Тема. Авторські спостереження за світом природи.

Мета: опрацювати другу частину оповідання; визначити головну думку ; з’ясувати роль ключових слів для розкриття ідеї і характеристики образів; удосконалювати навички виразного читання , розвивати образне мислення; виховувати доброту , любов до тварин.

Обладнання : портрет Ернеста Сетона – Томпсона , ілюстрації і малюнки учнів до оповідання, підручник .

Тип уроку: комбінований

Люди і звірі

Ми – діти однієї

матері – природи

В.Біанкі

Хід уроку

І. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Слово вчителя

Ми продовжуємо подорож у казкову країну природи і пізнаємо її таємниці.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. 1. Словникова робота.

Тлумачення слова : прерія - рівнинна місцевість у Північній Америці з трав’ янистою рослинністю степового типу.

2. Звучить музика Пола Уінтера « Гімн Землі».

3.Фронтальне опитування

• Що таке оповідання? Чим воно відрізняється від повісті?
• Хто такий Ернест Сетон- Томпсон ? Що ви можете повідомити про нього?
• Чому він обрав фах зоолога?
• Які його книги відомі в нашій країні ?
• Де відбувається дія в оповіданні «Лобо»?
• Хто головний герой повісті ?
• Що ви можете розповісти про зграю «Лобо»
• Чим вона відрізнялася від інших вовчих зграй ?
• Які почуття викликали у Вас Лобо і його зграя ?
• Який заголовок ви б дали першій частині оповідання ? ( « Лобо – несхильний володар Курумпо» )

ІІІ. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.

1 . Бесіда з учнями:

• Коли і де розпочинається дія в 2 –й частині оповідання ?
• Для чого автор повідомляє про наукові інтереси оповідача ?
• З чого починається протистояння людини і звіра ?
• Як змінюється ставлення оповідача до вовка в процесі боротьби ?
•  Які факти підтверджують кмітливість Лобо ?
• Яким стає відношення людини до звіра ?

2 . Робота в групах:

Етапи підготовка до протистояння

розгортання дії початок боротьби

в 2 частині твору: події та розчарування

 звання людини

 повага до гідного супротивника

3. Складання цитатного плану до дій автора

План

• « Аби ліпше вивчити місцевість , я багато їздив верхи ».
•  « Я зрозумів: шкода і думки вполювати Лобо в горах верхи на коні ».
• «Бракувало достатньої кількості капканів ».
• « Вдався до отрути ».
• « Зусилля йшли нанівець».

4. Розповідь учнів .

Приклади кмітливості Лобо

• Лобо і отруєні приманки.
• Напад зграї на отару овець. Про які особливості овець і цапів говорить автор?
• Лобо і капкани.

5. Виразне читання уривків оповідання.

• Яким є ставлення оповідача до вовка на початку історії ? Як воно змінюється в процесі боротьби ?
• Вивчаючи повадки вовчої зграї , науковець знайшов « Ахіллесову п’яту», тобто слабке місце Лобо. В чому вовк виявився вразливим?
• Як мисливець зібрався використати чутливість свого ворога?

6. Продовження складання таблиці.

Ключові слова для характеристики персонажів твору .

7.Перевірка творчого домашнього завдання .

8.Проблемні запитання

• Що поєднує в оповіданні Лобо з людиною?
• Прочитайте епіграф . Як ви його розумієте ?
• Яка головна думка другої частини оповідання?

9. Робота над мовою оповідання.

Які художні засоби використовує письменних для створення художнього образу Лобо? ( Епітети і метафори . Автор олюднює вовка .) Наведіть приклади .

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

• Що нового ми дізналися про Лобо?
• Хто хитрішим виявився в другій частині оповідання ?

V. Домашнє завдання.

 1. Прочитати третю частину оповідання « Лобо » , скласти простий план.

2. Продовжити складання таблиці « Ключові слова для характеристики персонажів твору».