«Свою Україну любіть, за неї Господа моліть»
| «Свою Україну любіть, за неї Господа моліть» Мета: - розвивати в учнів бажання брати посильну участь у розбудові та зміцненні єдності нашої держави; - формувати громадянську позицію школярів, повагу, толерантність до інших народів, віру в краще майбутнє України; - виховувати почуття поваги до старшого покоління, до кожного солдата, який боровся за мир в країні ціною свого життя; показати сучасній молоді високе розуміння обов’язку перед Батьківщиною; - виховувати майбутнього захисника своєї Вітчизни та формувати в учнів активну громадянську позицію щодо єдиної, цілісної держави та захисту її кордонів; - виховувати глибокі патріотичні почуття, причетність і відповідальність за все, що відбувається з країною, вдячність тим, хто віддав за неї життя; - вшанувати пам'ять героїв «Небесної сотні» – активістів майдану, які загинули внаслідок протистоянь у центрі Києва. Форма проведення:. Розповідь з елементами довідок, повідомлень, бесіди Місце проведення: актова зала. Тривалість: 60 хвилин. На проекторі відео «Гімн України» Стань під прапор синьо-жовтий — Стяг відважних прабатьків, Доторкнися позолоти Запорозьких козаків, Доторкнися голубизни Патріотів-вояків. Стань під прапором Вітчизни Серед гордих юнаків. І засяє над тобою Найдорожче із клейнод, Шануватимеш з любов'ю Рідну армію і флот, Будеш гордим за чесноти Героїчних прабатьків. Стань під прапор синьо-жовтий Запорозьких козаків. (Пісня «Гей, Соколе») Вчитель: Гірким і тернистим був шлях України у боротьбі за волю та незалежність. Україна знана і визнана. Політичний, економічний, духовний розвиток України можливий за умови гарантування її державного суверенітету, політичної незалежності, збереження територіальної цілісності та недоторканості кордонів. Українці мають усі підстави пишатись, що їхня Батьківщина не раз переживала дні слави, мужньо переносила найважчі випробування. Не одне покоління кращих синів та дочок беззавітно клали своє життя до ніг рідної неньки – України. У духовному й політичному житті кожного народу є визначні події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль країни у світі. Неопалимі сторінки історії… Ніщо не виникає на порожньому місці. Має свою передісторію і сучасні українські герої. Ведучий 1: Козацьке військо впродовж віків було армією, яка протистояла чужинцям, яка боронила свою землю і український народ від загарбників. Запорізька Січ уславилась іменами Байди Вишневецького, Сагайдачного, Хмельницького, Дорошенка, Сірка, Виговського… Найбільшу славу здобув Богдан Хмельницький. Ціла доба в історії України називається Хмельниччиною. Ведучий 2: Служити в козацькому війську в народі вважалось найпочеснішою справою. Навіть ті матері, що в звичайний час благали синів не ходити на Запорожжя, під час великого походу самі виряджали дітей у військо. З суботи на неділю загадали на війну; Загадали на війну, хто сина має; А хто не має, нехай наймає. Мала ненька одного сина Івана, Та й та вислала, та научала: “Ой їдь, сину, та на війноньку!” (Пісня «В чистім полі…») Ведучий 1: Після приєднання України до Московщини права і “вольності” війська запорізького урізались і урізались. А за часів Катерини ІІ взагалі була скасована Запорозька Січ. Останнього гетьмана Петра Калнишевського було заслано у Соловецький монастир. Це сталося 1775 року. Чорна хмара наступає, Либонь дощик буде. Вже ж нашого Запорожжя Довіку не буде. Бо цариця, наша мати, Напуст напустила: Славне військо запорозьке Та й занапастила… Ой із-за гори, з-за Лиману Вечір повіває: Кругом Січі Запорозької Москаль облягає… Ведучий 2: Український народ залишився без власного війська, отже – втратив свободу. Не може бути вільним народ, який не має ким і чим себе захистити. Але пам’ять про славне козацтво , його традиції, пам’ть про Січ не вмерла. Відео про Січ Ведучий 1: Неопалимі сторінки історії… Криваві роки громадянської війни 1918-1920 роки, коли зійшлися у жорстокій боротьбі різні ідеології та переконання. Відео «Криваві роки громадянської війни 1918 – 1920 р. р.» Вчитель. «Україна знаходиться там — де б’ється гаряче серце простої