Чистота і здоров’я взаємопов’язані між собою

Мета заходу: розширити знання учнів про чистоту і здоров'я, які залежать одне від одного; попередити про шкідливий вплив алкоголю, куріння, наркоманії; розкрити багатогранну панораму лиха та нещасть, які завдають шкідливі звички; сформувати в учнів установку на негативне ставлення до шкідливих звичок; переконати учнів у потребі вести здоровий спосіб життя.

Хід заходу

Добрий день, шановні гості!

Раді вас вітати!

Всім бажаємо здоров'я

І щастя повну хату.

(Звучить пісня на мотив пісні «Моя біографія»)

Новий день над землею встав

Починає країна роботу,

Ти не встиг, прогуляв, проспав -

Запиши свої марні турботи.

Менше хліба народить земля,

Менше буде вугілля і гравію!

Біль країни – турбота твоя

А це складна біографія.

Здоров'я не купити ні за які гроші...

Усі ми живемо у ритмі нашого часу. А сьогоднішній час - відбудови молодої України. Час боротьби за тверезий і здоровий спосіб життя та побут.

Для боротьби ми не збирали

Ані рушниць, ані гармат.

Здоров'я повний міх набрали

І вам всім вистачить його.

Послухайте прислів'я про здоров'я:

1. Бережи одяг, поки новий, а здоров'я поки молодий.

2. Як немає сили, то й світ не милий.

З. Хто день починає з зарядки, у того все буде в порядку.

4. Без уроків фізкультури не зміцнить мускулатура.

Сценка.

(Наталка співає пісню на мотив «Пісні Наталки»).

А, Я дівчина красива

З щирим серцем, не спесива

На 12 добре вчуся

І бруднуль я не боюся

Всі науки я вивчаю

І освіту здобуваю

І отримую щодня (показує 12)

В рідній школі я знання.

Учень. Добрий день, Наталко!

Наталка. А, це ти Микола! Знов брудний прийшов?

Учень. Брудний! Слухай, Наталко! Не верзи дурниць, Сідай сьогодні зі мною за одну парту!

Наталка. Ні. не сяду! Я знаю, чого тобі треба: забруднити моє гарне, новеньке платтячко!

(Наталка і учень співають пісню на мотив пісні «Варенички»).

Наталка. Ой. мій милим не ходить до школи

А як прийшов то брудний як чорт

Учень. Буду митись, мила

Буду чепуритись, мила

І не буду лінуватись, мила чорнобрива!

Наталка. А я добре милого навчала,

Хворостину об нього зламала!

Буду тебе мити, буду тебе вчити.

Бо з тобою по вулиці соромно ходити.

(Наталка б'є учня по спині хворостиною і виходять). (На сцену виходить Мийдодир)

Мийдодир. Ах ти гидке!

Ах ти брудне і неохайне порося!

Ти подивись:

Тебе злякались всі чистенькі люди!

Хто це ручкою на шиї написав тобі слова?

У чорнилах руки-ноги, забруднилась голова!

Тут тобі головомийку неохайному дадуть!

І до мийки, і до мийки дуже швидко відведуть!

(До учня підходять мочалка та щітка і виконують біля нього танок нібито чистять його, під музику «Куккарача»).

Наталка. Ой який мій Микола гарненький

Ой який мій милий чистенький

Піду з ним гуляти

Свій вік доживати

Ведучий. Здоров'я не купити ні за які гроші так каже народна мудрість Так воно і є. Бо що варте життя без самого цінного - здоров'я Нас оточує така краса, такий простір, стільки радості і щастя! Як же важливо все це зберегти таким, як воно є. Не знищити, не зруйнувати, а залишити землю такою чудовою для інших людей. А ще дуже важливо зберегти своє життя і здоров'я, щоб насолоджуватися красою навколишнього світу. А все у великій мірі залежить від нас самих, як ми будемо поводити себе, як виконуватимемо правила особистої гігієни, як ми будемо любити і берегти навколишній світ, такий крихкий і неповторний, дзвінкий і радісний.

(Хор співає пісню на мотив «Марічки»).

Хор. У селі Семигори жили батько й мати.

Сини з невістками, багато малюків.

Кожен день сварились, лаялися, билися

Так життя складалось в хаті Кайдашів.

(Виходить Мотря, співає пісню на мотив «Ой, за гаєм, гаєм»).

Мотря. Наказала маги прибирати хату.

Все помию підмету

Щоб було чистенько,

Ще й буду співати!

Засвічу я свічку.

Затоплю я пічку.

Приберуся, й дуже гарна

Буду молодичка!

(підмітає віником підлогу. На сцену виходить Кайдашиха. дивиться, як Мотря підмітає)

Кайдашиха. Погану я невістку маю?

Ще й бруднулю!

Мотря! Хто так замітає?

Не в ту сторону метеш.,

Віника не так береш!

Мотря. Як мести яка різниця?

Було б чисто у світлині!

Знов свекруха докоряє.

А чого? Сама не знаю?

(Хор співає на мотив «Ой джигуне, джигуне»)

Хор. Так би все і закінчилось.

Було б у хаті тихо.

Якби не прийшла у гості

Палажка Солов'їха

(Палажка Солов'їха виходить, співає пісню до Кайдашихи на мотив «Ой дівчино шумить гай»).

Палажка. Добрий день, Марусенько,

Добрий день сусідонько!

Я прийшла до тебе в гості,

Мила моя лебідонько!

(Кайдашиха і Палажка цілуються).

Палажка. Люди кажуть: ти недавно

Сина, оженила!

А яка ж в тебе невістка?

Чи добра? Чи мила?

Кайдашиха. Це, не Мотря кара Божа!

Нічого робить не може!

Ні зварити, ні - спекти

Ні - у хаті підмести!

