Урок 21 Тема. Вшанування рослин. Будь рослинам другомМета: Збагатити знання дітей про довкілля, в якому вони живуть, про охорону і збереження природи рідного краю, а також про охорону рослин; ознайомити з системою цінностей у ставленні до природи; розповісти про оспівування в усній народнопоетичній творчості рослин, якими прикрашали садибу (калина, верба, чорнобривці, мальви),якими лікувалися (звіробій, подорожник, татарське зілля, чебрець); спрямовувати практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною та збереженням природних багатств; виховувати дбайливе ставлення до рослин; вчити дотримуватися правил культурної поведінки серед природи. На уроці можна використати наочні посібники та демонстраційні матеріали видавництва «Ранок»: демонстраційний матеріал «Я і Україна. Природознавство». ХіД УРОКУ 1. Вправа «Погода». — Який сьогодні день? — Які число і місяць? — Який стан неба? — Чи був вітер, коли ви йшли до школи? А опади? 2. Відгадування загадок. • Котики-воркотики в мене на вікні. Котики-воркотики — гості весняні. (Вербові котики) • У вінку зеленолистім, У червоному намисті Видивляється у воду На свою хорошу вроду. (Калина) 3. Робота за підручником (С. 61—62). 1) Учитель читає текст (С. 61), учні розглядають малюнки. — Які рослини здавна шанують в Україні? — Назвіть серед них дерево, кущ, квітку. — Де росте верба? — Що копали під вербою? — Чому шанують вербу? — Чим вам подобається верба? 2) Учні вивчають і пояснюють народну мудрість. Далі учитель читає про рослини, якими прикрашали садибу, про оспівування цих рослин в усній народнопоетичній творчості. — Якими рослинами прикрашали садибу? — Які рослини використовують як ліки? — Як оспівує народ ці рослини? 3) Читання вірша Марії Познанської «Калинонька». — Де росте калина? — Яке намистечко має калина? — Для чого використовують плоди калини? Учні розглядають малюнки рослин (С. 62), називають їх. — Які квіти можна зустріти на лісових галявинах? — А чи знаєте ви, яких квітів не можна зривати, як скласти букет, щоб він був гарним? — З яких квітів не можна плести віночки? 4. Вправа «Мікрофон». — З яких рослин не можна складати букети, плести віночки? Висновок. Таких рослин, як конвалія, сон-трава, дзвіночки, підсніж- ники, проліски у наших лісах обмаль, тому вони охороняються законом і занесені до Червоної книги України. Фізкультхвилинка ПОДОРОЖ ДО ЛІСУ Петрик йшов, йшов, йшов (ходьба на місці) І суницю знайшов. (Нахилитися вперед.) З’їв і далі пішов. (Показати.) Петрик йшов, йшов, йшов І горішок знайшов. Підняв і далі пішов. Петрик йшов, йшов, йшов І грибочок знайшов, Поклав у корзинку Й додому пішов. 5. Робота в зошиті з друкованою основою (С. 49, завдання 4). Учні розглядають малюнки і читають назви рослин, які потребують охорони. — Чому необхідно охороняти рослини? 6. Учитель читає вірш Петра Сиченка «Вмійте любити природу» (С. 63). — Які поради дає автор? — Чому потрібно оберігати квіти, дерева і трави? Учні розглядають малюнки (С. 63); складають речення; міркують, чи правильно вчиняють діти; дають поради хлопчикові, який зламав дерево. 7. Робота у зошиті з друкованою основою (С. 49, завдання 3). — Що робить лисенятко? — Що робить мишенятко? — Що роблять поросята? — Що робить людина? — Як ви розумієте вислів: «Будь рослинам другом»? — Що загрожує зеленому другові? 8. Підсумок уроку. — Які рослини здавна шанують в Україні? — Які дерева є символом України? — Який кущ є символом України? — Назвіть улюблені квіти українців? — Чому говорять, що без верби і калини нема України? На уроці можна також використати такі завдання. ПРО ТАТАРСЬКЕ ЗІЛЛЯ По берегах річок, на болотистих луках часто трапляється рослина-ле-генда історичного минулого нашої країни. Ця рослина залишилася згадкою про сумні часи татарської навали. Але, незважаючи на це, в Україні її люблять і шанують. Її пахучим листям стелять долівки в хатах, а кореневище використовують для лікування різних хвороб. Ця легендарна рослина називається татарське зілля або аїр тростинний. Татари вважали, що аїр очищує водойми, і там, де він росте, можна пити воду і напувати коней. Тож вони повсюдно возили із собою кореневища аїру. Перепливаючи річку на конях, кидали кореневища у воду, де вони швидко вкорінювалися і давали життя новим рослинам. СОН Серед весняних квітів, що прикрашають наші ліси, сон — одна з найкрасивіших. На вкритому шовковистими волосками стебельці розкривається чарівна квітка фіолетового кольору, схожа на невеличкий тюльпан. Цвіте сон у квітні—травні. Розцвітає так рано тому, що ще з минулого літа і восени запасає в своєму товстому кореневищі поживні речовини. Важко буває весняним квітам, коли повертаються морози. Та сону вони не страшні. Сріблясті волоски, наче шубка, прикривають його від холодів, а квітка на морозі закривається і поникає. Сон прикрашає весняний ліс, а тому його не можна рвати. Хай цю красу побачать й інші люди. ПРО КАЛИНУ Образне народне прислів’я говорить: «Без верби і калини нема України». Росте калина по лісах, в гаях, дібровах, на узліссях — по всій Україні. Її садять коло хати. Калина — неодмінний атрибут оселі українця. Існує така легенда про калину. Було це дуже давно. Налетіли на нашу землю турки і греків чимало. Головного їхнього воєводу-грека було поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, пообіцяли нагороду, яку сам собі забажає. Але ніхто не міг цього зробити. