Урок 29. Абетка кольору: чорний. Техніка продряпування. Творче завдання. Чорний кіт

Мета: закріплювати розуміння учнями поняття «чорний колір»; навчати бачити, розрізняти і відчувати відтінки чорного кольору; сприяти формуванню правильного кольоросприйняття; продовжувати формувати в дітей уміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати; закріплювати навички лінійного малюнка; навчати міркувати, розвивати естетичне сприйняття навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості; виховувати в учнів гарний смак, акуратність, увагу.

Оснащення: Зоровий ряд: репродукції картин відомих художників; матеріали для демонстрування послідовності та техніки виконання роботи.

Обладнання: альбом для малювання; воскові олівці; чорна туш; пензель № 8; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; інструмент для продряпування.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід Уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

Бесіда

 ♦ З яким кольором ми ознайомилися на попередньому уроці?

 ♦ Де у природі ми зустрічаємо білий колір?

III. Мотивація навчальної діяльності

Учитель. На горищі старого будинку, під самим дахом, жив Кіт. Він уже не був маленьким гарненьким кошенятком, побачивши яке, бабусі біля під’їздів починають розчулено сюсюкати. Проте він ще не перетворився на старого облізлого кота, якому байдуже, що про нього скажуть. Наш Кіт був молодий і ображений на весь білий світ. І потрібно визнати, в нього була причина ображатися. Справа в тому, що наш Кіт був чорним, і саме з цієї причини люди звинувачували його в усіх своїх негараздах. У бабусі Насті з першого поверху літній дощик намочив білизну, що сохла у дворі,— винен чорний Кіт. Машина обляпала нове пальто тітки Світлани з першого під’їзду — винен чорний Кіт. Семен Семенович упустив у калюжу свіжу газету... І кінця цьому не було! Кіт уже не сподівався виправдатися. Але ж так прикро, коли тебе звинувачують у тому, у чому ти зовсім не винен. Наш Кіт вирішив піти з дому світ за очі. Щоб його ніхто не бачив, він виходив на вулицю тільки вночі. Ось і цієї ночі він сидів за трубою і скаржився темряві на своє тяжке життя. Темрява була не тільки уважною слухачкою, але ще й трохи чарівницею, і знала, як допомогти чорному Котові.

— Ти не журися! Відзавтра на Землі не залишиться нічого чорного. Подивимося, як люди зможуть обійтися без чорного хліба, чорного волосся і чорних очей.

Кіт замислився: «Справді цікаво, як люди обійдуться без чорного кольору?» І пішов спати на горище. Наступного ранку землю було просто неможливо впізнати. Справа в тому, що разом із чорним кольором зникли всі тіні. Сонячному промінчику ні з ким стало грати в піжмурки. Він засумував і сховався за хмаринку. З полів зник чорнозем, а разом із ним — найкращі фрукти й овочі. Стихло в садах, лісах і парках — їх залишили птахи з чорним оперенням.

Людям стало дуже сумно. І коли з під’їзду несміливо вийшов чорний Кіт, люди дуже зраділи йому. Кожний намагався його чим-небудь пригостити або принаймні погладити.

IV. Викладення нового навчального матеріалу

Бесіда

 ♦ Як повернути Землі чорний колір?

 ♦ Для чого нам потрібний чорний колір?

Організація сприйняття творів мистецтва. Бесіда

(Учитель пропонує розглянути репродукції картин, в яких художники все підпорядкували чорному кольору.)

 ♦ Про що розповідає кожна з картин?

 ♦ Який настрій передає кожна з картин?

 ♦ Як ви гадаєте, чому художники обрали для своїх картин саме чорний колір?

Який інший колір зміг би їм допомогти?

V. Актуалізація вивченого матеріалу

Розповідь учителя

У чорного кольору є улюблений дім. Це зоряне небо.

Здавна люди мріяли про Космос. Їх мрія здійснилася, коли 12 квітня 1961 року в Космос полетіла перша людина — Юрій Олексійович Гагарін. Мандруючи дрімучими лісами, величезними пустелями, безкрайніми морями, люди завжди знали, що рухаються по Землі, і могли передбачити небезпеки, що на них очікували. Що чекало на людину в Космосі, тоді ще не знав ніхто. Люди могли тільки припускати або здогадуватися про це. Мабуть, найдивовижні-ше в космічному просторі — це стан невагомості. Коли, наприклад, розлита вода не розтікається калюжею по підлозі, а великими краплями, схожими на намистини, розпливається довкола. Предмети у невагомості втрачають свою вагу, і людина може літати, як птах. 19 листопада 1997 року почалася ера космонавтики незалежної України. Першим українським космонавтом став Леонід Каденюк. (Учні розглядають портрети Юрія Гагаріна, Леоніда Ка-денюка.)

творче завдання. слово вчителя з елементами бесіди

Поки що люди не знають, хто крім нас живе у великому зоряному домі. Кожному хочеться мати веселих і добрих сусідів. Пропоную вирушити в Космос або запросити до нас у гості кумедних інопланетян. Для цього потрібно відправити в політ нашу фантазію, а допоможуть нам воскові олівці та чорна туш.

 ♦ Як ви гадаєте, як виглядають наші зоряні сусіди?

Звісно, усі ви маєте рацію. Вони можуть виглядати як завгодно, адже їх ще ніхто не бачив.

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учні виконують малюнок олівцем в альбомі для малювання, розфарбовують його восковими олівцями або масляною пастеллю. Потім під керівництвом учителя зафарбовують поверхню малюнка чорною тушшю. Якщо туш погано лягає, можна додати трохи мила. Малюнок повинен добре просохнути. Аркуш, укритий воском і тушшю, можна приготувати заздалегідь як домашнє завдання попереднього уроку. Після продряпування малюнок проступає крізь шар туші. Учитель звертає увагу на те, що фарби світяться крізь чорний шар. Їх колір здається яскравішим. Це називається максимальним колірним і тоновим контрастом.

VI. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Гра «Кольорові загадки»

Учитель пропонує учням уявити, що одного разу зникла чорна фарба. Нехай вони пригадають, які предмети та настрої зникнуть разом із нею. Переможе той, хто пригадає найбільше предметів і настроїв. Гру можна повторювати, використовуючи всі відомі учням кольори. Гра розвиває увагу, уяву, спостережливість.