ТЕМА 12. Будь чесним і правдивим!

Мета: знайомити школярів з такими чеснотами, як чесність, правдивість; підтримувати цікавість до свого внутрішнього світу; виховувати прагнення завжди говорити правду; формувати осудливе ставлення до неправдивості, брехні, лукавства.

Обладнання: ілюстрації до використаних текстів.

ХІД ЗАНЯТТЯ

 I. Організаційний момент

 Класовод. Друзі, кожен з вас живе серед багатьох інших людей. Ви щодня спілкуєтеся між собою, зі своїми батьками, сусідами, різними приятелями і знайомими. Але всі ці люди дуже різні. Але чомусь з одними з них нам спілкуватися приємно, а з іншими — не дуже, або й зовсім неприємно. Чи згодні ви із цим? (Так.)

 II. Розкриття теми заняття

 Класовод. Подумайте і скажіть, яка людина справляє на вас гарне враження? (Доброзичлива, чемна, охайна.) А хто викликає нехороше ставлення — обурення, відразу, гнів? (Зла, неввічлива, нечесна людина.) Правильно, чесна людина варта нашої поваги.

 От, друзі, ми і наблизилися до сьогоднішньої теми.

III. Повідомлення теми й мети

 Класовод. Не тільки ми, а певно, і наші товариші хочуть мати справу з чесними людьми. Тому, перш ніж засуджувати когось за несправедливість і брехню, потрібно подумати про самого себе, запитати себе: «А чи завжди я чесний? Чи завжди я готовий говорити правду, навіть якщо дуже не хочеться?»

 Я хочу, щоб кожен з вас завжди міг сказати самому собі: «Будь чесним і правдивим!» — саме так і звучить тема нашого сьогоднішнього заняття. На ньому ми поговоримо про те, чи справді

людині необхідні чесність і справедливість, які наслідки має нещирість і брехня, а ще поміркуємо, чому слід обов’язково боротися із цими вадами.

IV. Подання нових знань

Вступна бесіда

Класовод. Скажіть, чи буває так, що вам дуже важко сказати правду? Часом, коли ми відчуваємо провину за який-небудь поганий вчинок, нам так і хочеться звалити цю вину на когось іншого. У такому випадку неправдивість іде поряд із боягузтвом, малодушністю.

Трапляється, ви соромитеся сказати правду товаришеві, тому що не хочете образити його або засмутити. Але недаремно кажуть: «Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже».

Чи було вам колись незручно сказати другові правду? Як ви вчинили? Що ви відчували потім? Розкажіть про це. (Розповідають 1-2 учні.)

Іноді люди говорять неправду, щоб виправдати власні лінощі. Наприклад, не хочеться робити домашнє завдання — і ви говорите мамі чи татові: «А нам сьогодні додому нічого не задавали». Або спізнилися у школу через те, що проспали, а пояснили своє запізнення несправним будильником.

У народі говорять: «Брехнею світ пройдеш — назад не вернешся». Це значить, що одна неправда тягне за собою іншу — і людині все важче й важче виплутатися з тих тенет, куди її полонить брехня. Безчесність і лукавство ще нікому не приносили ані радості, ані користі.

Затямте, дівчатка!

Затямте, хлоп’ята!

Безчесність, брехливість —

 це кепсько, це вада,

Для чесності часом

 не вистачить духу —

І ось як виходить:

втрачаєш ти друга.

Хто збреше хоч раз, потім знову нам збреше,

І буде від цього нікому не легше...

Неправда підступно затягне у пута...

Тож краще правдивими й чесними бути!

Робота з текстами оповідань

Маленький Олежко приїхав на канікули до бабусі в село. Цікаво хлопчику на бабусиному подвір’ї! Тут і качки походжають перевальцем, і кури бігають, і маленькі курчатка. Та особливо Олежку сподобався півник — от вже що красень, то красень: увесь строкатий, яскравий, а хвіст аж перламутровий, різними барвами виграє! А жвавий який, як дзвінко співає!

Одного разу пішла бабуся до магазину, а внукові наказала посидіти тихенько вдома та не робити шкоди. Олежко спочатку гуляв по двору, але потім йому це набридло. Він зайшов до хати, забувши прикрити за собою двері, і почав нишпорити по кухонних шафках. «Так, ось сіль, ось крупи якісь, макарони... А це що?» — увагу хлопчика привернула велика скляна банка. «Здається, тут варення!» — подумав хлопчик. Він вирішив відкрити банку і скуштувати смачного бабусиного вареннячка. Витягнув банку із шафи, аж тут у сіни забіг голосистий півник та як закукурікає! Олежко з переляку і впустив банку на підлогу. Банка з тріскотом розбилася, розлетілася на дрібні скалки, варення розповзлося по доріжці липкою червоною калюжею.

Аж тут входить до хати бабуся. «Оце так! — розпачливо мовила.— Навіщо ж ти, внучку, наше варення розбив? Адже я саме збиралася спекти з ним пирога, ось борошна купила!»