української людини, де вона власною працею примножує свій власний добробут, а разом з тим — і добробут народу, в обійми якого кинула її власна доля» Андрущенка. Ведучий 2: Мало знайдеться в історії не тільки України, а й світу таких трагедій, як голодомор 1932-33 р. Він став національною катастрофою. За один рік загинула п'ята частина сільського населення України. Штучний голод, за різними оцінками, забрав від семи до десяти мільйонів життів українців. Тож пам'ятаймо ту неймовірну ціну, яку заплатив наш народ за право жити. У той рік заніміли зозулі, Накувавши знедолений вік, Наші ноги розпухлі узули В кирзаки-різаки у той рік. У той рік мати рідну дитину Клала в яму , копнувши під бік, Без труни, загорнувши в ряднину… А на ранок- помер чоловік. У той рік і гілля, і коріння- Все трощив буревій навкруги… І стоїть ще й тепер Україна, Як скорбота німа край могил. Д.Головко Відео «Голодомор» Ведучий 2: Йшли роки… Ведучий 1: 22 червня 1941 року … (На проекторі показується відеофрагмент, де оголошують початок війни) Звучить тривожна музика Ведучий 1: Цей день і рік вічно будуть жити в пам’яті людей України. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій війні. На світанку впали фашистські бомби на наші мирні житла, на безмежні пшеничні поля. Радіо принесло страшну звістку. Чорні крила війни закрили сонце. Кров’ю і пожежами котилася вона по нашій рідній землі. Ведучий 2: Давайте вшануємо хвилиною мовчання всіх загиблих захисників нашої країни. Відео Пісня «Мальви» Інсценізація. Діалог матері з сином. Мати з квітами підходить до обеліска. Мати: – Синочку, рідний, чуєш, як курличуть У синім небі сумно журавлі? Вони ж тебе до себе, сину, кличуть, А ти лежиш в холодній цій землі. Син: - Я чую, мамо, чую, як співають Мені над Україною пісні, Ти не журись, я крила розпростаю І прилечу до тебе уві сні. Вкраїнським рушником зітру сльозину І поцілую в сивеє чоло… Мати: - О, синку, рідний, мій єдиний син, Як хороше б тоді мені було! Стоїть старенька мати на могилі, І навіть квіти плачуть мовчазні… Від сина погляд відвести не в силі, А син довічно житиме у сні. Пісня «Мамо, не плач…» Учень В нас клятва єдина і воля єдина. Єдиний в нас клич і порив: Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів! Ми сталлю з гармати, свинцем з карабіна Розтрощимо вщент ворогів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів! Вкладає меча в руки вірного сина Наш край, щоб цей меч пломенів. Ніколи, ніколи не буде Вкраїна Рабою фашистських катів! Виходять учні з портретами земляків, героїв «Небесної сотні» – активістів Майдану, які загинули внаслідок протистоянь у центрі Києва. (під звукозапис пісні «Пливе кача») Вчитель: На київському Євромайдані 18 – 20 лютого загинула небесна сотня. Хто вони герої небесної сотні? Звичайні люди, різні за віком, за професією і навіть за національністю. Євромайдан зібрав вихідців з різних куточків України, патріотів, сміливців, яким не в силі було далі терпіти злочинну владу. Відчуваючи свій близький кінець, Янукович і його прихвосні зважились на найстрашніший злочин, вчинили найбільший гріх – вони віддали наказ стріляти у власний народ. У центрі столиці від куль спецпризначенців та снайперів загинуло 103 особи. Проливши на алтар революції власну кров, герої небесної сотні відстояли нашу волю, наш європейський вибір, заставили кожного з нас переосмислити своє буття, подарували українській нації можливість очиститися від злочинності, фальші, брехні, корупції. І тепер наше з вами завдання ̶ використати цей шанс і довести справу, за яку полягли герої небесної сотні до кінця. Ведучий 1: Європейські країни назвали події в Україні «Революцією гідності». А от Росія охрестила «бандерівським заколотом», «фашистським переворотом» і підло встромила нам ніж у спину, анексувавши Крим. Як прикро, що 73% росіян підтримують політику президента Путіна щодо України. Як соромно за росіян, які до цього часу не знають, хто такий Бендера, які говорять про український фашизм і, як виявляється, не знають, що анексію Криму було проведено точнісінько так, як Гітлер анексував Австрію. Фюрер прикривався гаслом «зібрати всі