Уроки 26-27

Тема: Народні традиції, родинні свята і здоров'я. Практична робота: «Створення пам'ятки "Як улаштувати веселе свято"»

Мета: вчити дітей розуміти значення народних традицій, родинних свят для здоров'я; вчити розповідати про свої улюблені свята, пояснювати прислів'я і приказки про здоров'я, розпізнавати корисні і шкідливі традиції святкування; формувати прагнення дбати про власне здоров'я.

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент

Учитель

Добрий день, перший клас! Дуже рада бачить вас!

 Учні

На урок прийшли ми знову І навчатися готові!

II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

 — Діти, що таке традиція'? Ще правила поведінки, яких дотримуються впродовж тривалого часу.)

 — У чому проявляються народні традиції? (В одязі, харчуванні, навчанні, зміцненні здоров’я,роботі, поведінці, святах та ін.)

 — Українські народні традиції — це традиційний український одяг, традиційна їжа, традиційний спосіб життя, народні свята, народне мистецтво.

 — Чи може мати свої традиції окрема сім’я або школа, місто?

III. Повідомлення теми та мети уроку

 — Сьогодні ми поговоримо про свята та їх значення для здоров’я.

IV. Вивчення нового матеріалу

 1 Повідомлення вчителя

 — Немає людини, яка не любила б свята. Свята покращують взаємини між людьми, сприяють взаєморозумінню. Свята виховують повагу до звичаїв і традицій. Завдяки святам у нас з’являється бажання і прагнення берегти рідну землю, краще пізнати одне одного.

 Коли і як з’явилися свята? Яке значення мають свята?

 Давнім людям доводилося багато працювати: обробляти землю, будувати житла, полювати тощо. Щоб полегшити собі працю, вони просили підтримки, допомоги і захисту в різних сил природи. Люди зверталися до небесних світил (сонця, зірок), стихій (вітру, річок і океанів), пізніше — до духів, а потім — до богів. їм вони приносили дари, співали і танцювали, вимовляли хвалебні слова. Для цього люди звільнялися від роботи в певні дні. Так виникли свята.

 Святами відзначали все нове: настання весни, нового року, дні народження, весілля. У такі дні всі люди збиралися разом, щоб відчути підтримку, взаємодопомогу, радість через те, що кожен з них — не самотній.

 Історія життя кожної людини, сім’ї, народу, держави, а тепер — і усього людства відбивається у святах. Відзначаючи важливі дати, люди згадують події, які сталися в ці дні багато років тому.

 Свято — це пам’ятний день, який відзначають у зв’язку з певного подією. Свята нагадують людям про усе хороше, що відбувалося з ними раніше.

 2 Робота за малюнками

 — Розгляньте малюнки. (Картка 1) Складіть речення.

 Орієнтовні відповіді

 • Дівчинка і хлопчик танцюють український народний танець.

 • Українці грають і співають народну пісню.

 — Чи любите ви танцювати?

 — Чи любите ви співати?

 — Поміркуйте, як співи і танці впливають на здоров’я.

 3 Фізкультхвилинка

Дерева високі-високі,

Трава низенька-низенька.

Вітер дерева колише, гойдає,

Листочки зриває.

Листочки падають, кружляють,

А діти тихенько за парти сідають.

 4 Бесіда про свята

 — На яке свято печуть торт і запалюють на ньому свічки?

 — Чи є така традиція у вашій родині?

 — На яке свято твій чобіток може стати чарівним і у ньому з’являться гостинці?

 — Чому це свято є радісним для дітей?

 — У який час доби до діток приходить Святий Миколай?

 — Чи вдалося комусь із вас підгледіти, як Святий Миколай кладе під подушку дарунки?

 — Як слід поводитися, щоб отримати дарунок від Миколая?

 — Які подарунки приносив Святий Миколай вам?

 — Як ви зазвичай готуєтесь до Дня Святого Миколая?

 5 Робота над загадками

 • У святковому залі Стоїть, як картинка,

 Весела, зелена Красуня... (ялинка).

 • Лиш раз на рік вона приходить У гості з лісу і для нас Вбрання барвисте одягає,

 Багато іграшок, прикрас.

 Уся іскриться та сіяє,

 Така висока і струнка...

 А нумо, хто з вас відгадає Ота принцеса хто така? (Ялинка)

 — На яке свято діти запрошують ялинку?

