Тема. О.Пушкін. Система образів «Казки про мертву царівну і сімох богатирів».

Мета: розкрити смислове навантаження «Казки про мертву царівну і сімох богатирів», наблизитися до розуміння авторського задуму; розкрити близькість казки Пушкіна до усної народної творчості та її новаторську сутність; розвивати вміння учнів висловлювати своє враження про твір, добирати з тексту важливі фрагменти й цитати для розуміння як усього тексту, так і окремих образів; вчити п'ятикласників сприймати художній текст як цілісну єдність, бачити в ньому роль мовних засобів зображення, використаних автором; розвивати логіку й образність мислення, вміння бачити головне (домінанту) і художню деталь; закладати основи літературознавчого аналізу тексту на основі навчального діалогу; сприяти вмінню розмежовувати добро і зло, незважаючи на те, який вигляд воно має.

Обладнання: портрети О. Пушкіна в дитячому і зрілому віці; виставка книг, що представляє різні видання великого російського поета; фагменти мультфільмів «Казка про мертву царівну і сімох богатирів» та «Білосніжка і семеро гномів».

Хід уроку

Сказка ложь, да в ней намек, Добрьім молодцам урок!

О. Пушкін

I.       Організаційний момент

II.      Вступне слово вчителя

Казки дитинства назавжди увійшли в життя О. С. Пушкіна. Дивовижні оповідачки, Орина Родіонівна - нянечка - та Марія Олексіївна - бабуся (мати матері), перелили в душу дитини свою любов до давнього світу казкової мрії.

Ставши дорослою людиною, відчувши в собі талант творця, Олександр Сергійович Пушкін із захопленням працював над створенням власних казок, використовуючи народні сюжети та мотиви, творчо їх переробляючи, наповнюючи новим змістом. (Звертається увага на портрет Пушкіна роботи Тропініна або Крамського.) Звернувшись до казки, великий поет прагнув показати в ідеальній художній формі своє уявлення про добро і зло, про мрію, про високе й нице, про щирість та підступність, про заздрість і безкорисливість, про любов і ненависть. Адже всі ці поняття з найдавніших часів хвилюють людську душу.

ІІІ.     Робота з епіграфом

— Що ж мав на увазі великий Пушкін, написавши слова: «Сказка ложь. Да в ней намек, добрим молод-цам урок!»? (створення проблемної ситуації).

IV.    Мотивація навчальної діяльності учнів

На цьому уроці ми спробуємо знайти відповідь на запитання, про які саме «уроки» йшла мова у вислов-люванні О. С. Пушкіна. Ми доторкнемося до дивовижного світу «Казки про мертву царівну та сімох богатирів», спробуємо заглибитися у її художній світ, зрозуміти сенс авторського задуму, знайти те, що зближує її з народною казкою, та те нове, що вклав у неї Пушкін. Навчимося виразно читати текст, чітко й обґрунтовано відповідати на запитання, підтверджуючи свої думки авторськими цитатами.

Сьогодні ми маємо надзвичайну можливість наблизитися до розуміння літературної казки саме у тому вигляді, у якому створив її автор, - ми працюватиме з оригіналом. Це допоможе нам

навчитися краще розуміти російську мову та оволодівати нею. Російська мова була рідною для Олександра Сергійовича Пушкіна і є спорідненою для багатьох із нас, а для декого - рідною.

IV.    Первинний етап сприйняття тексту Запитання для з ясування сприйняття казки:

—      Чи була вам знайома ця казка раніше? Звідки?

—      Чим сподобалася казка?

—      Назвіть героїв казки. Хто з них вам сподобався і чому, а хто не сподобався і чому?

—      Що у казці здалося незрозумілим? На які запи-ання за змістом казки ви хотіли б отримати відповіді?

V.      Словникова робота

«инда» — (застар.) навіть «сочельник» — переддень Різдва «царица» — дружина царя «царевна» — донька царя «перстві» — (застар.) пальці «нрав» — характер «терем» — високий, багатий дім

«девичник» — обряд напередодні весілля, вечірка у домі нареченої з подружками, прощання з дівоцтвом

«сенная девушка» — прислуга, яка постійно знахо-диться поряд з кімнатами своїх господарів, у сінях (коридорчику)

«не кручинься» — не сумуй

«молва трезвонить стала» — розповсюдилися відомості «горница» — найбільша та найсвітліша кімната в будинку

«полати» — місце для спання, влаштовувалися в російських будівлях під стелею (вгорі тепліше)

«сорочина в поле спешить» — вибити ворога із сідла; сарацини— мусульманські воїни, що нападали на руські землі як кочівники, у народному сприйнятті перетворилися на «сорочина»

—      символ ворога рідної землі в цілому, іновірця

«черкеси» — войовничі кавказькі племена «рогатка» — металевий обруч з довгими гострими шипами, який одягали з метою покарання на обличчя й замикали на шиї «образа» — ікони, зображення ликів святих

VI.    Аналітичне дослідження тексту «Казки про мертву царівну та сімох богатирів»

—      Де і коли відбуваються події в «Казці про мертву царівну та сімох богатирів»? Чому автор не називає конкретного місця і часу дії?

—      З якою метою Пушкін вводить у текст на початку казки опис зимового пейзажу? (Прочитайте уривок з тексту, знайдіть у ньому ключові слова, спробуйте пояснити їх зв'язок із розвитком дії.)

—      Що, по-вашому, стало причиною смерті молодої цариці? Хіба від радості вмирають?

—      Розкажіть, як почалося життя царівни.

—      Поясніть значення виразу «долго цар бьіл неутешен». Яку роль у подальшому розвитку подій має запитання «Но как бить? », кому воно належить?

