Тема: Хвилеподібні лінії. Зображення малих і великих дугоподібних   ліній. РЗМ Мовленнєві форми привітання і прощання

Мета уроку. Закріплювати в учнів уміння орієнтуватися на сторінці зошита. Вчити їх писати хвилеподібні лінії, зображувати малі та великі дугоподібні лінії. Опрацьовувати мовленнєві форми привітання і прощання. Зба-гачувати словниковий запас учнів. Розвивати дрібні м’язи рук. Вихо-вувати у дітей культуру поведінки, ввічливість під час спілкування.

Обладнання. Модель кошика з прорізами; гриби; малюнки білочки та їжачка, таблиця «Пиши правильно»; кольорові олівці.

Тип уроку. Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація і корекція опорних понять та уявлень.

1. Відгадування загадки.

Стоїть при дорозі на одній нозі.

Шапочку має, та нікого не вітає.    (Гриб).

- Те, що ви назвали, - слово чи речення?

Учитель демонструє кошик із вставними у прорізи малюнками найпоширеніших грибів. Виймає грибочки по одному, а діти їх описують; порівнюють за розміром, кольором.

- складіть речення зі словом  «гриби».

2. Робота в зошиті за змістом малюнка на с. 5.- Кого ви бачите на малюнку?

(Білочку і їжачка.)

- Що вони роблять?

- Діти, білочка та їжачок запрошують нас сьогодні у ліс по гриби. Давайте допоможемо їм назбирати грибочків. А щоб якнайкраще виконати це завдання, ми повинні навчитися сьогодні проводити дугоподібні лінії, обводити зображення

грибочків у зошиті.

ІІІ. Повідомлення теми, мети та завдань уроку.

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.

V. Сприймання нового матеріалу та його усвідомлення.

1. Виконання вправи у першому рядку зошита на с. 5

- Розгляньте верхній рядок. Що нагадують ці лінії? (Шапочки грибів.)

- Візміть правильно ручки. Знайдіть початок рядка. Що вам підказує стрілка? (Як треба проводити лінії.)

2. Написання ліній у повітрі, обведення їх по крапочках у зошиті.

Після показу і пояснення вчителем виконання вправи на дошці учні «проводять» лінії у повітрі 5-6 разів.

- А тепер проведіть лінії, позначені крапочками. Проводимо повільно від верхньої рядкової лінії до нижньої, як вказує стрілочка. Не тисніть на ручку, не забувайте. Що за межі лінії виходити не можна.

Діти самостійно дописують рядок.

VІ. Фізкультхвилинка.

Вчитель показує вправи, потім виконує їх разом із дітьми.

Диби – диби, диби – диби,

Ішла баба по гриби,

А дід по опеньки в неділю раненько.

Назбирали опеньків, зварили смачненько,

Поклали опеньки в макітру гарненько.

3. Виконання завдань другого і третього  рядка.

Вчитель звертає увагу на безвідривне обведення дугоподібних ліній у третьому рядку. (Індивідуальна робота зі слабшими учнями).

4. Фізкультпауза. (Гімнастика для очей).

Учитель пропонує дітям заплющити очі і під повільний рахунок зробити кілька обертів над головою. Потім відкрити очі, перевести погляд у вікно, знайти за вікном предмет, розташований якомога далі.

5. Обведення грибочків.

От ми й добралися до наших грибочків. Давайте позмагаємося, хто збере їх найкраще.

Можна запропонувати дітям обвести два грибочки без відриву ручки від паперу.

6. Розгляд малюнків кошиків з грибами на с. 5.

7. Гра «Що змінилось?»

Учні відшукують відмінності у малюнках. Хто знайде їх найбільше, отримає фішку.

8. Обведення та розфарбовування малюнків.

Звернути увагу дітей на те, що вони не повинні виходити за межі малюнка.

VІІ. Розвиток зв’язного мовлення.

1. Бесіда за малюнком «У бібліотеці».

Що зображено на малюнку?

Що роблять діти?

Хто видає книги?

Вчитель пояснює значення  слів «бібліотека», «бібліотекар».

2. Створення ігрової ситуації «У бібліотеці» із введенням форм привітання і прощання.

Вчитель звертає увагу на інтонацію речень – запитань і речень – відповідей. Пропонує назвати «ввічливі» слова (добрий день, будь ласка, доброго ранку. До побачення, дякую, всього доброго).

3. Слухання оповідання В. О. Сухомлинського  «Здрастуйте».

Що означають слова – вітання?

Для чого їх вживають?

Учитель читає оповідання.

Лісовою стежкою ідуть батько і маленький син Тимко. Сонце світить. Стукає дятел. Дзюрчить струмок у лісовій глушині. Раптом син побачив: назустріч їм іде бабуся з паличкою.

Коли зустрінемося з нею, скажемо їй «здрастуйте», - сказав батько.

Навіщо їй казати це слово? – здивувався син. – Ми ж зовсім незнайомі.

А ось зустрінемося, скажемо їй «здрастуйте», тоді побачиш, для чого.

Ось і бабуся.

Здрастуйте, - сказав син.

Здрастуйте, - сказав тато.

Здрастуйте, - сказала бабуся і усміхнулася.

І син із здивуванням побачив: усе кругом змінилося. Сонце засвітилося яскравіше. По верховіттях дерев пробіг легенький вітерець, листочки заграли, затремтіли. В кущах заспівали пташки. На душі у хлопчика стало радісно.

Чому це так? – запитав син.

Тому, що ми сказали людині «здрастуй», і вона усміхнулася.

4. Запитання і завдання за змістом.

Що означає слово «здрастуйте»?

Чому тато запропонував синові привітатися з бабусею?

Чому все так змінилося для хлопчика після вітання з бабусею?

А як потрібно прощатися? Чому? Що означає «на добраніч»?

5. Розгляд малюнка на с. 3. складання речень із введенням форм привітання і прощання.

VІІІ. Підсумок уроку.