У світі етики. Етика як наука. Складові етики. Етика і духовний світ людини

УРОК 1

Тема. У світі етики. Етика як наука. Складові етики. Етика і духовний світ людини

Мета: формувати уявлення про етику як науку, її складові; розширювати словниковий запас; виховувати інтерес до вивчення предмета, бажання збагачувати свій духовний світ.

Обладнання: плакати «Робіть так, щоб людям, які вас оточують, було добре» (В. Сухомлинський); «Добрі манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище» (Дж. Свіфт); запис пісні «Про дружбу»; портрети Василя Сухомлинського. Джонатана Свіфта.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Створення позитивно-емоційної атмосфери уроку. Аутотренінг (під музичний супровід).

II. Активізація уваги та мислення учнів

Постановка проблемного завдання (на дошці — плакат зі словами

В.Сухомлинського).

1. Поміркуймо над висловом Василя Сухомлинського: «Робіть так. щоб

людям, які вас оточують, було добре».

— Як ви розумієте ці слова? (Висловлювання учнів.)

— Що таке доброта? З якими словами пов’язане це поняття?

— Тепер уявімо, що доброта — це сонечко, домалюємо його промінчики

— Правильно, всі ці слова є складовими доброти.

2.Робота над змістом прислів’їв.

• Доброму всюди добре.

• Хто шанується, того й люди шанують.

• До доброї криниці стежка втоптана.

3. Життєвий досвід вчить, що мало бути добрим, необхідно ще й бути тактовним. Чуйність — доброта серця, тактовність — його розум. Поняття ці нерозривні, як нерозривні зміст і форма. Щоб бути тактовним завжди і всюди, необхідно знати основи культури поведінки. Без такого знання людина справляє враження невихованої, хоч би якою доброю вона не була.

А наука про те, як потрібно і слід поводитися в тій або іншій ситуації, називається етикою. Спробуємо детальніше розібратися з даним поняттям.

III. Повідомлення теми і мети уроку

— Отже, на сьогоднішньому уроці ми познайомимося з етикою як наукою, дізнаємося про її складові, збагатимо свій словниковий запас новими термінами, встановимо взаємозв’язок етики з духовним світом людини.

IV. Мотивація навчальної діяльності

За допомогою уявного мікрофона дайте відповідь на запитання: «Навіщо необхідно вивчати етику»?

— Обмінявшись думками, доповніть твердження: «Етику потрібно вивчати для того, щоб...»

V. Вивчення нового матеріалу

1. Вступна бесіда-розповідь

— Зі словом етика тісно пов’язане слово етикет.

Яке слово, схоже на слово етикет, використовується часто у повсякденному житті?

— Так, це — етикетка. Що таке етикетка? (Висловлювання дітей.)

2. З історії етикету.

— А тепер послухайте уважно і скажіть, який факт зацікавив вас найбільше?

Дуже давно у Франції, за часів короля Людовіка XIV, на одному із бучних королівських банкетів усім гостям роздали картки із переліком правил поведінки. Від французької назви карток — етикеток — і походить слово етикет. Згодом воно увійшло в мови багатьох країн, а означає вихованість, вишукані манери, вміння поводитися в товаристві.

Безперечно, що етикет сучасний дуже відрізняється від придворного етикету Людовіка XIV. А втім, найбільш потрібні правила, пройшовши через фільтр часу, стали нам в пригоді.

Зокрема, збереглося чимало звичаїв народів різних країн та епох. З часів Стародавнього Риму прийшов до нас звичай гостинностІ. Скандинави запровадили правило надавати чільні місця за столом жінкам і найбільш поважним гостям. Красиво й безшумно їсти і правильно поводитись із столовими приборами вміли ще стародавні єгиптяни. В часи Середньовіччя, в XI—XIII ст. (часи трубадурів) ознакою вихованості

вважали те, що кавалери сідали за обідній стіл поруч зі своїми дамами. Уважне та шанобливе ставлення до жінок збереглося й до наших часів.

