Урок 5. Абетка кольору: хроматичні та ахроматичні кольори. Творче завдання. Чарівна веселка

Мета: закріплювати розуміння учнями понять: «спектральне коло», «основний колір», «змішаний колір»; ознайомлювати учнів із поняттями: «світліший», «темніший», «колірний тон»; закріплювати навички створення необхідного кольору змішуванням кольорів; навчати правильно розташовувати зображення на аркуші; формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати кольори; розвивати дрібну моторику руки; виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу.

Оснащення: Зоровий ряд: навчальні плакати; малюнки та фотографії веселки; репродукції картин відомих художників; навчальні роботи з методичного фонду; таблиці хроматичних та ахроматичних кольорів; повітряні кульки — червоні та сині; магнітофон, аудіозапис п’єси П. Чайковського «Пори року. Вересень». Обладнання: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип уроку: урок закріплення умінь і навичок.

Хід Уроку

 I. Організаційний момент

 II. Актуалізація опорних знань

 Бесіда

 ♦ З якими кольорами ми нещодавно познайомилися?

 ♦ На які дві групи їх поділяють художники? Чому?

 ♦ Які кольори необхідно змішати, щоб отримати зелену фарбу (оранжеву, фіолетову)?

 ♦ Які матеріали та інструменти знадобляться для малювання фарбами?

 III. Мотивація навчальної діяльності

 Учитель. Уявіть, що веселки можна торкнутися рукою.

 ♦ Яка вона на дотик?

 ♦ А на смак?

 ♦ Як ви вважаєте, чим пахне веселка?

(За наявності часу доцільно прочитати дітям вірш Л. Кондрацької «Веселка» — див. с. 18.)

 IV. Викладення нового навчального матеріалу

 Бесіда

 ♦ А чи знаєте ви, які кольори є у веселки?

 ♦ Чи з усіма кольорами веселки ми ознайомились? (Ні)

 ♦ На яку зі знайомих нам фарб схожий блакитний колір? (На синю)

 Візьмемо синю повітряну кульку і почнемо її надувати. Чим більшою стає

кулька, тим світлішою стає.

 ♦ Як ви вважаєте, чому? (Кулькарозтягується і шар кольорової гуми стає тоншим) На малюнку в робочому зошиті — чотири кульки. Зафарбуємо першу

кульку синьою фарбою. Для цього наберемо на вологий пензлик синьої фарби і прикладемо пензлик до середини зображення. Тепер коловим рухом зверху вниз зафарбуємо простір усередині контура, не виходячи за межі малюнка. Спробуймо наступну кульку зробити блакитною!

Візьмемо на палітру краплину синьої фарби. Як слід вимиємо пензлик і наберемо на нього білої фарби. Додамо її на палітру до синьої фарби і змішаємо. Колір змінився — він став світлішим. Ми отримали блакитну фарбу. Зафарбуймо другу кульку блакитною фарбою!

♦ Як ви вважаєте, що робить біла фарба, коли ми додаємо її до будь-якого кольору? (Вона робить його світлішим.)

Якщо ми додамо більше білої фарби, колір стане світлішим, а якщо більше синьої — темнішим. Художники називають це колірним тоном.

♦ А який колір вийде, якщо ми додамо білої фарби до червоної? (Рожевий) Зафарбуємо третю кульку червоною фарбою. Спробуємо наступну кульку

зробити рожевою. Візьмемо на палітру краплю червоної фарби. Як слід вимиємо пензлик і наберемо на нього білої фарби. Додамо її на палітру до червоної фарби і змішаємо. У нас вийшов рожевий колір. Зафарбуємо четверту кульку рожевою фарбою.

Тепер у нас є всі кольори, щоб намалювати справжню веселку.

V. Актуалізація вивченого матеріалу

Пояснення до творчого завдання. Слово вчителя з елементами бесіди

(Учитель пропонує учням розглянути зображення веселки на малюнках і фотографіях.)

♦ Уважно роздивіться малюнки. На якому з них художники зобразили веселку? (Відповіді дітей.)

♦ Сонячні промінчики проходять крізь дощові краплі, і з’являється веселка. А чи побачимо ми веселку в похмурий день? (Відповіді дітей.)

♦ Чому веселка так швидко зникає? (Відповіді дітей.)

 ♦ Як ви вважаєте, що нам необхідно обов’язково намалювати поруч із веселкою? (Відповіді дітей.)

(Учитель малює на дошці декілька простих варіантів композиції з різним взаємним розташуванням елементів.

Учитель пропонує учням відтворити в повітрі рухи, необхідні для зображення сонця, хмар, дощу, веселки. Пропонує виконати малюнок у робочому зошиті простим олівцем. Потім пояснює, як виконати роботу фарбами.

Учитель пояснює послідовність виконання творчого завдання.)

Спочатку намалюємо небо. Змішаємо на палітрі блакитну фарбу і широким пензлем розфарбуємо верхню частину аркуша зліва направо. Уважно стежимо за тим, щоб фарба в робочій зоні не висихала,— інакше на небі залишаться смуги.

Тепер намалюємо землю. Із зеленою фарбою можна змішати жовту, й отримаємо листочки, освітлені сонцем. Для тіні необхідно додати синьої фарби. Додаючи до зеленої фарби жовтої, білої, синьої, можна отримати необхідні кольори для малювання дерев, кущів, трави. Жовта й оранжева фарби допоможуть намалювати поле стиглої пшениці.

Тепер намалюємо веселку. Перша смужка веселки буде червоною. Потім унизу, ближче до землі, розміщуються оранжева, за нею — жовта, зелена, блакитна, синя і фіолетова смужки.

