УРОК 19

Тема. Повітря. Рух повітря — вітер. Як дбати про чистоту повітря

Мета: формувати уявлення учнів про вітер, його роль в природі. Розвивати уміння спостерігати за напрямком, силою вітру. Ознайомити дітей з властивостями повітря, його значенням. Виховувати спостережливість, бажання дбати про чистоту повітря в приміщенні.

Обладнання: миска з водою, пуста пляшка, повітряні кульки, картки.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Дзвоник продзвенів.

Треба тихо сісти за парти,

Будемо добре працювати,

Будемо на уроці грати,

Будемо уважно вчителя слухати.

2. Повторення пройденого матеріалу.

Нагадайте, діти, про що ви довідались на попередньому уроці?

— Що найбільше вам запам'яталося?

— Відгадайте загадки:

Хто рано-вранці не спіша

Надув червону кульку?

А як випустить із рук —

Стане раптом світло все навкруг. (Сонце).

У городі, на доріжці,

Під моїм віконцем,

Зацвіло сьогодні сонце

На тоненькій ніжці. (Соняшник).

Я комашка невеличка.

І до сонця я рідня

Маленька, на червоній спинці

Ношу я по чорній краплинці. (Сонечко).

3. Робота парами.

З а в д а н н я : складіть невеличку казку про Сонце, соняшник і сонечко. (учні розповідають свої казки).

Сонце, Сонечко, Соняшник

Жило-було собі Сонце. Вранці воно вставало, вмивалося чисто росою. Сонечко було дуже добре і щедре.

Вдень завжди воно віддавало своє тепло Землі, а ввечері лягало спати за гори, вкривалося пуховою ковдрою — хмаринкою.

Одного разу помітило воно рослину, яка була кругла і жовта, на високій ніжці. Завжди вона поверталась до Сонця лицем. Сонце спитало:

— Чому ти весь час дивишся на мене?

— Як мені не дивитися, дуже я хочу бути схожим на тебе. Подаруй мені, будь ласка, свої промінці.

Сонечко подарувало свої промінчики і дало рослині ім'я — Соняшник.

Неподалік сиділа маленька непомітна комаха і гірко плакала. їй теж дуже хотілося мати подарунок від Сонця.

Сонце і їй подарувало промінчики, які розфарбували його в червоний колір, а щоб комаху далеко бачили, воно залишило на згадку про себе чорні цяточки і назвало його Сонечком. Відтоді всі троє стали великими друзями.

4. Проблемний вступ до уроку.

Загадка:

— Куди підеш — всюди маєш, хоч не бачиш, а завжди вживаєш. (Повітря).

— Про що будемо говорити на уроці?

II. Формування нових знань, прийомів і засобів діяльності

1. Повідомлення теми і завдань уроку.

Сьогодні цілий Урок ми будемо говорити про повітря, його значення в природі.

Земля оточена атмосферою. Атмосфера — це повітря, яким ми дихаємо. Хоча повітря є скрізь, відчути його можна тільки тоді, коли воно рухається.

2. Практичне заняття 1.

Візьміть у руки листки паперу. Біля свого обличчя кілька разів різкими рухами помахайте.

— Що ви відчули? (Легенький вітерець).

— Чому він утворився?

— Рух повітря ми називаємо вітром.

— Якого кольору повітря? (Невидиме, прозоре).

Справді, повітря прозоре, безбарвне. Проте дуже товстий шар повітря має синій колір. Блакитне небо — це товстий шар повітря, який освітлюється Сонцем.

Фізкультхвилинка

Руки ставим до плечей.

Руки вгору почергово —

Вправу зробимо чудово.

Чітко руки піднімаєм,

Пальці вгорі розтискаєм.

Руки вже за головою,

Тож дивись перед собою.

Хвилинка-цікавинка

Повітря складається з кількох елементів, але найпотрібніший для людини — кисень. Кисень в атмосферу постачають рослини. Щороку з поверхні Землі піднімається 145 мільярдів тонн кисню. Люди і тварини не можуть жити без повітря.

3. Практичне заняття 2.

Візьміть пусту пляшку, занурте її в миску з водою.

— Що ви побачили?

— Як ви гадаєте, що то за кульки?

Отже бульбашки — це і є повітря.

III. Формування вмінь та навичок

1. Робота в зошиті з друкованою основою, с. 34, 35, 36.

— Як людина використовує повітря?

— Як люди приручили вітер?

— Без рук, без ніг, а ворота відчиняє. (Вітер)

— Що це? Воно таке велике, що займає цілий світ, воно таке маленьке, що в найменшу щілину зайде. (Повітря)

2. Гра «Закінчи речення».

— Без повітря не можуть жити...

— Вітер — це...

— Повітря є...

— Вітер буває...