Самообслуговування. Відпрацювання прийомів зав'язування шнурків на взутті

Тема: Самообслуговування. Відпрацювання прийомів зав'язування шнурків на взутті

Мета: ознайомити учнів із правилами догляду за взуттям; навчати зав'язувати шнурки на черевиках; розвивати увагу, кмітливість, охайність, самостійність у роботі; виховувати бажання бути завжди чистими та охайними, працьовитість.

Обладнання: шаблони для зав'язування шнурків.

Хід уроку

I. Організаційний момент

 1 Привітання

 Щоб урок пройшов немарно,

 Треба сісти рівно, гарно.

 Зараз сядуть лиш дівчата,

 А за ними — і хлоп’ята.

 2 Перевірка готовності до уроку

 3 Упорядкування робочих місць

II. робота над новим матеріалом

 1 Оголошення теми та мети уроку

— Сьогодні на уроці ми продовжимо навчатися доглядати за одягом та взуттям, будемо навчатися зав’язувати шнурки на черевиках.

— Спробуйте прочитати, які слова тут зашифровані.

• Жовті, чорні і біляві,

 Вони ходять завжди в парі.

 (Черевики)

 • У домівці їх взувають, Біля ліжечка знімають.

(Капці)

 • Захищає наші ноги,

 Не поранять їх дороги!

(Чоботи)

 • Вдень — завзяті та проворні: можемо бігати, стрибати, а вночі ми безпорадні, бо лягають ноги спати.

(Сандалі)

  • На дворі і мороз, і сніг,

А ніжкам дуже тепло в них.

 (Валянки)

 — Молодці, ви здогадалися, що це. Як можна назвати відгадки одним словом?

2 Вступна бесіда

 — Послухайте вірш про «Неуважну сороконіжку» А. Костецького.

 Сороконіжка жила за містом,

 У дальнім лісі, в хатинці з листя. Вставала рано, до сходу сонця,

 І на роботу йшла босоніж.

 Але ходити по травах росних Не дуже зручно, коли ти босий: Так можна нежить За мить схопить!

 То що ж робити?

 Взуття купить!

 І от у Київ прийшла вона.

 До магазину зайшла, сумна,

 Та й каже гірко:

 — Нема життя!

 Скоріше дайте мені взуття!

 За мить продавець,

 До візитів звиклий,

 Сороконіжці дав черевики, Чоботи гарні — ходити в негоду, Туфлі чудові — на всяку погоду, Капці — для дому,

 Кеди — для спорту,

 Ще й ковзани,

 Як кататись охота,

Валянки теплі — для злої зими, Глибокі калоші — носить восени...

Усе придбала сороконіжка, Відразу взула на кожну ніжку, Розвеселилась — чи не до сліз! — І почвалала додому в ліс...

Але бідасі не стало краще,

Бо неуважна була,

Нещасна: усе на світі Могла поплутати І геть не знала, коли що взути... Ходити в гості у туфлях треба, Сороконіжка крокує в кедах!

У лузі літнім гаса вона чомусь не в кедах, а в ковзанах! А замість капців сороконіжка Важкі калоші кладе під ліжко!..

Отак ходила вона, страждала,

Та якось вранці собі сказала:

— Хай буде людям оте взуття! Сороконіжкам — це не життя!

І з тої днини, напевне, й досі Сороконіжки гуляють босі...

 — Згадайте, про яке взуття йшлося у вірші? (Відповіді дітей.)

 — Як треба доглядати за взуттям?

3 Ознайомлення з правилами догляду за взуттям

 Необхідно користуватися засобами по догляду за взуттям, спеціально призначеними для того типу матеріалів, з якого виготовлено взуття;

 увечері ретельно протріть взуття вологою ганчірочкою;

 щоб взуття служило довго, його треба чистити, але не вранці —

 перед виходом на роботу, а ввечері;

 використання взуття не по сезону, як і не за призначенням, призводить до втрати зовнішнього вигляду і споживчих властивостей;

 взуття на шкіряній підошві не можна носити в дощову погоду;

 • вологе взуття необхідно сушити при кімнатній температурі; забороняється сушити взуття на сонці, біля вогню і поблизу обігрівальних приладів.