землі, населені німцями, в єдину державу», Путін збирає воєдино землі, населені росіянами. Ведучий 2: Останні події в Україні нікого не залишили байдужим. Активістам майдану було соромно, що українці допустили до влади Януковича і його мафію. Нас ображає те, що росіяни, які добровільно переселилися на українські землі, прожили тут десятки років, бо їм тут було комфортно і затишно, тепер « хотят чтоб ими руководил Путин». Герої небесної сотні показали всьому світові, що українська нація ̶ це не просто народ – це ексклюзив. І ми не хочемо, щоб нами керував чужинець, у нас живе дух козацької вольності. Ми прагнемо свободи. Ми за правду і справедливість! Ми за людяність і милосердя! Ми за мир! Пісня «Герої не вмирають» Учениця: А сотню вже зустріли небеса.. Летіли легко, хоч Майдан ридав… І з кров´ю перемішана сльоза…. А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог, побачивши загін: Спереду – сотник, молодий, вродливий І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній сивий-сивий… І рани їхні вже не їм болять… Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла… Небесна Сотня Минуло все, минули ночі Минули ті пекучі дні. Пішла від нас Небесна Сотня Зосталась в вічній скорботі Забути все нікому не під силу Відчути це-не кожному дано. А сотня вже пішла, навіки у могилу, Залишивши сім'ю із горем заодно. І шану їм складають Ще й досі добрі люди, Вклоняються низенько Перед шляхеттям їх. І подвиг той геройський, Нікому не забути, Закарбувати в серці Й запам'ятать на вік. Слава Україні! Моя Україна! За що тебе гублять? За що хочуть знищить російські війська? І плачеш, ти рідна, за тими синами, Що не захистила, бо вже не змогла… Та буде все добре, бо виженем ката, Який так глумиться на рідній землі! За ним згинуть інші - нам Бог допоможе - І будеш ти квітнуть Тепер назавжди! Слава Україні! Ведучий 1: Сьогодні ми в скорботі й з великою вдячністю згадуємо Героїв Небесної сотні, котрі відтепер постійно споглядатимуть за нами та нашими вчинками. Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі. І за цю боротьбу, за нашу з вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них – молоді, сильні. Ті, хто лише починав жити… Вчитель. Давайте разом згадаємо тих героїв земляків, які загинули на майдані: 1.ВОЙТОВИЧ Назар, 17 років, с. Травневе Збаразького району. Загинув 20 лютого від кулі снайпера. Студент третьокурсник кооперативного коледжу (факультет дизайну) в Тернополі. Був єдиним сином у батьків. Змалку зростав позитивним, умів дружити, не зраджував своїм словам та вчинкам. Захоплювався історією, особливо козацької доби. За розповіддю викладача живопису і рисунка, на його малюнках неодмінно була українська символіка – калина, тризуб, козаки. Хлопець ніколи не пропускав занять без поважних причин. А 20 лютого чомусь не відвідав заняття. Виявилося, що напередодні ввечері він зібрав речі для троюрідного брата і друзів на Майдані та поніс усе до автобуса й разом з усіма вирушив на Київ. На Майдані провів усього дві години. 2.ГОЛОДНЮК Устим, 19 років, м. Збараж. Студент. 20 лютого снайпер уцілив йому в голову. Перед загибеллю сказав батькові по телефону: «Не хвилюйся, у мене є чарівна оонівська каска й зі мною нічого не станеться». По яскраво-блакитній касці, яку наскрізь прострілив снайпер, батько впізнав сина. 3. КАПІНОС Олександр, 29 років, с. Дунаїв Кременецького району. Помер 19 лютого в лікарні в наслідок зупинки серця. За однією з версій, у нього влучила граната, за іншою – правоохоронець вистрілив йому в голову гумовою кулею з помпової рушниці. У 2012 році він витримав 12 днів без їжі на знак протесту проти «мовного» закону. Був волонтером літніх таборів для дітей сиріт зі всієї України. 4.КОСТЕНКО Ігор, 22 роки, с. Зубрець Бучацького району. Студент географ Львівського національного університету, журналіст спортивного видання «Спорт аналітик». Був активним редактором української «Вікіпедії». 