Чорнибиль – біль України

Мета: Розвивати почуття гордості за свій народ. Прищеплювати любов до рідного краю.

Хід виховної години.

Оголошується тема і Мета виховної години.

Звучить фонограма ( з лекції E.Morrikone).

Чорних дат у людства є немало.

Кожна з них – це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, -

Вибух на Чорнобильській АЕС.

Двадцять шосте квітня – День скорботи.

Зранку скромних квітів я знайду

І на знак журливої турботи

До могил засмучених піду.

Запалюється свічка.

Чорнобиль. Це назва невеличкого містечка районного центру, в 130 км від Києва. Заснований у Древній Русі, Чорнобиль дав своє гірке ім’я атомній електростанції, будівництво якої почалося у 1971 році. У 1983 році вже працювали 4 енергоблока із запланованих шести. Але в історію людства Чорнобиль ввійшов як найбільша катастрофа.

Ту мирну весняну ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була такою тихою, такою теплою і такою ласкавою. Саме в цю ніч, з 25 на 26 квітня 1986 року, відлік часу став далеко не мирним, а бойовим і аварійним.. О 1год. 24 хв. 40 сек., коли Прип’ять, містечко атомників, спало безтурботним сном, раптово пролунав вибух і над 4-м реактором атомної електростанції гігантське полум’я розірвало нічну темряву.

Ось як описує це Володимир Яворівський.

"За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони ЧАЕС на чолі з начальником варти Володимиром Правиком. Потім прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Дибенком. Вступивши в полум’я смертельної небезпеки, яким дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народу України”.

А вогонь все лютував не затихав. Коли на місце аварії прибув начальник попарної частини майор Телятников, то побачена картина вразила його: відкритий реактор, а зверху над його смертельним радіоактивним диханням, на величезній висоті (приблизно 70 м) маячили маленькі фігури. Майор піднявся на дах машинного залу, в полум’ї тріскотіла вся стріха. Навколо разом з вогнем клубочився їдкий дим, киплячий бітум пропалював черевики і в’їдався у шкіру.

До п’ятої години ранку пожежа була ліквідована. Подув легенький вітерець і величезний стовп диму, пилки, копоті відірвався від реактора і посунув територію України, Білорусі сіючи смертоносну радіацію.

Безумство хоробрих-

Безумство живих...

Наш поклик священний-

Рівнятись на них.

І пам’ять і совість-

Нести в чистоті,

Тримати, як порох,

Сухими в житті.

Не всі виживають,

Та сонце за нас.

Тримаймо ж нащадкам

Життя про запас.

Усе, що здобуте,

Що маєм здобуть!

І втрати, і подвиги

Нам не забуть.

Ціною життя 28-ми пожежних були врятовані інші блоки АЕС, Київ, Україна й інші країни від страшної небезпеки. Ось імена перших жертв чорнобильського полум’я.

Віктор Кибенок, Микола Ващук, Василь Ігнатенко, Микола Титенок, Володимир Правик, Володимир Тищура.

Прошу всіх піднятися і вшанувати пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

(Метроном відлічує хвилину.)

Прошу сідати.

Наслідки чорнобильської катастрофи схвилювали весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів із активної зони ректора, який з радіоактивною хмарою перенісся на на величезній відстані.

Зелені луги, величезні гаї, тихоплинні річки - все стало мертвим. Над куточком планети враз нависла чорна хмара лиха, яка почала поширюватися з блискавичною швидкістю й поливати цим лихом, як дощем, нашу рідну землю. Це страшне лихо - радіація.

Аварія призвела до небаченого забруднення біосфери, до появи на території України мертвої тридцятикілометрової зони, до радіоактивного опромінення тисяч людей. Навіть ті, кого біда не торкнулась особисто, люди приголомшені чужим горем, стурбовані подальшою долею нашої блакитної планети.

Атомний вибух негативно вплинув на все живе. Страшні наслідки аварії: ненароджені діти вражені радіацією , волосся геть раптово випадає, руйнуються живі клітини, змінюється склад крові.

Людей вивозили із забрудненої зони. Важко було їм покидати свої рідні місця. Але залишитись - означало померти. Села стали спустошеними.

... а села нема.

Втекло кудись село,

Було колись село,

Життя колись було...

Дехто намагався повернутися, та зустрічав на своєму шляху колючий дріт.

Особливо важко жити в незнайомій місцевості було старшому поколінню, адже ці люди за все життя ніколи не виїжджали за межі свого району. Кожна стежка, кожне деревце, кожна річечка у рідному селі були їм знайомі.

Матір я взяв із села.

А вона мені з Києва

Третій раз уже боса втекла.

Сплюндровано тисячі гектарів родючих земель, втрачено величезні площі лісів. У селах не залишилося жодної криниці, з якої можна було б пити воду.

Всі криниці в целофанових капшуках...

Де знайти кілометри целофану

На рукотворне Київське море

Чи додай на Десну зачаровану,

З якої Київ п’є воду?

Сильними радіоактивними забрудненнями вражено 5млн га території України (32 райони шести областей), більша частина яких сільськогосподарські угіддя, забруднено 1,5 млн. лісів.

У водах Дніпра, Прип’яті,Київського водосховища концентрація

Радіонуклідів і через 6 років після аварії була у 10-100 разів вищою,ніж до аварії.

Велику небезпеку довкіллю завдають близько 1000 тимчасових Могильників навколо АЕС і саркофаг над четвертим блоком, який вибухнув.Могильники вже сьогодні протікають,саркофаг з роками стає все більше радіоактивним, конструкції його просідають, деформуються.

Вплив чорнобильської аварії на здоров’я людей дуже значний і буде проблемою не тільки для нас а й для кількох прийдешніх поколінь.

Людство прагне Всесвіт осягнути

І себе у ньому зрозуміть.

А тривожне "бути чи не бути?”

Страшно над планетою висить.

На Землі,у домі вселюдському,

Протиріч і негараздів тьма.

Будьмо,люди,обережні в ньому,

Іншого житла у нас нема.

Велике лихо спіткало нашу землю.Чорнобильська аварія стала для нас уроком,за який заплачено дорогою ціною.Тож не треба повторювати помилок.Давайте берегти оточуючий світ.Нашій планеті вистачить одного Чорнобиля.

За днями дні, мина повільно рік,

За днями дні-другого немає.

Нехай же лихо наше проминає

І в світі не повториться повік.

Хай стане мир міцнішим у стократ,

Хай над землею чисте небо буде.

Чорнобиль-попередження,набат,

Його уроків людство не забуде.

На цьому наша виховна година закінчується.Я сподіваюся,що ви не забудете історію рідного краю,пам’ятатимете імена тих людей,які пішли в небуття.

Дякую всім,хто брав участь у підготовці та проведенні години.