Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Написання вітального слова на честь літературного героя.

Мета: систематизувати та узагальнити знання учнів про головну героїню роману; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, уміння висловлювати власні думки й обгрунтовувати їх; виховувати оптимізм, любов до людей, толерантність.

Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення

 Хід уроку

І. Організаційна частина

1. Психологічне налаштування

Побутує думка: «Ніколи не кажи: «Я — неук»,

 А завжди кажи: «Я — зірка».

На парту кожному з вас упала зірочка. За допомогою цих зірочок ми визначимо, хто стане найяскравішою зіркою в нашому королівстві світової літератури.

Але кожний із вас повинен пам’ятати:

Я — учень

Я — хочу знати

Я — думаю

Я — вмію

Я — знаю

Я — особистість творча

Я — зірка.

2. Оголошення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Напевне, усіх нас захопила та вразила історія щирої та безпосередньої дівчинки Поліанни. З її появою у містечку всі люди змінились на краще, а головне – стали щасливими. Поліанна навчила всіх головному правилу – треба радіти, тому що життя дуже складне, але людина не повинна впадати у відчай, замикатись, страждати, пасувати перед проблемами та негараздами.

 До речі, у сучасній англійській мові слово «поліанна» вживається дуже широко, й означає воно щиру і веселу людину, невиправного оптиміста.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Пограймося у радість!

То як, діти, може, повчимося гратися у радість? Це так цікаво і до того ж дуже просто; варто лише знайти щось радісне навіть у найприкрішій ситуації. І тоді наше життя, наче ліхтарики, осяють щирі усмішки, а головне -зміниться весь світ навколо нас. Не вірите? Тоді спробуймо переконатися уже зараз. І нехай нам допоможе Поліанна.

 Кожен з нас має якісь прикрощі, тому я прошу вибрати якусь свою проблему чи те, що вам не подобається, і написати на листочку. А тепер ми їх по черзі зачитаєм, і спробуємо знайти в кожній ситуації те, з чого можна радіти.

ІІІ. Розвиток зв’язного мовлення.

1. Запис у зошит теми роботи (на вибір):

1.Написання вітального слова на честь Поліанни.

 2. Написати лист-подяку Елеонор Портер.

3. Написати мікротвір «Чим сподобалася мені Поліанна».

 Інструктаж:

1.Використати звертання.

2.Вітання від 1-ї особи (я).

3.Як літературний герой вплинув на твої погляди?

4.Які риси характеру ти запозичив би у літературного героя?

5.Побажання герою.

6.Висновки-роздуми про те, якою має бути людина.

7.Обсяг – ¾ сторінки, оформити як листівку (малюнок, рамки і т.д.)

4. Написання роботи на чернетці. Приклад:

Привіт, Поліанно!

         Для мене ти є взірцем моєї ровесниці. У які обставини ти не потрапляла би, ти ніколи не перестаєш радіти, не губиш на дорогах випробувань доброти, несеш її тепло в своїй душі і прагнеш зігріти ним інших. Життя готувало тобі, бідній сироті, важкі випробування, але не скалічило твоєї душі – такої маленької і водночас такої великої, зігрітої теплом людяності і благородства, завжди криштально чистої, відкритої для людей.

         Дуже хотілося б запросити тебе, Поліанно, у наше сьогодення, шалене й прекрасне: на захоплюючі уроки, цікаві виховні заходи. Я пригостила би тебе смачними тістечками, які спекла моя мама, ми б з тобою поринули у віртуальний світ на моєму компові, і взагалі, ми б з тобою відірвалися «по повній програмі».

 Учениця 5 класу Борсук Діана

ІV. Домашнє завдання.

Оформити роботу в чистовому варіанті.

V. Підсумок уроку.

Любі друзі, ось ми й перегорнули останню сторінку історії про Поліанну та її друзів. Як бачите, все закінчилося просто чудово: тітонька Полі нарешті знайшла своє щастя з лікарем Чилтоном; Джон Пендлтон, і Джиммі Бін, і місіс Сноу, і місіс Бентон, і багато інших також усвідомили, що бути щасливим - це зовсім не складно. А інакше й бути не могло у книжці, що сама випромінює радість. Відома американська актриса, зірка німого кіно Мері Пікфорд, за право екранізувати роман заплатила його авторці астрономічну на той час суму. Пізніше ще один фільм за мотивами цього твору було знято на студії Волта Діснея з Хейлі Мілз у головній ролі. Безпосередність і щирість Поліанни так захопили читачів, що на адресу Елеонор Портер посипався шквал листів із проханням, а то й вимогами розповісти, що ж трапилося з дівчинкою далі. Тож уже 1915 року письменниця видала друком наступний роман - «Юність Поліанни», де розповіла про нові пригоди своєї героїні, яка подорослішала, але залишилася такою ж доброю і чуйною. На жаль, більше про неї Портер написати не встигла: у 1920 році вона пішла з життя. Наступного дня по її смерті найпопулярніша у США газета «Нью-Йорк Тайме» опублікувала некролог під коротким, але вагомим заголовком: «Померла авторка «Поліанни».І все ж читачі не бажали прощатися зі своєю улюбленицею. За деякий час чотири письменниці написали продовження оповіді про неї. Так з'явилася ціла серія книжок під спільною назвою «Радісні книги Поліанни». Відтоді минуло майже сто років, проте й досі пригоди незвичайної дівчинки захоплюють читачів, учать їх любити життя і дарувати радість один одному. Роман перекладено багатьма мовами світу, знято фільми, в театрах ідуть вистави, а в Росії навіть створена «Партія Радості». Дехто може звинуватити авторку та її героїню в тому, що вони уникають проблем, намагаються не помічати трагедій людського життя. Але це зовсім не так. Свого часу Елеонор Портер зазначала: «Я ніколи не вважала, що треба заперечувати існування труднощів, страждань і зла. Просто, на мою думку, набагато краще сприймати невідоме бадьоро й радісно». Так чинила вона сама, і ця дружня порада, звернена до кожного з нас, лунає з вуст її милої, мудрої і безмежно близької нам героїні.