20 лютого дві снайперські кулі обірвали його життя, одна влучила в голову, друга – у груди. Ведучий 2: Вбиті в столиці герої мають стати прикладом для кожного свідомого українця, що маємо робити все від нас залежне, щоби ті смерті не були марними. Країна після трагедії стала іншою і потребує реальних змін в усіх сферах життя. Небесна сотня –новітні герої України. Вони полягли за нас із вами, юні, чорноброві хлоп’ята, яким судилося вже стати чорнобривцями, як сказав поет. Їхній приклад має зупинити й тих, хто нині розпалює вже нове, інше протистояння. Вчитель. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Спільна молитва Вчитель. У жалобі схилимо голови. Вони згасли як зорі. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті! (Під мелодію «Герої не вмирають» ведучий запалює свічку і передає її учням по колу. Свічку передають з рук в руки ) Героям Майдану, впавшим мертвими за світле майбутнє України, присвячується хвилина мовчання. (Хвилина мовчання) Дівчинка в українському вбранні знімає чорну хустину Читець 5: Моя Україно, без краю Квітуча і славна земля! З тобою радію, співаю, Омріяний сонячний краю. Ти моя радість і сила моя. Учитель: Споконвічна боротьба за волю України не могла не дати паростки волі, паростки свободи. Україна здобула самостійність і позбулася протекторату ненажерливих сусідів. Росія споконвіку була «старшим братом» щодо України. І хоче, щоб під його «чоботом» ми були завжди. Тому й розпалює національну ворожнечу, щоб зробити нашу державу розрізненою та беззахисною. Учениця: Очі туманить ядуча сльоза, Руки скувала утома, Палить їй душу Донбаська гроза — Син не вернувся додому. В неї він був ясночолий, як світ, Сонячно так усміхався, Ще й 20 не було йому літ… Юним на вік і зостався. Ясеночки! Синочки! Сини! Колосочки вкраїнського поля, Скільки вас не вернулось з війни! Скільки гибіє ще у неволі? 1 учень: Я — українець, я не малорос, Пишаюсь родом тисячокорінним. Тарас за мене мучивсь і боровсь, Щоб я зродився зерням України. 2 учень: За волю стоятиму я до загину І прапор Шевченка онукам віддам. Лише Батьківщина, лише Україна Світитиме вічно прийдешнім вікам. Проголошення патріотичних закликів ведучими, тримаючись за символічне полотно. «Ще не вмерла Україна! ̶ Хай живе і геть руїна!» «Як мати любить сина! ̶ Україна любить нас!» «Герої не вмирають! ̶ Вони навіки в наших серцях!» «Слава нації! ̶ смерть ворогам!» «Ганьба ворогам! ̶ Слава патріотам!» «За синєє небо, за жовте колосся! ̶ Боротися треба, щоб краще жилося!» «За сонячне небо, за мир на землі! ̶ Боротися треба тобі і мені!» «Герої не вмирають ̶ Героям вічна слава!» «Слава Україні! ̶ Геть ворогам!» «Тільки в єдності! ̶ Наша сила!» Пісня «Ще не вмерла Україна» Вчитель. Зараз нашій країні як ніколи потрібно бути єдиною та згуртованою. На цілісність нашої держави посягнули вороги і багато наших земляків на сьогодні мобілізовано до лав українського війська. Вони з честю воюють на сході з терористами та російським сепаратистами, відвойовують та захищають кордони нашої держави. Деякі російські політики, а саме лідер ЛДПР В.В. Жириновський, пропонує поділили нашу державу на шматки між Польщею, Румунією, Угорщиною та Росією Цього ніколи не буде і ми з вами ніколи такого не допустимо! Українська земля пройшла війни та мир, поразки та перемоги, пишалася вірними синами та доньками, чарувала світ своїми запашними паляницями та мелодійними піснями. Вона була і залишається вірною матір'ю українців, які свято шанують і люблять її. 1 учень Не розчаровуйсь в Україні Не має єдності у нас, То наша головна провина За весь неволі довгий час. Не розчаровуйсь в Україні, А розумій її печаль. Що робиш ти для неї нині - У себе спершу запитай. 2 учень: Не розчаровуйсь в Україні. Вона - свята, а грішні - ми. В її недолі часто винні Її ж бо дочки і сини. Не розчаровуйсь в Україні, Ідеї волі певним будь, Бо тільки той є справжнім сином, Хто вміє неньки біль збагнуть. 