ТЕМА 6. Ходить осінь по Вкраїні, чудеса дарує дивні

Мета: збагачувати уявлення першокласників про особливості сезонних змін у природі та трудову діяльність людей в осінню пору; виховувати екологічну свідомість та естетичне сприйняття довкілля рідного краю.

Обладнання: опале осіннє листя; кетяги ягід калини й горобини; аркуш ватману; ножиці, прозорий скотч; аудіоапаратура; сюжетні ілюстрації із зображенням праці людей восени.

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. Організаційний момент

Класовод. Діти! Кожен день — це крихітна часточка нашого життя. Кожен новий день дарує вам маленькі відкриття, і ви потроху пізнаєте оточуючий світ. А він, друзі, такий дивовижний та прекрасний!

II. Розкриття теми заняття

Класовод. Візьмемо, наприклад, сьогоднішній день. Погляньте у вікно — які там гарні барви! Це тому, що зараз землю золотить ... яка пора? (Осінь.) Правильно.

 Ходить осінь по Вкраїні,

 Осінь мила, осінь дивна:

 Листя золотом фарбує,

 Щедрий урожай дарує,

 Прохолоду насилає,

 Птаха в вирій проводжає...

III. Повідомлення теми й мети

Класовод. На сьогоднішньому занятті ми поведемо розмову про чудову пору року — осінь, звернемо увагу на зміни в природі рідного краю, які сталися останнім часом, пригадаємо, до якої праці покликала осінь городників, садівників та двірників, помилуємося чудесним осінніми картинами, яких, на жаль, ми скоро вже не зможемо спостерігати, та поміркуємо про те, як ми маємо поводитися, щоб у цю пору не зашкодити рідній природі.

Тож я запрошую вас, друзі, до мандрівки «Ходить осінь по Вкраїні, чудеса дарує дивні».

IV. Подання нових знань

Класовод запрошує дітей вийти на шкільне подвір’я, щоб безпосередньо поспостерігати за осінньою природою.

 Прогулянка-спостереження

Під час прогулянки педагог проводить з першокласниками тематичну бесіду.

Класовод. Подивіться, як змінилося листя на деревах. Яким воно стало? (Різнокольоровим, жовтим, червоним, коричневим.) Справді, осінь, немов художник, своїм невидимим чарівним пензлем розмалювала листячко на деревах і кущах; пофарбувала вона й травичку. Чи багато залишилося зеленої трави? (Ні, трава переважно жовтувата, сірувата — вона в’яне, сохне.)

Скажіть, чи можемо ми добре роздивитися траву під деревами? Чому? (Ні, тому що під деревами лежить опале листя.) Справді, осіннє барвисте листячко вже почало опадати. Поки що воно падає додолу несміливо, ніби йому шкода розлучатися з гілочкою. Але скоро всі дерева зостануться голими. Як ви вважаєте, листя залишиться лежати в нас під ногами? (Ні, його приберуть.) Правильно. Хто займається прибиранням листя на нашому подвір’ї? (Двірники.) Так. І їм обов’язково допомагають учні школи. Адже прибирання листя — праця копітка: он його як багато, а буде ще більше! Спробуй-но все згребти докупи! До речі, ви знаєте, куди потім треба дівати опале листя? (Його слід вивезти або можна скласти до компостної ями.) Правильно. А от спалювати таке листячко в жодному разі не можна: дим, який виділяється під час його згорання, дуже шкідливий: він забруднює повітря і завдає шкоди довкіллю. Хто зрозумів, чому не треба спалювати опале листя? (Двоє-троє учнів пояснюють.)

Давайте пройдемося шкільним подвір’ям і подивимося, як осінь торкнулася наших клумб, вдихнемо повітря і спробуємо відчути, як воно змінилося за останні дні, поглянемо на небо і всі разом поміркуємо про те, яка погода може чекати на нас у найближчі години.

Діти виконують завдання, запропоновані вчителем, і описують свої спостереження за допомогою педагога.

Наприкінці прогулянки класовод звертає увагу дітей на те, що вже не має прудких ластівок, які ще недавно снували по подвір’ю, адже ці пташки, як і більшість перелітних птахів нашого краю, уже встигли відлетіти до вирію.

Ще за кілька хвилин першокласники з учителем повертаються до класної кімнати.

Педагог розміщує перед дітьми сюжетні ілюстрації про господарську діяльність людей восени.