У нас вийшли дуже красиві та яскраві роботи. Погляньте: скільки на них різних кольорів!

 ♦ Назвемо їх! (Учні називають кольори разом з учителем.)

Як довго ми називали кольори! Для того щоб не витрачати стільки часу, художники назвали всі ці кольори хроматичними. Слово «хромос» грецькою мовою означає колір. (Учитель пропонує учням уважно розглянути таблицю хроматичних кольорів.)

(Усі нові слова та поняття необхідно проговорювати разом із учнями по декілька разів. Учитель може запропонувати учням визначити, який настрій у нового слова та поняття, яке воно означає. Потім проспівати нове слово, дотримуючись визначеного настрою. Подібний підхід допомагає дітям легше запам’ятовувати складні слова та поняття.)

 ♦ Як ви вважаєте, який колір ми отримаємо, якщо додамо білої фарби до чорної? (Сірий)

Сірий колір може бути дуже світлим і дуже темним. І для нього художники придумали спеціальну назву: усі зміни тону від білого кольору до чорного називають ахроматичними кольорами. Літера «а» на початку слова означає, що чогось бракує. Ахроматичний — означає безбарвний.

(Учитель пропонує учням уважно розглянути таблицю ахроматичних кольорів.)

Індивідуальна робота за творчим завданням

(Учні виконують творчу роботу. Учитель надає індивідуальну допомогу.)

Учитель. Малюнки стануть кращими, якщо ви додасте до них деталей. Намалюйте вдома сонце в небі, хмари, дощ. Вони можуть розташовуватися вище і нижче від веселки. Різнокольорові квіти в траві можна намалювати фломастерами.

VI. Підбиття підсумків

Упродовж уроку учні мають засвоїти поняття: «спектральне коло», «основний колір», «змішаний колір»; ознайомитися з поняттями: «світліший», «темніший», «колірний тон»; продовжити закріплювати навички створення необхідного кольору змішуванням кольорів; навчитися правильно розташовувати зображення на аркуші; сприймати, розрізняти й аналізувати кольори.

Для перевірки ступеня засвоєння матеріалу учнями вчитель може використати такі форми роботи (на власний розсуд).

Варіант 1. Обговорення учнівських робіт

Під час обговорення учнівських робіт у жодному разі не можна порівнювати роботи учнів. У кожній роботі слід знайти щось гарне та обов’язково відзначити учня. Якщо учнівська робота вийшла не дуже гарною, похваліть

учня за старанність та висловіть упевненість у тому, що наступного разу в нього все вийде неодмінно якнайкраще.

 Варіант 2. Запитання

 ♦ Які кольори веселки подобаються вам найбільше?

 ♦ Заплющіть очі й уявіть, що ми вирушаємо у подорож веселкою. Ми зробили перший крок. розкажіть, що ви відчуваєте.

 ♦ Ось ми дісталися повороту. Що за ним?

 ♦ Куди ми потрапимо, дійшовши до кінця веселки?

 ♦ Що ми побачимо?

 ♦ Які там живуть люди, тварини?

 ♦ Які ростуть рослини?

 Варіант 3. Командна гра «Збери веселку»

 Учнів класу об’єднують у дві групи. На столі розкладають квадратики, кожний з яких забарвлений у один із кольорів веселки. Перша група залишає кімнату, а друга — бере квадратики зі столу і ховає їх. Перша група повертається до кімнати, щоб знайти всі квадратики і зібрати веселку. Для цього гравці називають один із кольорів веселки. Друга група у відповідь називає колір предмета, поруч із яким (або в якому) захований квадратик цього кольору (такі предмети мають знаходитись на видноті).

 Після того як усі кольори веселки будуть зібрані, групи міняються ролями.

 Додатковий матеріал

ВЕСЕЛКА

А зелений, а зелений Звідусіль прийшов до мене:

 Із стежини у садочку,

З поля, лугу та лісочку —

Із усіх земних просторів,

Що злились в зелене море.

Дарували небеса Голубий. Озер краса Теж влила своє відерце.

Й незабудки — пам’ять серця — Пензликом попрацювали —

Так я голубий придбала.

У житах волошки сині Додали до мене сині.

 Фіолетовий, останній,

Плив до мене на світанні Від фіалок та бузку,

Від медунки у гайку.

Ось тому така вродлива Розцвітаю всім на диво.

 А чому весела я?

Вдача вже така моя:

Лиш з’являюся я де,

Дощик більше не іде.

На барвистому місточку Сушать небеса сорочку.

Засміялась Василинка До веселки-веселинки:

— Я дружитиму з тобою,

 Із хорошою такою!

Л. Кондрацька

 У веселки-веселинки Запитала Василинка:

 — Ой райдуго-семицвітко, Чарівна небесна квітко, Звідки силу ти черпаєш?

 Де ти кольори збираєш? Може, в морі на просторі? Може, у високих горах?

 Чи в долині-скатертині?

 А можливо, в неба сині? Розкажи, бо хочу знати, Щоб тих фарб собі набрати!

 Засміялася веселка,

 Бо завжди вона весела:

 — Добре, дівчинко, скажу, Таємниць я не держу.

 Ніжні маки у пшениці,

 В лісі запашні суниці Фарб червоних назбирали І мені подарували.

 Де взяла жовтогарячий? На городі. Йди — побачиш, Там дівиця-морковиця,

 Що сховалася в темниці, Пензлик чарівний взяла І по небу провела,

 А вродливі нагідки Помагали залюбки.

 Жовтий — соняхи дали, Що у полі зацвіли.