Тема. Поведінка дитини в автономній ситуації у населеному пункті (якщо заблукав, загубився, відстав від класу). Практична робота: «Моделювання ситуації пошуку до­помоги, якщо заблукав, загубився, відстав від класу»

Мета: вчити учнів називати людей, до яких можна звернутися по допомогу, якщо заблукав чи загубився; розвивати здатність орієнтуватися у складних ситуаціях; спо­нукати до виконання правил поведінки в автономній ситуації у населеному пункті; виховувати сміливість, обережність.

ХІД УРОКУ

I.     Організаційний момент

II.    Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

► Робота із загадкою

Я і в місті, і в селі.

Обабіч мене стоять будинки

Великі й малі. (Вулиця)

—   На якій вулиці ви живете?

—   Чи можете ви заблукати на своїй вулиці?

—   Але у нашому місті багато вулиць. І кожна з них приховує небезпеку.

III.  Повідомлення теми та мети уроку

—         Сьогодні на уроці ви будете вчитися орієнтуватися у склад­них ситуаціях, дізнаєтеся, до яких людей можна звернутися по до­помогу, якщо заблукали чи загубилися.

IV.  Вивчення нового матеріалу

1   Читання й обговорення уривку з оповідання В. Волкова «Дзвонять! Відкрийте двері» з книги «Азбука безпеки»

БІЛИЙ СУМНИЙ СОБАКА

Одного разу прибігає в двір бабуся Катрусі (Катрусі 5 років):

—   Ой, діти, ви мою Катрусю не бачили? На хвилинку залишила її біля магазину, повернулася, а її немає.

—   Ні, не бачили, — відповідали хлопчики і дівчатка, які гу­ляли у дворі.

—   Куди ж вона поділася? — заохала бабуся.

А Сергійко (йому 7 років) і плакати не став. Він оббіг усі двори навколо того магазину і знайшов Катрусю. Вона стояла у пісочниці і плакала. Сергійко витер сльози:

— Ти навіщо пішла від магазину?

— Я хотіла собачку погладити — білу, сумну таку собачку,а вона втекла. І я пішла її шукати.

—   Не можна йти від того місця, де тебе залишили, — строго ска­зав Сергійко, узяв Катрусю за руку і привів у свій двір.

—   Що зробив Сергійко, щоб знайти Катрусю?

—   Як поводилася Катруся, коли загубилася?

—   Що запитав Сергійко у Катрусі, коли знайшов її?

—   А що відповіла йому Катруся?

—   Якому важливому правилу навчив Сергійко Катрусю?

2   Вивчення правил поведінки

—   Діти, скажіть, хто-небудь з вас колись губився? (Відповіді ді­тей.)

—   Що ви при цьому відчували?

—   Як ви виходили з цієї ситуації?

Якщо ніхто з дітей ніколи не потрапляв у таку ситуацію, то вчитель пропонує її уявити.

—   Ви загубилися! Ви виявилися одні далеко від будинку! Що необхідно робити в першу чергу? (Відповіді дітей.)

—   Передусім не лякайтеся і не плачте! Цим справі не допомо­жеш. Навколо вас завжди є люди. Але до кого можна звернутися по допомогу? (Відповіді дітей.)

—   Краще за все підійти до міліціонера. Адже у нього служба така — усім допомагати. Але якщо його близько немає, то можна підійти до мам і бабусь, які гуляють у дворі з такими ж, як ви, ді­тьми. Якщо ви загубилися у великому магазині, підійдіть до про­давця або касира.

Учитель також нагадує дітям про те, що зовнішня привабливість пере­хожого не завжди говорить про його добрі наміри.

Діти повинні засвоїти, що якщо вони загубилися на вулиці, то зверта­тися за допомогою можна не до будь-якого дорослого, а тільки, наприклад, до міліціонера, продавця, жінки з дитиною.

Запам'ятайте, до кого можна звернутися по допомогу!

•       На вулиці. Попроси допомоги у міліціонера або у водія громад­ського транспорту.

•       У магазині. Підійди до касира чи продавця і скажи, що ти за­губився.

•       У метро. Звернися до чергового по станції або до чергового біля ескалатора.

—   Як можна попросити про допомогу?

—   Що слід розповісти про себе?

Висновок. Якщо ви заблукали, слід попросити допомоги в тих, хто у цьому місці працює. Але ви й самі можете «знайтися». Необ­хідно добре знати свій домашній номер телефону, телефони рідних, робочі телефони батьків. Якщо немає до кого звернутися, можна зателефонувати безкоштовно в міліцію — 102 — і розповісти, де ви і що трапилося.

З   Фізкультхвилинка

V. Узагальнення та систематизація отриманих знань

1   Практична робота: «Моделювання ситуації пошуку допомоги, якщо заблукав, загубився, відстав від класу»

1)    Гра «Подивися — подумай — поясни!».

На магнітну дошку вивішуються картинки з різними персона­жами: міліціонер, продавець, жінка з дитиною, перехожий.

Діти уважно розглядають їх та пояснюють, чому краще зверну­тися до людини у формі, продавця, а не до випадкового перехо­жого.

—   Підійшли ви до міліціонера (до жінки з дитиною). Що ви йому (їй) скажете? {Відповіді дітей.)

—   Правильно, діти. Але щоб міліціонер зміг вам допомогти, не­достатньо назвати своє ім'я. Необхідно чітко знати своє прізвище, напам'ять вивчити свою домашню адресу: вулицю, номер будинку, квартири. І дуже добре, якщо ви знаєте свій номер телефону. (По­вторення з дітьми домашньої адреси, телефону.)

—   Діти, ось головні правила поведінки «Що робити, якщо ти загубився?»

•       Ніколи не відходь далеко від дорослих.

•       Якщо ти загубився, не лякайся і не плач.

•       Підійди до міліціонера або жінки з дитиною.

•       Знай своє ім'я, прізвище, адресу, телефон (це тобі дуже допо­може).

•       Але найголовніше — не йди з того місця, де тебе залишили!

VI. Підсумок уроку

—   Що ви робитимете, якщо заблукаєте або загубитеся?

—   У кого попросите про допомогу на вулиці?

—   У кого попросите про допомогу в магазині?

—   У кого попросите про допомогу в метро?

—   Як попросите про допомогу?

—   Що розкажете про себе?