III. Фізкультхвилинка

Навколо дерев весело підемо.

Різні листочки дружно підберемо.

Відразу вгору піднімемо,

А потім їх підкинемо,

Нехай собі летять!

Руки в сторону, в кулачок.

Розгинай — і на бочок.

По колінах вдарим нижче, нижче, нижче.

Руки вгору піднімемо вище, вище, вище.

IV. Практична робота учнів

— А зараз ми будемо навчатися зав’язувати шнурки за допомогою шаблонів з картону.

На партах у дітей — картонні шаблони з дірочками. Діти навчаються зав’язувати шнурки, допомагають одне одному. Використовують яскраві шнурки.

Гра «Хто швидше?»

 Шаблони з картону стоять біля дошки навпроти кожного ряду. Діти з кожного ряду по черзі вибігають до дошки і зав’язують шнурки.

V. Виставка та оцінювання робіт

 — Давайте подивимося, у кого вийшло найкраще.

 — Чия робота сподобалася вам, чому?

VI. Підсумок уроку

 — Чи сподобався вам урок?

 — Чого навчалися на уроці?

 — Хто з вас тепер зможе сам зав’язати шнурки на черевиках чи кросівках?

додаток до уроку 3

ШНУРКИ

Досить дивно, але історія чомусь не зберегла імені генія, який винайшов шнурки, зате якимсь чином зберегла дату, коли ця подія відбулася, — 27 березня 1790 р. Саме в цей день в Англії з’явився перший шнурок для черевиків у вигляді мотузки з металевими наконечниками на кінцях, які допомагали просмикувати шнурок в отвори на взутті. А ось до появи цього винаходу все взуття застібалося на пряжки.

 ВЗУТТЯ

Коли давній людині доводилося долати гострі камені, вона зрозуміла, що їй треба щось надягати на ноги, щоб захистити їх. Тому перше взуття, яке винайшла людина (можливо, це були сандалі) було зроблено з трави, смужок шкіри або плоских шматочків дерева.

Людина прикріпляла їх до підошов ніг мотузкою, а кінці замотувала навколо кісточок.

Звісно, в холодних країнах сандалі не захищали ноги від морозу, тому до них прикріпляли інші матеріали: сандалі перетворилися на черевики.

Першими, хто почав широко використовувати черевики, були єгиптяни. Підошву вони робили зі шкіри або папірусу, які прив’язували до ступні двома ременями. Щоб захистити великий палець, носок черевика загинали догори.

Римляни пішли ще далі й винайшли босоніжки. У них були щілини з боків і ремінці, зав’язані у центрі. Існували різні босоніжки, які дозволялося носити тільки людям певного достатку та соціального статусу.

У більш холодних країнах незалежно одне від одного люди почали створювати тепле взуття. Іноді вони носили мішечки, підбиті травою і прив’язані до ніг. Згодом ескімоси й індіанці винайшли на їх основі мокасини.

А взуття, що нагадує сучасне, винайшли хрестоносці, що ходили у тривалі походи. Для того щоб захистити ноги, їм були потрібні черевики, що служили б досить довгий час. Згодом шкіряні черевики надзвичайної краси з’явилися у Франції, Італії та Англії.

Капризи моди дуже впливали на форму взуття. Наприклад, у часи англійського короля Джеймса I, люди з вищого суспільства почали носити взуття з дуже тонкої шкіри на високих підборах. У них було незручно ходити, але люди продовжували їх носити. А до того, як з’явилося взуття на високих підборах, у моді були вузькі черевики з довгими, до 12-15 см, носками, заломленими догори.

Категорія: Трудове навчання: технічна і художня праця | Додав: SYLER (01.01.2014)
Переглядів: 4727 | Рейтинг: 3.5/2
Незвичайний стадіон
А. Григорук «Хочеш бути щасливим, не будь лінивим». М. Коцюбинський «Артист»....
Гірські породи, їх значення для людини. Практична робота. Ознайомлення з коле...
Елементарне поняття про декоративно-ужиткове мистецтво (ДУМ). Практична робот...
В. Сухомлинський «Горбатенька дівчинка» В. Нестайко «Руденький»
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]