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже красива. Звали її Пелагея. Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусив поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталось. Воєвода забрав її у Грецію, і була вона там царівною трав. У Пелагеї була сестра Калина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: «Твоїм іменем, сестро, назву цю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона у наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в гаях. Коли вона цвіте, то соловейко прославляє її красу, а восени на ній — дивні кетяги ягід, ніби налиті кров’ю нашої землі». Ті ягоди звуться калиною. До того ж, насіння калини схоже на серце. • Про вербу. Пухнасті вербові котики — символ краси. Котики-воркотики в мене на вікні. Котики-воркотики — гості весняні. Не глядить на котиків лиш вусатий кіт. Мабуть, зна, що котики — це вербовий цвіт. Верба — одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, бо верба — природний фільтр усіляких домішок. У лісі воду для життя брали також під вербою. Де копали колодязі, на дно клали вербову дощечку. Існує така легенда про вербу. Одна жінка вдень жила із своєю сім’єю, а на ніч перетворювалась на вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу — тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати. • Приказки і прислів’я про вербу. Де верба, там і вода. Гнучка, як лоза. Зігнувся, як верба над водою. Така правда, як на вербі груша. Верба, як трава, ти її покосиш, а вона знову виросте. Де не пройде, золоті верби ростуть. Високий, як лоза, дурний, як коза. Де срібліє вербиця, там здоров’я водиться. Добра, як з курки молока, а з верби петрушки. • Загадки. 1) Навесні зацвітає, Влітку засмагає, Червоне намисто Восени вдягає. (Калина) 2) Стоїть дід над водою З білою бородою, Тільки сонечко пригріє, Борода почервоніє. (Калина) • Чи знаєш ти? Природі важко боротися з викинутими у лісі консервними банками, поліетиленовими пакетами та будівельним сміттям. Консервна банка пролежить кілька десятків років, отруюючи ґрунт, а осколок пляшки, як маленьке збільшувальне скло, у суху спекотну погоду може викликати пожежу. Вогнище, розпалене людьми, лишає на землі опік, що довго не загоюється. Тільки через 3 роки місце вогнища починає заростати мохом, грибами, а вже потім з’являються перші трави. • Поради «Щоб не трапилось біди». Всі пожежі в лісі починаються через якусь зовнішню причину. Часто випадкова блискавка підпалює ліс, але найчастіше людина. Найтиповіші випадки виникнення лісової пожежі: кинутий сірник, недопалок; туристи, що розводили вогнище в місцях із сухою травою, під деревами. Пам’ятай! 1. Пожежа — найбільша небезпека в лісі. Тому не розводь багаття без дорослих. 2. Не розпалюй багаття на сухій траві чи поряд із сухими деревами. 3. Багаття ретельно засипай землею чи заливай водою. Не залишай тліючі вуглинки. 4. Не пустуй із вогнем. У суху жарку чи дуже вітряну погоду достатньо одного сірника або іскри від феєрверку, щоб ліс загорівся. • Вправа «Коло». — Якби вас призначили головним озеленювачем міста, то які дерева і квіти ви посадили б в своєму місті і чому? • Гра «В місті і в лісі». Діти розподіляються на пари. Одна дитина в парі грає роль квітки, яка живе в місті, а інша — роль квітки, що живе в лісі. В сценці діти розповідають про життя своїх квітів. Потім обговоріть із дітьми, як люди повинні ставитися до квітів і дерев. • Гра «Про що говорять квіти і дерева». Запропонуйте дітям уявити себе луговими квітами (деревами) і подумати, про що можуть розмовляти квіти (дерева) між собою, з небом, комахами, сонцем, деревами тощо. Діти повинні описати ті або інші розмови квітів або дерев. За описами одне одного діти вгадують, хто і з ким розмовляв. • Малюнок «Життя квітки». Запропонуйте дітям уявити, що на один день вони перетворилися на яку-небудь квітку. Завдання: намалювати себе у вигляді цієї квітки і розповісти про своє життя. Із робіт дітей скласти альбом: «Ми — квіти». Джерело: noindex | |
| |
Переглядів: 1508 | |
З Елзіком по планеті |
Узгодженість декоративної прикраси із силуетною формою. Практична робота «Каз... |
Білоруська народна казка «Легкий хліб» |
Згинання і складання паперу. Виготовлення іграшок із паперу. Метелик |
В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка» В. Нестайко «Руденький» |
Всього коментарів: 0 | |