ТЕМА 28. Мова міміки та жестів

Мета: збагачувати знання учнів про засоби спілкування за допомогою жестикуляції; сприяти емоційному розвитку дітей, здатності адаптуватися в соціальному середовищі; виховувати комунікабельність, товариськість, чемність.

Обладнання: сюжетні картинки за змістом заняття; аудіо-апаратура.

Попередня робота: учні за допомогою вчителя готують до заняття короткі тематичні повідомлення.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Діти! Скільки мов ви знаєте? (Українську, розуміємо й російську — дві мови.)

II. Розкриття теми заняття

Класовод. Та скільки б мов ви не знали, ви, мабуть, навіть не здогадуєтеся про те, що окрім них існує ще одна мова — мова жестів.

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. «Мова міміки та жестів» — так називається наша сьогоднішня тема. Ми поговоримо про те, як можна спілкуватися за допомогою певних рухів, зміни виразів обличчя тощо. Таке знання не завадить вам бути товариськими, ввічливими, приязними. Адже знаходити спільну мову із співбесідником і розумітися з ним дуже важливо.

IV. Подання нових знань

 Бесіда «Про мову жестикуляції»

Класовод. Жести присутні в нашому житті щоденно. їхньою мовою ми користуємося досить часто, навіть мимоволі, не помічаючи цього. Наприклад, на уроках школярам не годиться голосно говорити, якщо, звісно, їх не викликає вчитель. Уявіть ситуацію: Михайлик пошепки запитує Олега, чи розв’язав той задачу. Олег поки що не зробив цього. Але він відповідає товаришу мовчки, качаючи головою. Хто покаже, який жест використав Олег? (Кілька учнів демонструють заперечні повороти голови.) Саме так Олег виразив своє заперечення. «Чому?» — знову тихо запитав Михайлик. А Олег йому у відповідь лише знизав плечима. Ось так. Хто мені пояснить, які слова замінив хлопчику цей жест? («Не знаю».) Правильно. Іноді, знизуючи плечима, ми показуємо власне здивування або сумніви.

За допомогою жестів можна передати й інші почуття. Погляньте на цей малюнок. (Учитель звертає увагу дітей на відповідну сюжетну картинку.) Павлик повертає Оленці диск із мультфільмами. «Ну як тобі мультики?» — питає подружка хлопчика. Він у відповідь, стиснувши пальці в кулачок, показує піднятий вгору великий палець. Що хотів таким жестом сказати Павлик? («Дуже гарні, надзвичайні!») Тобто він передає ним яке почуття? (Задоволення, захоплення.) Велику радість та захоплення можна передати й оплесками в долоні. Розкажіть, чи змушують вас радісні події або новини плескати в долоні. Покажіть, як ви це робите. У яких випадках ви користувалися таким жестом? (Учні відповідають.)

Іноді оплесками ми виражаємо й інші почуття: прикрість або розпач («Ох, як шкода, що так трапилося»), або вдячність, шану, наприклад артистам, що виступали перед нами. Такі оплески ми називаємо аплодисментами. Розкажіть, коли й кому ви аплодували останнього разу. Якими були ваші аплодисменти: бурхливими, палкими чи ви аплодували знехотя, мляво? Чому? (Заслуховують розповіді та пояснення 2-3 учнів.)

Яким жестом відповідають глядачам артисти, дякуючи їм за увагу? (Поклоном.) Так.

Деякі жести демонструють особливу відданість та шану. Наприклад, коли лунає державний гімн України, де ми тримаємо праву долоню? (На серці.) Що ми показуємо таким жестом? (Що любимо свою Батьківщину.)

А в школі існують свої жести-правила. Наприклад, коли ви хочете, щоб на вас звернули увагу (викликали або дозволили щось сказати, запитати), що ви робите? (Піднімаємо руку.)

Жести часто підкреслює міміка, тобто вираз обличчя людини. Як ви думаєте, яким був вираз обличчя Олега, коли він знизував плечима? (Замисленим, збентеженим.) Що робить людина, яка плескає в долоні від радості? (Посміхається, сміється.) Який вираз обличчя у школяра, що підняв руку й конче бажає щось запитати? (Допитливий, цікавий, нетерплячий.)

