Тема. Фольклор, його характерні ознаки. Фольклорні жанри різних народів. Гуманістичні цінності, втілені у фольклорних творах різних народів. Література і фольклор.

Мета: сформувати поняття про фольклор, його окремі жанри; засвоїти

 поняття про прислів’я, приказки, загадки, пісні; особливості їх

 побудови, сприяти залученню школярів до скарбниці народної

 мудрості, виховувати повагу до культури інших народів світу.

Обладнання: виставка збірок казок, міфів, легенд, загадок, прислів’їв, приказок, пісенники; словник літературознавчих термінів.

Тип уроку: комбінований.

 Народ – живе, вічне джерело мудрості

                                                                               В. Сухомлинський

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

 Виразне читання та коментування висловів про книгу.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя

 «Народ – живе, вічне джерело мудрості», - так сказав

В. Сухомлинський. З давніх – давен найдорогоціннішим скарбом людини був розум. Набуті роками знання люди передавали через слово. Людська фантазія збирала їх, наче перлини, так народжувалися перекази, легенди, казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки. Усе це зберігалося в пам’яті, поповнювалося і передавалося від покоління до покоління.

 Так з’явилась усна народна творчість, яку пізніше вчені назвали фольклором.

2. Словникова робота

Фольклор (від англ. народ і мудрість) – усна поетична творчість народу.

Прислів’я – це влучний образний вислів, що містить у собі оцінку, події, явища, рис характеру людини, має навчальний зміст.

Приказка – це стислий короткий вислів, без повчального змісту.

3. Слово вчителя.

А тепер спробуємо розібратися у тому, як побудовані прислів’я, приказки, в чому їх особливості. Прислів’я має подвійний смисл: прямий і переносний. Йому властива афористичність, стислість, точність судження про найрізноманітніші сторони життя.

Приказка – це незакінчене судження. Її теж властиві образність та метафоричність. У чому ж полягає відмінність між ними ? Прислів’я завжди містить повчання, а приказка такого повчального смислу не має .

4. Робота з підручником

 Виразне читання учнями прислів’їв і приказок, тлумачення їхнього змісту. Визначення у чому полягає відмінність між ними.

5. Бесіда з учнями

• Чого навчають прислів’я та приказки різних народів світу?
• Які моральні цінності є головними для всіх людей?

6. Слово вчителя

Багато спільного з прислів’ями та приказками є у загадках. Їх об’єднує метафоричність, що ґрунтується на спостереженнях над природою та побутом, а також стислість і чіткість викладу.

Але загадки більш давні за походженням, в них відкривається повний простір для творчої фантазії народу. Щоб відгадати загадку, слід зіставити життєві явища на основі їх подібності,а це вимагає кмітливості, спостережливості.

7. Спостереження над загадками, схожими за змістом у фольклорі різних народів.

• Українська: Два брати під одним дахом, один одного не бачать.
• Російська: Два братца через грядку смотрят, да не сойдутся.
• Грецька: Два брати посварились, одна гора їх розвела.
• Албанська: Дві сестриці не можуть одна на одну подивитись.

8. Слово вчителя.

Фольклор тісно пов’язаний із життям народу. Це яскраво відображено і у народній пісні. Саме в пісні ми відчуваємо і материнську любов, і переживання за долю рідних людей, які залишили рідний день. У піснях звучать радість і журба, кохання та зрада….

9. Робота з підручником.

Читання та пояснення змісту пісень.

ІV. Підведення підсумків уроку

• У чому причина живучості фольклору?
• Чи виникають в наш час прислів’я, приказки, загадки, пісні?
• Про що це свідчить?

 V. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять кілька прислів’їв, приказок.

2. Виписати у зошит 5 загадок.