Тема. Саморобна дидактична гра «сад і город»

Мета: навчити дітей виготовляти дидактичні ігри; виховувати активність, творчість, колективізм у дидактичній грі; формувати естетичний смак; ви-ховувати любов до природи.

Матеріали й інструменти: папір, картон, ножиці, клей, шаблони, кар-тинки (сад, город).

ХІД УРОКУ

І. Організація класу

Перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація знань учнів

Повторення правил користування ножицями і клеєм.

ІІІ. Повторення тем і мети уроку

У ч и т е л ь. Сьогодні ми з вами будемо виготовляти саморобну дидак-тичну гру «Сад і город».

Про гру сказано багато слів, її називають і джерелом радості, і коро-левою дитинства. Дидактична навчальна гра стимулює пізнавальну діяль-ність.

Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування із природою. Але від природи ми от-римуємо не тільки естетичну насолоду, а й цілющі поживні плоди. І ось сьо-годні на уроці королева Природи поведе нас у цікаву мандрівку, ця мандрів-ка буде у сад та на город.

IV. оголошення плану роботи

1. Ділення класу на дві бригади.

І бригада — садівники;

ІІ бригада — городники.

2. Виготовлення за шаблонами овочів та фруктів.

3. Складання гри «Сад та город».

V. Проведення гри

1. Зачитування віршів кожною бригадою про захист своєї назви.

Садівники

В сад приходить вранці-рано,

Кожну яблуньку огляне:

Чи шкідник в сад не проник?

Бо на те і садівник.

Городники

Взимку мешканців городу

Я зроблю усім на подив,

Із паперу їх зроблю —

Овочі, які люблю.

Хоча рідня гарбузова

Не жива, а паперова,

Та вона всім нагадає

Знов про свято урожаю.

2. Гра «Відгадай».

Бригадири зачитують загадки про овочі та фрукти (див. додаток).

Відгадки дістають із торбинки і прикріплюють на дві картини із зобра-женням саду чи городу.

VI. Підсумок уроку

— Чого навчалися на уроці?

— Що найбільше сподобалося?

додаток

Сидить дівчина в коморі,

А коса її надворі. (Морква)

Маленька, червоненька,

Із хвостиком тоненьким.

На городі мене рвуть

І до столу подають. (Редиска)

Що то за голова,

Що лиш зуби й борода? (Часник)

Сидить Марушка в семи кожушках.

Хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Довгий, зелений,

Добрий і солоний,

Добрий і сирий.

Хто він такий? (Огірок)

В полі хороше мені

Зеленіти навесні.

Чим же я не молодець?

Маю диво-корінець,

Все про нього дбаю,

Цукор відкладаю. (Буряк)

Некрасива, шишкувата,

Як прийде на стіл вона,

Скажуть весело хлоп’ята:

— Ну й розсипчаста, смачна! (Картопля)

Без рук, без ніг,

А в’ється, як батіг. (Квасоля)

Хто хустиночку свою

Влітку покриває

І по двадцять хустин

На голівці має? (Капуста)

Народжується з квітки,

Його всі люблять дітки.

Заліза в нім багато,

Рум’яне і хрустке.

А ну, скажіть, малята,

То що ж воно таке? (Яблуко)

Лампочка вгорі висіла,

Стала смачна, пожовтіла.

Діти лампочку зірвали,

З апетитом скуштували. (Груша)

Зелені сережки

На гіллі висіли,

На сонечці підсмажились

І почервоніли! (Вишня, черешня)

Чи то жовта,

Чи то синя

Соковита господиня.

Чи то сонце,

Чи то злива —

Пригостить нас влітку... (слива).

Мовби на одній нозі,

Він зростає на лозі.

Подивись скоріш в віконце —

Ґрона сповнені всі сонця!

Кожен скуштувати рад

Соковитий... (виноград).