ТЕМА 26. Чуйне серце — справжній скарб

Мета: знайомити першокласників із загальнолюдськими цінностями, моральними чеснотами; виховувати в них чуйність; викликати негативне ставлення до байдужості; формувати в колективі класу доброзичливі стосунки.

Обладнання: аудіоапаратура.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Доброго дня, діти! Послухайте, будь ласка, такий віршик.

Учитель читає віршовані рядки на фоні тихого звучання повільної ліричної мелодії.

 З лагідним словом

 небо ясніше,

 З ним ми — добріші,

 з ним ми — чуйніші,

 Лагідне слово,

ніжне словечко —

 Справжня розрада,

 ліки сердечку.

 Слово ласкаве душу зігріє,

 В ньому утіха, поміч, надія,

 Сповнене ласки лагідне слово

 Любо нам чути знову і знову, Лагідне слово сонечком світить, Миле дорослим, миле і дітям, Чуйне словечко,

 добре та світле Всім нам потрібне,

 всім необхідне.

II. Розкриття теми заняття

Класовод. Недаремно я почала розмову з вами цим добрим, лагідним віршиком. Про що він розповів? (Звучать відповіді.) Чи згодні ви з такою думкою? (Так!)

Справді, чуйність, лагідність, доброзичливість — це ті чесноти, які завжди викликають у нас добрий відгук у серці, наповнюють душу теплом. На недоброзичливу, грубу й черству людину можна сказати: «Дуже зла», «Надто непривітна». Але чи чули ви коли-небудь, щоб говорили: «Це занадто чуйна людина, вона занадто ласкава»? (Ні.)

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. Правильно. Адже чуйність, лагідність завжди нам приємні. Вони можуть приносити тільки радість у щасливий час та втішати в години лиха. «Чуйне серце — справжній скарб» — так звучить тема нашого заняття. Сьогодні ми спробуємо розібратися, чи дійсно людині потрібна чуйність. Ми поговоримо про прояви чуйності між людьми, поведемо розмову про тактовність і байдужість.

Сьогоднішнє заняття допоможе кожному з вас стати бодай трішки чуйнішим, а всьому нашому класу — більш згуртованим і дружним.

IV. Подання нових знань

 Бесіда «Яку людину ми вважаємо чуйною?»

Поспілкувавшись із будь-якою людиною, ми отримуємо про неї певне враження. Нам подобаються люди, які ставляться до нас доброзичливо, щиро, приязно. А якщо вони відгукуються на наші прохання, намагаються допомогти, підтримати нас словом і ділом, ми вважаємо їх чуйними.

Звичайно, про яку чуйність та підтримку може йти мова, коли ця людина груба, байдужа, заздрісна чи лиха? Ні, такі якості не сумісні із чуйністю.

Як ви думаєте, як має відгукнутися на наше прохання чуйний друг: швидко, з готовністю чи неохоче, відкладаючи свою допомогу «на завтра» або перекладаючи виконання обіцянки на інших? (Звучать відповіді, пояснення.)

Звісно, відгукуватися на прохання слід одразу, а не відмовлятися виконувати його, посилаючись на інші справи. Наприклад, якщо хтось із рідних захворів і прохає вас подати йому ліки або принести води, стомлена мама просить вас помити посуд чи прибрати у своїй кімнаті, це слід зробити негайно? (Так.) Чому не можна зволікати в таких випадках? (Діти пояснюють.)

Чуйна людина відрізняється від недоброї та байдужої тим, що вона здатна розуміти душевний стан іншої людини та співчувати їй. Розкажіть, хто до вас завжди ставиться чуйно (у родині, класі, серед знайомих). Наведіть приклади проявів чуйного ставлення до вас. (Відповідають двоє-троє бажаючих.)

Хто з вас вважає себе чуйною людиною? Доведіть свою думку, розповівши про своє ставлення до близьких, друзів тощо. (Відповіді.)

Така чеснота, як чуйність, завжди йде поруч із тактовністю. Саме слово «тактовність» походить від слова «такт». Воно означає вміння поводити себе гідно, поважаючи інших та виявляючи в поведінці відчуття міри.

Тактовна людина не образить товариша ані грубим словом, ані недоречною допитливістю, ані непотрібним запитанням. Вона не виявлятиме зайвої цікавості до проблем іншого, якщо бачитиме, що йому незручно й не хочеться розповідати про них.

Хто зрозумів і може пояснити, яку людину ми можемо вважати тактовною? (Відповіді, пояснення.)

Інші важливі чесноти чуйної людини — її приязність, лагідність, доброта. У народі недарма говорять: «Від теплого слова й лід розмерзає», «Лагідне слово — як весняний день». А ще кажуть: «Гостре словечко коле сердечко». Це значить, що навіть добрі наміри, висловлені в грубій, нетактовній формі, не втішать, не порадують, не підтримають, а навпаки — викличуть у людини негативні емоції: смуток, незадоволення та розпач.

Як же слід поводитися, маючи себе за чемну та чуйну людину? Спробуймо, діти, це зрозуміти.

Психологічний практикум «А як би повівся ти?»

 Класовод пропонує дітям кілька психологічних ситуацій і спонукає їх обрати морально правильний варіант поведінки.

 Ситуація 1. Ваша школярка прийшла до школи сумна й заплакана. Як ви поставитеся до цього?

а) Зробите вигляд, що не помічаєте пригніченого настрою дівчинки, тримаючись від неї осторонь;

 б) одразу грубо запитаєте: «Чого це ти така зарюмсана?»;

в) звернетесь до неї з проханням: «Розкажи, чому ти не в настрої?»;

г) обережно запитаєте: «У тебе щось трапилося? Може, я зможу чимось тобі допомогти?»

