Тема: Звук [х ], [х’ ]. Букви Х хМета: Познайомити дітей із новою буквою розвивати читацькі вміння; увести поняття „діалог”. Розвивати вміння читати вибірково, переказувати прочитане за запитаннями; познайомити з синонімами (без уживання терміну).Виховувати повагу й любов до хліба. Обладнання: хліб на рушнику, прислів’я, мультимедійна дошка. Хід уроку І. Організаційна частина. 1. Психоформула Люблю я свій розум, Увагу і пам’ять. Працює мій мозок, І вчусь я старанно. Сприймаю все нове І мислю логічно. Вчителя слово Здійсню я практично. ІІ. Створення ситуації успіху. 1. Мовна зарядка а) Гра «Телевізор» ( у вчителя і дітей-екрани-таблиці зі складами та водні маркери- пульти) - Знайдіть на своїх екранах склади: по, лу, дя, ке, ні... (діти на своїх екранах обводять маркером-пультом склади) - Знайдіть та прочитайте слова: мама, мова, мило, вода, люди... III. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку. 1. Відгадування загадки Круглий, мов сонечко, Щедрий, мов сонечко, - На черінь посунеться – І стоїть красується. З печі – на блюдо: - Їжте мене, люди, на здоров’ячко! (Хліб) - Сьогодні на уроці ми поговоримо з вами про хліб, про важку працю хліборобів. Та навчимося позначати першу літеру в цих словах. 2. Розповідь учителя про хліб ( на мультимедійній дошці зображення хліба) - Паляниця...Хліб...Здавалося б, що ж тут такого - звичайний тобі пpодукт хаpчування. Але скільки для кожного з нас постає за цим звичайним словом! Неосяжне пшеничне поле, на якому мов пливе комбайн…, золотаве зеpно, що пеpеливається в натруджених долонях хлібоpоба…, духмяна паляниця на вишиваному pушнику, якою зустpічають гостей. "Хліб-сіль вам, добpі люди", - так говоpили здавна на Укpаїні. Ось і виходить, що хліб - це щось значно більше, вагоміше і дорожче . „ Першим був не господь і не геній, Пеpшим був - пpостий чоловік. Він ходив по землі зеленій І, між іншим, хлібину спік. Та нехай над землею година Чи негода лютує і pве - Вічна мудpість пpостої людини В паляниці звичайній живе ”.
"Хліб на столі - миp у хаті", "Хліб - всьому голова", "Хліб та вода козацька їда" - скільки пpислів'їв та пpиказок склав наpод пpо хліб, пpо хлібоpобську пpацю, скільки чудових віpшів пpисвятили поети. 3. Словникова робота. - Діти, а чи знаєте ви, хто такий хлібороб? Хлібороб – це людина, яка працює в полі, вирощує хліб. 4. Викладання з розрізної азбуки слова хліб - Давайте викладемо слово хліб. - Чому ми не можемо викласти це слово? - Бо не знаємо як позначити перший звук. IV. Розв’язування часткової задачі. 1. Знайомство з новою буквою та з’ясування її „роботи”. - Ось буква, яка нам потрібна. Х - Який звук вона позначає у слові хліб? (Приголосний твердий) - А чи може вона позначати приголосний м’який звук? (хірург, сухі, хімія...) - Звук цей може вимовлятися тільки перед наступним звуком [і] 2. Читання складів, слів. 3. Гра „Аукціон” ( Діти пояснюють значення слова, якщо вірно – слово на таблички віддається. Хто отримав найбільше слів, той і виграв. Якщо значення слова діти не знають – звертаються до тлумачних словників.) 4. Складання речень за схемами з попереднього завдання. 5. Робота над прислів’ям. (Прислів’я на мультимедійній дошці) - Як ви розумієте це прислів’я? - Чому хліб це багатство? 6. Робота над текстом ( с. 95, „Сонечко”) Хліб На столі хліб поклали. Скоринка у хліба золотава. Від вогню позолота в нього. Та не тільки від вогню. Від сонця позолота у хліба, від золотих рук людини. Вони зерно у ріллю кинули. Проросло, заколосилося воно. Руки обмолотили колосся, змололи зерно, тісто замісили, хліб спекли. Треба любити і берегти хліб! А). Читання тексту вчителем - Про що розповідається в тексті? Б). Читання тексту „ланцюжком” В). Аналіз прочитаного - Що поклали на стіл? - Від чого позолота у хліба? - Що робили руки людини? - В якому значенні вжито словосполучення золоті руки? - Чому вони золоті? Г). Самостійне читання тексту + гра „День – ніч” - До чого закликає автор нас? 7. Інсценізування казки „Легкий хліб” (Білоруська народна казка) - Чи легко дається хліб людині? - А чи існує легкий хліб, як ви гадаєте? Легкий хліб Косив у лузі косар. Стомився і сів під кущем відпочити. Розв'язав торбинку і взявся їсти. Виходить з лісу голодний вовк. Підійшов він до косаря і попросив хліба. Сподобався вовкові хліб. Він і каже: — Хотів би я щодня хліб їсти, але де мені його брати? Порадь, чоловіче! — Спершу треба землю зорати... — Тоді й хліб буде? — Ні, братику, стривай. Потім треба землю заборонувати... — І можна хліб їсти? — Що ти? Зажди ще. Раніше треба жито посіяти... — Тоді буде хліб,— облизнувся вовк. — Ні ще. Дочекайся, доки жито зійде, холодну зиму перезимує, навесні виросте, потім закрасує, потім почне наливати зернятка, потім достигати... — Ой,— зітхнув вовк.— Ця робота дуже вже марудна й тяжка. Порадь мені, як легше їжу добувати. — Ну, що ж,— говорить косар.— Раз не хочеш тяжкий хліб їсти, поїж легкий. Йди на вигін, там кінь пасеться. Прийшов вовк на вигін. Побачив коня: — Коню, коню! Я тебе з'їм. — Що ж,— каже кінь,— їж. Тільки спершу зніми з моїх ніг підкови, щоб не поламати собі зуби об них. — Ай справді,— погодився вовк. Нагнувся він підкови знімати, а кінь як ударить його копитом у зуби... Перекинувся вовк та тікати. 3'їсти то він не з'їв коня, але спробував легкого хліба. І по цей день вовк легкого хліба шукає. - Отже, який можна зробити висновок? - Чи зрозуміли ви, що легкого хліба не існує? V. Рефлексія. - Яку букву ми вивчили на уроці? Який звук вона позначає? - Чи все було зрозуміло на уроці? - Про що цікаве ви довідались ? Джерело: noindex | |
| |
Переглядів: 1307 | |
Що можна робити з інформацією. Інформаційні процеси |
Як людина сприймає інформацію |
Елементарне поняття про скульптуру як вид образотворчого мистецтва. Практична... |
Л. Забашта «Рідна мова», М. Сингаївський «Колискова пісня, колискова...» |
Екскурсія до краєзнавчого музею, шкільного «живого куточка», зоопарку (на виб... |
Всього коментарів: 0 | |