Сьогодні деякі ваші однокласники підготували цікаві повідомлення про мову жестів. Давайте послухаємо їх.

Повідомлення учнів

1-й учень. Мовою жестів люди користуються в багатьох країнах світу. А в Колумбії навіть складений спеціальний словник, у якому пояснюються більше, ніж дві тисячі жестів.

2-й учень. Багато жестів прийшли до нас із сивої давнини та мають свою історію. Великий палець, піднятий вгору або опущений вниз як знак схвали або несхвали відповідно, був відомий ще древнім римлянам. Так після закінчення поєдинку імператор давав знати: залишає він життя воїну-гладіатору чи ні.

3-й учень. Впродовж багатьох століть вважалось, якщо наш співрозмовник чухає голову чи смикає одяг — цим він виражає нехтування нами. Освічені, культурні люди ніколи так не роблять.

4-й учень. Ми часто вживаємо жести за звичкою, без особливої необхідності. Але іноді без жестів не обійтися. Наприклад, гравці

двох футбольних команд з різних країн не зрозуміють один одного й суддю, бо говорять різними мовами. До того ж, заважає шум на стадіоні. Для таких випадків люди придумали мову професійних жестів.

5-й учень. Професійними жестами користуються не тільки судді футбольного матчу, а й, наприклад, водолази. Адже під водою не можна розкрити рота, щоб щось сказати, повідомити. Від знання професійних жестів іноді залежить життя водолаза.

6-й учень. Відрізняються різноманітністю жести привітання та прощання. У нас, слов’ян, наприклад, заведено, прощаючись, махати кистю долоні вниз. А ось латиноамериканець зрозуміє такий жест як запрошення.

7-й учень. Можна попрощатися рукостисканням, повітряним поцілунком. А мешканці Андаманських островів на прощання підносять долоню до своїх губів і дмухають на неї.

Класовод дякує учням за цікаву інформацію і пропонує дітям провести жартівливу фізкультхвилинку, уявивши себе різними людьми в різних ситуаціях.

Фізкультхвилинка «Привітання»

Учитель читає віршовані рядки, діти виконують відповідні імітаційні рухи.

Мушкетери один одного вітали —

Капелюхи, уклоняючись, знімали.

Гарні дами, що пишалися собою, їм у відповідь кивали головою.

Маму, здалеку побачивши, вітаю —

Дуже приязно рукою їй махаю.

А зустрінусь зі своїм найкращим другом —

Привітаюсь і потисну йому руку.

 Гра-пантоміма «Покажи жестами!»

Діти слухають фрагменти різних знайомих мелодій.

Учням пропонується за допомогою жестів зобразити рухи, дії та передати вдачу тих, із ким, на їхню думку, асоціюється та чи інша музика.

Педагог по черзі викликає бажаючих учнів. У процесі гри школярі показують марширування козаків (під «Козацький

марш»); зображують виконання фізкультурних вправ (під музику, що супроводжує ранкову зарядку); показують, як гойдають та присипляють уявне немовля (під мелодію колискової).

 Гра «Поясни жестом»

Дітям пропонується дібрати жести, що мають передавати зміст поданих слів.

«Чудово!» (Пальці в кулаку, великий палець піднятий вгору.)

«От дивись мені!» (Погойдування вказівним пальцем.)

«Увага! Всі прислухалися!» (Піднятий вгору нерухомий вказівний палець.)

«От лишенько!» (Похитування головою, долоні на щоках.)

«У жодному разі!» (Заперечне похитування головою та рухи руками.)

«Що-що?» (Нахил голови трохи вбік.)

«Йди сюди!» (Закличні рухи кистями.)

«Я радий тебе бачити!» (Дружні обійми.)

V.Підсумки заняття

Класовод. Ось така вона — мова жестів. Знайома та водночас незнайома; цікава, а іноді й не зовсім зрозуміла. Але вона допомагає нам спілкуватися, стати більш товариськими, точніше виразити власні емоції, передати враження та краще відчути настрій співрозмовника.

У ній, як і в будь-якій мові, важливе одне: поводитися чемно, поважати свого співрозмовника, бути до нього приязним, щирим. Пам’ятайте про це, друзі!