Ще й брудна від світу!

Що казати вже ледашо...

Мотря. То шукайте собі кращу!

Я вам, мамо, не кобила.

Щоб весь день на вас робила!

Не спіть до вечора, вставайте,

І самі про себе дбайте!

І варіть собі, й печіть,

Ще й періть, щоб були чисті

А мене розуму не вчіть!!!

Кайдашиха. Замовчи! Бо я сердита!!!

Зараз будеш в мене бита!

Мотря. Не замовчу! Не замовчу!

І вас поб'ю, якщо схочу!

(перелякана ІІалажка тікає за куліси)

Ведучий. То не чорна хмара

Із-за лісу піднялася.

То в Кайдашевій хаті

Колотнеча почалася!

(Мотря і Кайдашиха співають пісню на лютив «Ой джигуне, джигуне»)

1 куплет

Кайдашиха. - Не дай Бог таку невістку,

Як моя Мотруня!

Мотря. Не дай Бог гаку свекруху,

Як моя свекруня!

2 куплет.

Мотря. Ой, живу я в чужій хаті.

Спокою не знаю!

Цілий день мене свекруха

До півночі лає!

З куплет.

Кайдашиха. Ой, невістка дочка вража.

Зведе мене і світу!

Ой, скажіть же, добрі люди.

Що мені робити?

(Мотря і Кайдашиха. Під музику починають битися).

Ведучий. Перестаньте! Не сваріться!

Краще зараз помиріться!

І у домі приберіться

Щоб були ви чистенькі і чепурненькі.

Бажаю я всім вам

Завжди у мирі й дружбі жити

Не беріть приклад з Кайдашів

Себе й близьких не вводьте в гніві

Ведучий. У перші повоєнні роки в нашій країні основною небезпекою для здоров'я народу був голод, тиф, туберкульоз. А сьогодні в наш час - це алкоголізм.

Лікар. «Уся справа в тому, говорив академік Володимир Михайлович Бехтерев, - що пияцтво є віковим злом, воно пустило глибоке коріння в нашому побуті й породило систему диких випивальних звичаїв Ці звичаї вимагають пиття і пригощання з будь-якої нагоди...»

Між традицій дивнуватих

Є традиція одна:

Чи то зустріч, чи то свята -

Треба пить і пить до дна!

Пий одну, і другу, й п'яту

Сьому, восьму і дев'яту.

Вимітайко. Тиснуть друзі, ладні бить!

А коли мені багато?

А коли не можна пить?

А коли якась причина

Завтра зранку в формі буть!

То це я вже не мужчина

Хоч давись., а мусиш пить!

1-ий учень. Саме так, хоч давись, а мусиш пить. Коли ти на весіллі - пий!» Коли ти в гостях - пий! Інакше образиш господарів.

Вимітайко. То це й досі побутує хибна думка, що однією з ознак чоловічої честі є вміння пити. Але так говорять п'яниці. Навпаки, якщо ти відмовляєшся знаходити у собі сили протистояти чарці - тоді ти справжній чоловік. - Вимітайсь мені звідси, а то я вас цим деркачем..

(замахується на 1-го учасника агітбригади. Той тікає)

Чоловік-п’яниця. Лікарю! Врятуйте мене! Врятуйте мене люди!

Лікар. Чому ви п'єте? З якого приводу ви гак набралися?

П'яниця. А з ніякого! Життя моє - як міноване поле, куди не ступнеш на чарку натрапиш, (до лікаря): ти мені зробив добре діло - я тебе пригощаю, я тобі допоміг - ти мене пригощаєш. У футбол виграло київське «Динамо». Надавало добре іспанській «Барселоні» - п'ємо. Купив телевізор, музичний центр, мікрохвильову піч - примочити треба. А далі вже так і повелося: було б бажання (заїкається), а привід для пиятики знайдеться.

(Вимітайко виносить стільця)

Лікар. Сідайте. Я поміряю тиск. (Садовлять п'яного).

П'яниця. І знайшов - випили, і втратив - випини. І на радощах, і з горя. Така вже у нас звичка (гикає).

Лікар. Ви на роботі були?

П'яниця. В мене робота - базар. Знаєш скільки я за день заробляв на спиртних? Т-с-с-с! Не скажу, бо ти інфаркту дістанеш. А я своєю «тачкою» із-за кордону гонив.

Вимітайко. Ви, дядьку, ще й людей споювали. Краще б ті гроші та дітям додому однесли.

П'яниця. Я не знаходжу у цьому житті собі інтересу А гроші я не можу додому донести. А діти, так мене відцурались.

Лікар. Треба лікуватися вам, чоловіче.

П'яниця. Мене вже й ліки не беруть. Пробував. (До лікаря) Скажи мені. що я сьогодні за людина? Хто я? Дня чого я живу? Я й пити не можу, і не пити не можу. Я нічого вже не можу... Я... (падає) (кладемо табличку «Сміття» біля ящика і сміттям)

Вимітайко. Ви, дядьку, хворий.

Лікар. Отак, Вимітайлику. Посієш звичку - пожнеш характер, посієш характер пожнеш долю.

Вимітайлик. Тому, пане лікарю, я багатьох своїх товаришів застерігав, що алкоголь пагубно впливає на всі органи і системи сьогодення При концентрації алкоголю в крові 0,5-0,6% (А це відповідає 0,5 літра) у підлітка може настати і смерть. (Плакат). Бачите оцю змію

(показую плакат). Вона і поїдає організм людини.

Лікар. Крім цього, я мушу сьогодні наголосити, що у певної частини молоді побутує спотворене уявлення про пияцтво, як прадавню традицію українського народу, для якого вживання оковитої є нібито характерною національною рисою. Всі «традиції» в лапках знайшли яскраве відображення у народних піснях, творах класиків української літератури.