Класовод

 Хазяйнувати осінь не ліниться:

 Городниця вона та садівниця,

 На вулицях, у парках та у полі Всім восени роботи є доволі —

 Всім, хто працює, щедра осінь рада.

 Так! Восени — і горобець багатий.

 Робота з ілюстративним матеріалом

Першокласники розповідають про осінні роботи, спираючись на ілюстративний матеріал і власний досвід. (На городах зараз збирають урожай капусти, буряків, моркви; у садках збирають пізні яблука і груші; на полях скошують кукурудзу, соняшник тощо.) Школярам також пропонують розповісти про власну участь у подібних трудових справах (удома, у селі в бабусі, у своєму дворі тощо).

Класовод відзначає найбільш вдалі розповіді й доповнює їх.

 Гра «Чому так говорять на осінь?»

Класовод. Усі ми любимо час, коли в нашім краї панує осіння пора. Ми називаємо осінь по-різному, і недаремно.

Запитання для гри

 • А ви, діти, знаєте, чому так називають осінь?

 • Чому осінь називають художницею? (Вона фарбує листя дерев, кущів, травичку: всі рослини, що раніше були зеленими, восени вдягають нові кольори.)

 • Чому осінь називають золотою? (Більшість листочків стали жовтими, золотавими.)

 • Чому осінь називають щедрою? (Осінь дарує нам багаті врожаї фруктів, овочів, зернових культур, грибів, горіхів.)

 • Чому осінь називають господаркою, хазяйкою? (У цю пору не можна марнувати часу — слід господарювати, трудитися: у полі, садку, на городі й на вулицях міста.)

 • Чому осінь називають прощальною порою? Хто із чим (ким) прощається восени? (Ми прощаємося з теплими днями, перелітні пташки — з рідним краєм, а дерева — зі своїм листячком.)

Класовод. Осінь справді дивовижна пора. Не можна не любити осінню природу нашого рідного краю, не можна залишитися байдужим та не милуватися, не захоплюватися її неповторною, чудесною красою.

Недаремно осінь в усі часи надихала українських поетів на створення прекрасних, милозвучних віршів. А зараз послухайте чудові вірші, присвячені осені.

Класовод знайомить школярів з тематичним віршованим матеріалом.

Слухання віршів Осінь

 А.М’ястківський

 Ось я за сосною,Осінь я. Осоння

 Ось і листя в’яне...Листям засипаю.

 Осінь я... За мноюОсінь. Трави сонні

 Йдуть густі тумани. Долу нагинаю.

 Ранками імлиста,

 Вдень — як позолота.

 Обриваю листя —

 Це моя робота.

 В.Бичко

Осінь

Непомітно з’явилася осінь —

Все коротшає день щодоби. Глянь, берізки уже злотокосі І в дубів багряніють чуби.

Не пустою прийшла до нас осінь, В неї повно достатку в мішку, Покосили вже гречку і просо,

І отави в стогах на лужку...

Саме груші солодкі поспіли, Пахнуть яблука, наче в меду, Повен соку — янтарної сили, Виноград золотіє в саду.

Пізні ягоди спіють, гляди-но,

Так буває лише восени —

Червоніє шипшина, калина,

Повні кетяги горобини...

І. Блажкевич

Осінь, осінь, лист жовтіє,

З неба часом дощик сіє.

Червонясте, золотисте Опадає з кленів листя.

Діти ті листки збирають,

У книжках їх закладають,

Наче човники рікою,

І пускають за водою.

З них плетуть вінки барвисті —

Червонясті, золотисті.

Класовод. Діти, чи сподобалися вам ці віршики? (Так.) Як ви самі описали б осінню пору? (Учні розповідають.)

V. Підсумки заняття

Класовод. Завжди прекрасна природа нашої Батьківщини, а особливо — восени. Бо така вже вона — українська осінь: чарівна та чудесна, багата та щедра, осінь-господарочка, осінь-хазяйка, осінь-витівниця...

Любіть же свій край, бережіть його природу, не завдавайте їй шкоди та прикрощів.

Нехай приємні спомини про ці чарівні осінні дні та наше сьогоднішнє заняття залишить у вас осінній килимок, який ви зараз разом і зробите.

VI. Рефлексія

Звучить тиха, плавна і спокійна музика (на розсуд педагога). Діти разом виконують композицію «Осінній килим» (прикріплюють скотчем до аркуша ватману принесене з прогулянки осіннє листя дерев і кетяги ягід).