 — Коли ми зустрічаємо Новий рік?

 — 7 січня ми святкуємо Різдво Христове. Це день, коли народився Ісус Христос.

 — Як святкують Різдвяні свята у вашій родині?

 — Які дійства відбуваються під час Різдвяних свят? (Молодь ходить із вертепом, у масках.)

 — Які пісні співають у ці дні?

 6 Вивчення щедрівки і колядки

ЩЕДРІВКА

 Щедрий вечір, а я йду,

 Сидить зайчик на льоду.

 А я його став питати,

 Куди іти щедрувати.

 А він мені показав,

 Ще й вушками помахав:

 «Іди, іди туди,

 Де добрії люди,

 Де хороша господиня,

 Де хороший господар Дають дітям щедрий дар».

 Добривечір!

КОЛЯДКА

 Бігла мишка по льоду,

 Загубила коляду.

 А ти біжи, позбирай,

 Буде шишка й коровай.

 7 Робота в групах

 Складання новорічного вітання.

 8 Продовження бесіди про свята

 — На які свята печуть паски і красять яйця?

 — А смажать млинці та спалюють чучело?

 — Коли ми відзначаємо Пасху і Масницю?

 — Масляна — останній тиждень перед Великим постом. Це час розваг і забав. На Масляну по селах носили солом’яне опудало, в яке діти кидали сніжки. Потім його спалювали або топили у річці. На Масляну пекли млинці, оладки, а головною їжею були вареники з сиром.

V.Узагальнення й систематизація отриманих знань

 1 Вправа «Мікрофон»

 — Відзначати сімейні свята — це традиція. Які свята відзначають у вашій сім’ї?

 — Які корисні і шкідливі традиції святкування ви знаєте?

 Учні розповідають, як в їх сім’ях відзначають свята.

 2 Практична робота: «Створення пам'ятки "Як улаштувати веселе свято"»

 Корисні поради

 1) До свят слід починати готуватися заздалегідь. Підготовка до свята — не менш цікаве заняття, ніж саме свято.

 2) Заздалегідь слід розподілити, хто за що відповідає. Це стосується прикрашання оселі, проведення ігор, святкового столу, музичного оформлення свята, а також підготовки призів. Можна, звісно, купити все необхідне в магазині, але набагато цікавіше зробити щось власноруч.

 3) Підготовку до будь-якого свята можна почати з того, що кожен з членів сім’ї готує для ігор по 2-3 призи. Робиться це таємно одне від одного, упаковується так, щоб було незрозуміло, що ж там таке знаходиться. Потім усе це віддається тому, хто проводитиме ігри, так званому ведучому, а той у свою чергу під час проведення свята використовує ці призи за призначенням. Наприклад, можна використовувати як призи будь-які речі — в’язані шкарпетки, серветки, красиві коробочки, скриньки, зроблені з картону, що використовуються потім для зберігання дрібниць; фартухи і прихватки для кухні, малюнки, ліплення, аплікації з листівок. Головне в цій справі — фантазія і бажання зробити приємне одне одному.

4) Прикрашання та сервірування столу залежить від виду свята. Якщо це день народження, дуже добре застелити стіл яскравою однотонною скатертиною і покласти кожному гостеві серветки в тон. Якщо це Новий рік, то тут фантазії немає межі: це можуть бути і гірлянди по краях скатертини, і новорічні композиції. Практично будь-яке свято прикрасять живі квіти, які можна розставити на столі в маленьких вазах.

 5) Звісно, головне місце в сімейному святі відводиться застіллю. Але і його можна провести весело. Одна ефектна страва із сюрпризом, захованим усередині, — і всі відразу ж відчують святковий настрій. Обов’язково пограйтеся за столом. Під час посиденьок стануть у пригоді конкурси на кращий тост або анекдот. Не сидіть увесь час за столом, потанцюйте, а ще краще — пограйтеся.

 3 Гра-танець «Якщо весело живеться, роби так...»

 — На наших святах гості не просто дивляться, але і самі стають активними учасниками свята. Пропоную зіграти в нехитру гру. Ви маєте повторювати ті рухи, про які я вам говоритиму.

 Перед кожним рухом промовляються слова: «Якщо весело живеться, роби так...».