 Ситуація 2. Один хлопчик із твого класу дуже поспішав сісти за парту, послизнувся, упав на підлогу і, болісно скривившись, намагається підвестись. Як ви вчините?

а) Не звернете уваги на цей випадок; будете сміятися й кепкувати зі «спішка»-невдахи;

б) повчально скажете: «От вам приклад народної мудрості: "Поспішиш — людей насмішиш!”»;

в) щиро пожалієте потерпілого і допоможете йому піднятися й дійти до свого місця.

 Ситуація 3. Ваш друг прийшов до школи після інфекційної хвороби (наприклад, вітрянки). Як ви поставитеся до нього?

а) Триматиметеся якнайдалі, уникаючи спілкування (а раптом і на тебе хвороба перейде?);

 б) одразу засиплете товариша шкільними новинами;

в) щиро поцікавитеся самопочуттям друга, запитаєте, чи тяжко він переніс хворобу, побажаєте йому більше не хворіти і запропонуєте допомогу в поясненні пропущеного матеріалу.

 Діти розігрують діалоги в парах відповідно до заданих ситуацій.

 Педагог відзначає учнів, що демонструють тактовну, чуйну поведінку.

 Класовод. Не звертаючи жодної уваги на проблеми інших, ми виявляємо елементарну байдужість. Запитання, звернені до них у грубій формі, свідчать не про чуйність, турботу й співчуття,

а про зайву цікавість і нетактовність. Чуйне звертання до людини завжди обережне, лагідне і означає вашу готовність допомогти їй.

 Робота з текстом оповідання

Порізана серветка

Дмитрик робив аплікацію і випадково порізав ножицями улюблену мамину серветку, що лежала на столі. «От шкода! — прикро подумав хлопчик.— Яка гарна була серветка, і така велика тепер на ній дірка!»

Поміркувавши, Дмитрик вирішив звернутися до сусідки Галі. Він прийшов до дівчинки і сказав:

— Галю, я тут ненавмисне серветку порізав... Ти не могла б допомогти мені її заштопати?

— Добре,— відповіла сусідка.— Принось свою серветку.

Коли Галя побачила серветку, вона зрозуміла, що штопання

забере досить багато часу й зусиль. «Займуся нею завтра»,— вирішила дівчинка й поклала серветку до шухляди.

Проте минали дні, а серветка так і лишалася незашитою. І ось одного дня Галя принесла серветку до школи. Вона повернула її Дмитрику і винувато мовила:

— Не можу я виконати твоє прохання: розумієш, все ніколи!

Дмитрик сумно зітхнув. Він збирався вже покласти серветку

до портфеля, як його легенько торкнула за лікоть Надійка, яка сиділа за однією партою із Дмитриком.

— Дмитрику, щось трапилося? — тихо спитала Надійка. Вона дивилася на хлопчика щиро й приязно. У Надійчиних очах світилося хвилювання.

Коли хлопчик розказав Надійці про свою неприємність, вона одразу знайшла голку та нитку і взялася до справи. До кінця великої перерви серветка була вже акуратно, старанно зашита.

Запитання і завдання до тексту

 • Чи можна назвати Галю чуйною? Чому?

 • Як поставилася Галя до проблеми Дмитрика?

 • Які якості притаманні Галі?

 • Чим відрізняється від Галі Надійка?

 • Як би в подібному випадку вчинили ви?

 • Наведіть приклади зі свого життя про те, як друзі та подружки

допомагали вам.

 Тест «Обери чуйність!»

Дітям пропонується вибрати відповідь із запропонованих варіантів та пояснити свій вибір.

 1. Хворий друг телефонує вам і просить продиктувати по телефону домашнє завдання. Але на даний момент ви зайняті важливими справами. Як ви вчините?

а) Відкладете свої справи і виконаєте просьбу однокласника.

б) Вибачитеся перед товаришем і попросите його передзвонити вам пізніше.

в) Скажете, що вам ніколи і без пояснень покладете слухавку.

 2. Батьки прохають вас піти погуляти з маленькою сестричкою, але ви збираєтеся подивитися улюблений мультфільм. Що ви зробите?

а) Підете гуляти із сестрою, а мультфільми подивитеся іншим разом.

б) Скажете батькам, що виконаєте їх прохання, але трохи пізніше, після перегляду мультфільму.

в) Відмовитеся няньчитись із сестричкою і демонстративно всядетесь перед телевізором.

 3. Ви збираєтеся до друзів. Біля входу в під’їзд ви зустрічаєте сусідську бабусю, що несе важкі сумки. Як ви вчините?

а) Запропонуєте бабусі свою допомогу: донести її сумки до квартири.

б) Допоможете бабусі із сумками, якщо вона сама вас про це попрохає.

в) Не звернете жодної уваги на бабусю і підете у своїх справах. Педагог дає оцінку різним відповідям учнів і словесно коментує її.

V.Підсумки заняття

Класовод. Наше заняття добігає кінця. Маю надію, що воно змусило багатьох із вас замислитись над тим, як важливо бути чуйним, лагідним, тактовним, небайдужим до інших.

Я думаю, кожному хочеться, щоб наш клас був згуртованим та дружнім, щоб між хлопчиками та дівчатками нашого класу стосунки були доброзичливими, приязними. Вчіться виявляти одне до одного увагу та співчуття, підтримуйте одне одного, не лишайте товаришів наодинці зі своїми неприємностями й проблемами.

Тільки тоді ви по праву зможете вважати себе чуйною, достойною, доброю людиною.