: виховувати почуття любові до природи, бережливого ставлення до неї, інтерес до музичної творчості.

Музичний матеріал: Р. Шуман «Веселий селянин»; Л. ван Бетховен «Екосез»; поспівка «Сонечко»; В. Верменич «Повертайся, ластівко»; українська народна пісня «Вийди, вийди, сонечко».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; малюнки — ілюстрації до музичних творів; «Музичний віночок. Робочий зошит із музичного мистецтва. 1 клас».

Обладнання: Синтезатор, комп'ютер; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні заходять до класу під музичний супровід («Веселий селянин» Р. Шумана).

1. Організаційний момент

Перевірка готовності класу до уроку

Музичне вітання

2. Актуалізація опорних знань

♦ Пригадайте відомі вам типи музики.

♦ Які марші ми слухали на уроках?

♦ Які пісні ви знаєте?

♦ Які марші, пісні, танці вам відомі?

3. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Чи відомо вам, що музика також може розповідати цікаві історії,

але особливою, музичною мовою. До нас на урок завітали наші «кити» — три жанри музики. Вони приготували вам музичні подарунки,

а ось які — дізнаєтесь на уроці.

4. Основна частина

4.1. Слухання музики

Учитель. Настала весна, і почалася пора сільськогосподарських робіт для того, щоб виріс добрий урожай. Селян особливо хвилює ця пора, бо для того, щоб виріс гарний врожай, потрібно ретельно попрацювати на полі. А якщо робота вдалася, то й настрій буде добрим. Ось про одного такого селянина ми дізнаємось з п'єси «Веселий селянин» Р. Шумана.

Слухання п'єси «Веселий селянин» Р. Шумана

♦ Яким ми можемо уявити селянина?

♦ Чи можемо ми цю п'єсу назвати «Сердитий» або «Сумний селянин»?

♦ Як ви гадаєте, що робить селянин: танцює вальс, співає колискову або весело крокує?

Після доброї роботи селяни гуртуються разом, щоб відпочити, і допомагала їм музика. А яка саме — ви дізнаєтесь, якщо уважно послухаєте п'єсу

Л. ван Бетховена «Екосез». Що це за назва — екосезі

4.2. Засвоєння нових знань

Засвоєння понять

Екосез — це старовинний шотландський танець, що виконують парами.

Учитель. Послухайте «Екосез» Л. ван Бетховена та скажіть, чи змінювався характер мелодії.

Слухання «Екосезу» Л. ван Бетховена

♦ Які саме «кити» принесли нам цей твір?

♦ До якого типу належить перша частина твору, а до якого — друга?

Як цікаво, що в одному творі об'єднано два музичних образи — танцювальний та маршовий. Тож послухайте ще раз цей твір. На першу частину музики дівчата виконуватимуть легкі підскоки на місті, а на другу — хлопчики передадуть характер музики бадьорими, енергійними кроками.

Повторне слухання «Екосезу» Л. ван Бетховена та виконання в русі

4.3. Вокально-хорова робота

Виконання поспівки «Сонечко» з проплескуванням ритму

Учитель. Як нетерпляче ми чекаємо, коли весна остаточно прожене холод, устелить землю травою та квітами! А пташки наповнять гаї та діброви своїм голосним щебетанням. Колись уважали, що справжня весна починається

22 березня. Саме цього дня, на думку наших пращурів, із вирію поверталися пташки. У цей день випікали печиво у вигляді жайворонків чи голубів. А діти, узявши це печиво, вибігали за околицю і закликали птахів.

Птахів викликаю з далекого краю!

Летіть, соловейки, на наші земельки!

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

Послухайте пісню В. Верменича «Повертайся, ластівко» та скажіть, про що в ній ідеться.

Слухання та розучування пісні «Повертайся, ластівко» В. Верменича із грою на дитячих музичних інструментах (робота у зошитах, с 31)

Продовження роботи над українською народною піснею «Вийди, вийди, сонечко»; виконання її з танцювальними рухами

5. Підбиття підсумків уроку

♦ Про що ми дізналися сьогодні на уроці?

♦ Які «кити» дарували нам свою музику?

♦ Що таке екосез?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Веселий селянин» Р. Шумана).