Олежку стало лячно й ніяково. І він вирішив сказати неправду: «А це не я, бабусю! Це все півник... Він забіг до хати, відкрив крилами шафу та й звалив на підлогу банку...»

«Справді?» — здивувалася бабуся. «Так, так»,— розохотився Олежко.

І хлопчик став із запалом розповідати, як неслухняний півень влетів в оселю, як він пустував, розмахуючи крильми, а потім зробив-таки шкоду.

«Ну, якщо так,— сказала бабуся,— піде завтра наш півень на холодець». І стала мовчки прибирати. А Олежку раптом стало так неприємно на душі: і соромно, і ніяково, і прикро... А вже півника як шкода! «Це ж із моєї вини півника заріжуть!» — подумав Олежко.

Він набрався сміливості, підійшов до бабусі і тихо сказав: «А це не півник, бабусю... Це я розбив банку... А півник просто в сіни зайшов, бо я двері забув закрити. Він крикнув — от я зненацька банку і впустив... Пробач мені, бабусю... І не ріж, будь ласка, півника...»

Бабуся суворо поглянула на онука. «Добре, що хоч зараз зізнався,— сказала вона,— не знаю, як би ти почувався, якби за твій вчинок відповів півник».

Олежко поглянув у двір, де гребенястий півник безтурботно дзьобав пшеничку. Він розумів, що бабуся сердиться. Але тепер хлопчикові стало значно легше на душі.

Запитання до тексту

 • Як би ви вчинили на місці Олежка?

 • Як ви вважаєте, чому хлопчик сказав бабусі неправду?

 • Чи повірила бабуся онуку?

 • Чи подумав Олежко про те, як можуть покарати півника?

 • Як почувався Олежко, дізнавшись про намір бабусі зварити

з півня холодець?

 • Чому хлопчик все ж таки вирішив зізнатися у тому, що це він

зробив шкоду?

 • Чи відчув хлопчик полегшення, сказавши нарешті правду?

Чому?

Учитель пропонує першокласникам прослухати ще одну історію за темою.

Перед вихідними вчителька дала дітям вивчити віршики до свята. Сашкові було ліньки вчити свій вірш. Коли в понеділок учителька попросила хлопчика розказати віршика, він, звичайно, не зміг цього зробити.

Щоб учителька на сварила його, Сашко вирішив збрехати: він сказав, що загубив папірець із віршиком. Але коли школярі стали збиратися додому, папірець випав з кишені Сашкової курточки. Його помітила дівчинка Юля.

— Так от же твій аркушик з віршами! — вигукнула вона.

— Ні! Це записка мами,— знову збрехав Сашко. Він швидко, похапцем сунув папірця до кишені й вибіг зі школи.

Запитання до тексту

 • Як ви можете описати Сашка?

 • Чи хотіли б ви мати такого друга, як Сашко? Чому?

 • Як би ви вчинили на місці Юлі?

 • Який із героїв оповідань — Олежко чи Сашко — вам подобається більше? Поясність свою думку.

Класовод спонукає дітей трохи пограти.

Гра «Розкажи про себе»

Першокласники мають завершити розпочаті педагогом фрази так, щоб утворилися тематичні речення.

Я думаю, що я дитина...

Я говорю неправду, коли...

Коли я обманюю, то почуваюся...

Я думаю, що люди іноді можуть говорити неправду через те, що...

До нечесних, несправедливих людей я ставлюся...

Зі щирою, чесною людиною мені спілкуватися...

Я вважаю, що правду потрібно говорити, коли...

Під час гри обговорюють різні варіанти відповідей школярів. Класовод заохочує щирість, відвертість учнів і допомагає їм зробити правильні висновки.

 Тест

Учитель просить школярів вибрати відповідь і пояснити свій вибір.

 1. Мама дала вам гроші на покупку молока, а ви витратили їх на морозиво. Як ви поясните мамі, чому не купили молока?

а) Скажете правду.

б) Скажете, що молока в магазині не було.

в) Скажете, що загубили гроші.

 2. Вам не хочеться іти до школи, тому що ви забули намалювати вдома малюнок, який задавали на сьогодні, і тільки ранком згадали про це. Що ви зробите?

а) Скажете мамі, що почуваєтеся недобре, щоб залишитися вдома і намалювати забутий малюнок та принести його в школу завтра.

б) Підете до школи і ще перед уроками підійдете до вчителя та зізнаєтеся у своїй провині, вибачившись і пообіцявши надалі більше не забувати про завдання.

в) Підете до школи, але поясните, що готовий малюнок забули вдома.

V.Підсумки заняття

Класовод. Наша розмова завершується. А кожному учневі нашого класу я хочу порадити:

 Поводь себе достойно,

 Будь чесним та правдивим,

 Якщо лихе ти скоїв —

 Зізнайся в цьому щиро!

Пам’ятайте, діти, що чесністю і справедливістю варто пишатися. Той, хто їх має, завжди знайде собі гарних друзів, поважатиме сам себе і здобуде пошану серед інших. Він матиме чисте сумління, волю, мужність і впевненість у собі.