 Рухи можуть бути такими:

 • два оплески в долоні перед грудьми;

 • два клацання пальцями;

 • два удари кулаками в груди (як Кінг-Конг);

 • два помахи розчепіреними пальцями, коли кисті рук приставлені до носа (жест «ніс Буратіно»);

 • два відтягування руками власних вух;

 • подвійне показування язика з поворотом голови (сусідові праворуч і ліворуч);

 • два крутіння пальцем біля скроні;

 • два ляпанці обома долонями по власних сідницях.

 Гра завершується тим, що при останньому виконанні пісеньки після слів «роби так» повторюються відразу всі рухи.

 4 Робота над прислів'ями

 — З давніх часів український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоров’я. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали одне одному здоров’я: «Здоровенькі були!», «Дай, Боже, здоров’я!», «Доброго вам здоров’я!», «Бувайте здорові!», «Ходіть здорові!» та ін.

 Народ складав казки, загадки, приказки, прислів’я про людину та її здоров’я:

 «Без здоров’я немає щастя»; «Найбільше багатство в світі — то здоров’я»; «Здоров’я людини — багатство країни»; «Як дитина бігає і грається, то й здоров’я всміхається»; «Розпусник гуляє — гнилу душу має»; «Сила без голови шаліє, а розум без сили міліє»; «У здоровому тілі — здоровий дух».

 Запам’ятайте ці прислів’я! Спробуйте пояснити їх.

 — Що корисне для здоров’я прославляється у кожному з них? (Фізичні вправи, ходьба, ввічлива поведінка, праця)

 — Які інші прислів’я про здоров’я ви знаєте?

VI. Підсумок уроку

 — Про які свята йтиметься на уроці?

 — Які свята люблять у вашій родині?

 — Якого свята ви найбільше чекаєте?

 — Які свята завжди відзначають у ваших сім’ях?

 — До якого свята ви зараз готуєтеся?

 — Коли святкують Різдво?

 — Які щедрівки, колядки, загадки ви запам’ятали?

 — Як влаштувати веселе свято?

 — Як вітаються і прощаються українці?

 — Які прислів’я про здоров’я ви запам’ятали?

 — Що корисне для здоров’я прославляється у прислів’ях?

 ►► Інформація для вчителя

 У кожної сім’ї є свої традиції, свої сімейні обряди, своя культура. Сім’я є для дитини першим і найближчим до його практичного і духовного досвіду людським співтовариством, в якому всі його члени пов’язані кровною спорідненістю і де найглибиннішим чином, безпосередньо в постійному сімейному спілкуванні, традиційні цінності народу передаються від одного покоління до іншого.

 Саме за допомогою загадок та ігор наші предки учили своїх дітей бачити світ і його складові частини. Ігри в народній культурі допомагали освоєнню світу, соціальних стосунків людей через цілісний художній комплекс, що поєднує в собі пластичний рух, спів, мовлення, традиційну рольову поведінку персонажів; учили вибудовувати і дотримувати стосунки між учасниками гри на основі правил, які всіма шанувалися. Наші предки широко використовували народний фольклор — це гра на народних інструментах і твори поезії пестощів — колискові, пісні, потішки, примовки.

У сім’ї слід підтримувати інтерес дітей до прослуховування музичних творів. Разом із батьками діти можуть брати участь в інсце-

нуваннях, театральних постановках, літературно-музичних композиціях. Не менш важливо в сім’ї заохочувати співацькі прояви, спрямовувати інтереси дітей на виконання пісень, доступних за змістом і музичною мовою (невеликі за обсягом, яскраві мелодії, зручний діапазон), якомога частіше влаштовувати сімейні дуети (з мамою, татом, бабусею і дідусем), що сприяє взаєморозумінню і формує любов до співу і пісень. Слід підтримувати інтерес до музично-рухової діяльності дітей і якомога частіше створювати ситуації для танцювальних імпровізацій.

Ефективною формою спілкування дорослих і дітей є свята. Свято — це зустрічі і спілкування дорослих і дітей, проведення ігор, розваг, які можна використовувати і вдома, і в школі, отримання дитиною соціального досвіду спілкування зі своїми батьками, іншими дітьми і дорослими в особливій святковій обстановці, урочистість, радість, веселощі, які розділяють і дорослі, і діти.

Минуть роки, діти забудуть музичні твори, що звучали на святі, танці, що вони виконували і багато що інше. Але вони назавжди у своїй пам’яті збережуть тепло спілкування, радість співпереживання, яке вони з особливою силою змогли відчути саме поряд зі своїми рідними і близькими.