3 учень: Не розчаровуйсь в Україні, Вір, що мине важка пора, Розквітне пишній цвіт калини В садах достатку і добра! Інсценівка «Я українка ̶ Я украинка!» (виконують дівчатка ) «Я українка!», «Я украинка!» «Я горожанка», «Я міська!» «Я байківчанка!», «А я… дончанка!» «А я такая!» «А я така!» «Я не делю друзей і друзів, Но не люблю брехню и ложь!» «Не подчиняюсь», «не корюся!», «чужого не чіпай!», «Не трожь!» «Люблю Отчизну!», «Батьківщину!» «Тут все моє!», «Здесь все мое!» «І якщо треба, то загину!» «Или погибну за нее!» «Пойми же, друг мой, право слово,» «Їй Богу, зрозумій мене» «Два языка», «Дві різні мови», «А сердце!», «Серце лиш одне!» Пісня «Дети всей земли» Виходить юнак у воєнній формі, касці, обгорнутий прапором України з безсмертниками в руках. Читає вірш. Я прийшов з піднебесся, з пекельної вирви, Крізь вогонь і залізо проніс я любов До Вкраїни, що всіх нас, як мати, зростила. За яку я жертовно пролив свою кров. Юні друзі, послухайте воїна-брата: Тільки в єдності сила і міцність буття, Тільки разом ми зможем недолю здолати, Пам'ятайте: за це віддали ми життя. Учитель: Ви - майбутнє України. Тож своїми знаннями, працею, здобутками підносьте її культуру. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, поважайте наш народ і нашу мелодійну мову. Тільки людина з добрим і чуйним серцем, роботяща і вольова може бути справжнім патріотом і громадянином своєї держави, по-справжньому любити і захищати, відстоювати її інтереси і приносити велику користь. Що більше буде зроблено для цього сьогодні, то краще житимемо завтра, і будемо гідними називати себе українцями. Бо, як сказано в Біблії, «...хто шукає, той завжди знаходить, а хто вірить, тому по вірі його і воздається». Хай Бог допомагає нам творити своє майбутнє своїм розумом, своїми руками і серцями. Ми Єдина країна! Незважаючи на усі негаразди, що відбуваються зараз, всі ми прагнемо одного - миру, спокою, міцної та квітучої держави та чистого неба над головою. Найголовніше для всіх людей є те, щоб світило яскраво сонце і було мирне небо. Важко уявити, що десь над нашою рідною землею клекочуть гармати, повітря здригається від вибухів, а відчай панує в очах людей… Виходить дівчинка. Я – Україна, я – Україна, Лиш перед Богом я на колінах, Кличу вас люди зліва і справа В святу Державу, мою Державу! Єднайтесь, сестри, єднайтесь, браття, Пора звільнитись нам від прокляття! Учень: Слухайте, слухайте, слухайте люди! Хтось зворушив там тривогу – То Україна, кров’ю обмита, То Україна, слізьми полита, Йде на всесвітню дорогу! Учень. Молюсь за тебе, Україно, Молюсь за тебе кожен час, бо ти у нас одна-єдина, - Писав в своїх віршах Тарас. Молюсь,- казав він, щоб у тебе Не було між людьми війни, Щоб завжди було чисте небо На нашій стомленій землі. Щоб завше у садку смерека Весняним квітом під вікном цвіла І прилітали з вирію лелеки, Щоб гомін хвиль послухати Дніпра! Відео «Молитва За Україну» Вчитель: Герой роману французького письменника А.Камю „Чума” священик Панлю, звертаючись до жителів зачумленого міста, промовляв так: „Нас спіткало лихо, брати мої, і ви його заслужили, брати”. Дійсно, лихо приходить тоді, коли люди втрачають пильність. Ми забули, що існує загроза війни. Ми були безпечно спокійними і впевненими,що війна – це не у нас. Ми забули слова поета: „Если мы войну забудем - вновь прийдет война”. І головне – ми забули, що наша сила – в єдності Нехай ніхто не половинить Твоїх земель, не розтина, Бо ти єдина, Україно, Бо ти на всіх у нас одна, Одна від Заходу до Сходу, Володарка земель і вод. Ніхто не ділить хай народу, Бо не поділиться народ. Д. Чередниченко Пісня «Разом і до кінця» Вчитель: Нема життя без України, бо Україна - це мати, яку не вибирають, бо Україна - це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна - це пісня, яка вічна на цій землі. Багатовікова історія українського народу, на долі якого було досить лиха, майже кожного століття, як свідчать джерела, розпочате голодними війнами, чужоземними навалами. Важко назвати країну, яка пережила б те, що пережила Україна за більш ніж пів тисячолітнє поневолення. Вчитель. Лінійку-реквієм, приурочену пам’яті небесній сотні оголошую закритою. Гімн України | |
|
| |
| Переглядів: 1858 | |
| Водойми України |
| У колі рідної сім'ї. Урок позакласного читання |
| В. Осєєва «Сини». В. Сухомлинський «Сьома дочка» |
| Україна — моя Батьківщина. Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про я... |
| Передача відкритого простору. Практична робота «Різнобарвні будинки» |
| Всього коментарів: 0 | |