—      Як ви сприймаєте нову дружину царя? Зачитайте, якою вона представлена у тексті? Виокремте ключові характеристики. Поясніть їх.

—      Яким було ставлення мачухи до осиротілої царівни? Чому?

—      Яку роль у характеристиці образу мачухи відіграють її розмови із дзеркальцем? Яку функцію народної казки виконує дзеркальце? (Чарівний предмет, що розкриває перед читачем істинну ситуацію та істинну сутність образів казки.)

—      Як ви розумієте значення слів мачухи «Я в ней дурь-то успокою», сказаних нею про царівну? Як цей вислів поглиблює наше читацьке сприйняття образу цариці?

—      З якого моменту царівна стає головним персонажем казки? Чому?

—      Який художній прийом використовує Пушкін, зображуючи царицю і царівну? З якою метою? (Контраст, протиставлення.) Наведіть приклади.

—      Знайдіть у тексті фрагмент, у якому це протиставлення розростається до конфлікту. Сформулюйте, в чому полягає головний конфлікт казки Пушкіна. Для якого типу народної казки характерний такий же конфлікт? (Це конфлікт, характерний для соціально-побутової народної казки, - конфлікт між злою мачухою та доброю пасербицею.) Чому, по-вашому, цариця вирішила зжити зі світу царівну не сама, а руками Чорнавки?

—      Чому Чорнавка відпустила царівну?

—      Якою була реакція оточуючих на зникнення царівни? Хто став її шукати? Чому цар не шукав свою доньку?

—      Перекажіть епізод, у якому царівна потрапила до богатирів. Поясніть, чому богатирі відразу здогадалися, хто їхня несподівана гостя? Які риси царівни розкриваються у цьому епізоді?

Цариця (мачуха): «своенравна», «ломлива», «висока, стройна, бела», «черной зависти полна», «и умом, и всем взяла», «горда», «ревнива», жорстока, зла, вважає себе найкрасивішою, мстива, безжальна, владна.

Висновок: Прекрасна зовнішність цариці не відповідає її чорній душі.

Царівна (пасербиця): «белолица, черноброва, нраву кроткого такого», «мила», «добра», щира, любить свого нареченого. .

Висновок: Царівна вродлива і прекрасна душею.

—      Як ви думаєте, чому ні царівна, ні її мачуха не мають у казці імен?

—      Яку, по-вашому, роль відіграє образ «семи богатирів»? Чому він сприймається як одне ціле? Чим займаються богатирі? Чому вони живуть відлюдно у лісі?

—      Визначте причину, чому царівна відмовилася стати дружиною одного з богатирів.

—      Чому мачуха будь-що вирішила знищити царівну, адже дівчина не збиралася повертатися до царського палацу? Поясніть, чому цариця знову використовує Чорнавку.

—      Яка роль пса Соколка в епізоді зустрічі царівни з удаваною злидаркою? Як ви думаєте, чому царівна не звернула уваги на дивну поведінку пса? Якими художніми засобами і як передається у тексті передчуття біди? Що в казці дозволяє усвідомити глибину страж-дання братів? Чому вони не поховали тіло царівни в землі? Яку роль відіграє поховання в кришталевій труні? Як цей факт пов'язаний із авторським задумом? (Красу і доброту не можна закопувати в землю!)

—      Чи отримала задоволення цариця, дізнавшись про смерть ненависної пасербиці? Чому, по-вашому, після відповіді дзеркальця немає опису поведінки цариці?

—      Яка роль у казці королевича Єлисея? Стисло передайте, яким був його шлях до втраченої нареченої? Як ви гадаєте, чому він запізнився? Чому ніхто з людей не допоміг королевичу у його пошуках?

—      Яку роль мають звертання Єлисея до сил природи? Перегляньте фрагмент мультфільму, що зображує пошуки королевичем Єлисеєм царівни. Що вам відкрилося завдяки перегляду фрагмента?

—      Що, по-вашому, повернуло царівну до життя?

—      Доведіть, що фінал казки Пушкіна побудований відповідно до традицій народної казки. Які риси фольклорної казки наявні у творі? Висновки аргументуйте прикладами з тексту.

—      Чому Пушкін назвав свій твір «Казка про мертву царівну та сімох богатирів», адже царівна залишилася живою?

VII.   Підбиття підсумків уроку

—      Чи захотілося вам після дослідження тексту ще раз прочитати казку? Чому?

—      Як ви вважаєте, який урок має винести читач з «Казки про мертву царівну та сімох богатирів» О. С. Пушкіна?

—      Доведіть, що казка Пушкіна близька до народної. Сюжет якої народної казки нагадує вам історія «мертвої» царівни? (Сюжет німецької народної казки Білосніжка та семеро гномів.) — Чи відомо вам, звідки О. С. Пушкін брав сюжети своїх казок взагалі та «Казки про мертву царівну та сімох богатирів»? (Відомо, що сюжет «Казки про мертву царівну та сімох богатирів», написаної Пушкіним у 1833 році, пов'язаний із записом народної казки «Чарівне дзеркальце», зробленого Олександром Сергійовичем зі слів няні Орини Родіонівни. Сюжет про мертву царівну, королівну був дуже популярним у євро-пейському фольклорі. Подібні казки є в народній творчості французів, італійців, німців. Особлива схожість є між казкою Пушкіна та німецькою казкою «Білосніжка і семеро гномів», що увійшла до збірки казок, укладеної братами Грімм.)

VIII.  Підсумок

IX.    Домашнє завдання

Прочитати і переказувати казку «Непохитний олов’яний солдатик».