За Петра І тричі видавали книжку для молоді «Юности чесное зер-цало, или показание к житейському обхождению». Там йшлося не лише про абетку та арифметику, а й про те, як сидіти за столом, як тримати виделку й ніж, на якій відстані скидати капелюха, коли зустрічати знайомих, як поводитися вдома. Вчили поважати батьків («отца и матерь в великой чести содержать») і чемно відповідати на будь-яке запитання, картаючи за таку, приміром, відповідь: «Що-о? Як? Що ти теревениш? Чого треба?»

То що ж з почутого найбільш вразило вас?

— Правил поведінки, тобто етикету, ми повинні дотримуватися змалку Повага до старших, до жінок, особливо до батька й матері, — обов’язкові для кожного, незалежно від його віку, навіть для маленьких дітей. І якщо хлопчик поступиться своїм місцем дівчинці, це доведе його вихованість та культурність.

Однак, етика — це наука, що досліджує правила поведінки, вивчає не лише ті з них, що передбачені етикетом (повторювання), а передусім такі, на яких ґрунтуються стосунки між людьми. Саме вони визначають нашу поведінку, допомагають людям жити громадою, не заважаючи й не завдаючи шкоди іншому. Отже, етика — наука про мораль. (Приклад із життя.)

3. Словникова робота

— Які нові поняття-терміни ви запам’ятали? (Робота в зошитах.)

Етикетка — товарний знак, ярлик якого наклеюють на товар або

його упаковку.

Етикет — 1) правила поведінки; 2) зведення норм поведінки, порядок дій, правила чемності у вельможних домах, нині — ще й в дипломатичних колах.

Мораль — норми та правила поведінки в ставленні людей один до одного й до суспільства.

4. Тепер спробуємо з’ясувати, як пов’язані етика та духовний світ людини.

Спочатку поміркуємо над тим, що є духовним світом людини. (Учні висловлюють свої думки.)

Духовним світом людини називають усе, що пов’язане з людською душею,— почуття, думки, бажання, прагнення, інтереси. Духовність кожного народу відображається в прислів’ях, приказках, казках, де слово душа часто є синонімом слова людина. Найкращі людські риси, на яких ґрунтуються моральні правила, називаються чеснотами. (До словника.)

Чеснота — позитивна моральна риса в характері людини, доброчинність. (Учні називають людські чесноти: доброта, мудрість, гідність, справедливість...)

— Але з досвіду ми знаємо, що людям притаманні не лише чесноти, а й пороки, вади.

5. Гра для закріплення даних правил «Відшукай протилежне поняття».

Клас розподіляється на дві групи. Перша група називає чесноту, а друга — ваду.

Наприклад:

щедрий — жадібний;

добрий — злий.

VI. Набуття практичних умінь та навичок етичної поведінки

1. Опрацювання ситуації.

БАБУСЯ

Прийшов до Борки товариш. Товариш сказав:

— Здрастуйте, бабусю!

Борка весело підштовхнув його ліктем.

— Ходімо, ходімо! Можеш із нею не вітатися. Вона стара стару-шенція.

Бабуся обсмикнула кофту, поправила хустину і тихо поворушила губами:

— Образити — що вдарити, приголубити — треба слово шукати.

А в сусідній кімнаті товариш казав Борці:

— А з нашою бабусею завжди вітаються і свої, і чужІ. Вона у нас головна.

— Як це — головна? — зацікавився Борка.

— Ну, старенька... всіх зростила. Її не можна кривдити. А чого ж ти зі своєю так? Гляди, батько прочухана дасть за це.

— Не дасть! — насупився Борка. — Він сам з нею не вітається.

— Та ми свою бабусю не кривдимо, — зашарився Борка. — Вона у нас... сита і здорова.

Прощаючись із товаришем, Борка затримав його біля дверей.

— Бабо, — нетерпляче гукнув він, — іди-но сюди!

— Іду, іду! — зашкутильгала з кухні старенька.

— Ось, — сказав товаришеві Борка, — попрощайся з моєю бабусею.

Після цієї розмови Борка часто ні з того, ні з сього запитував у бабусі:

— Кривдимо ми тебе?

А батькам сказав:

— Наша баба — краща за всіх, а живе гірше від усіх — ніхто про неї не піклується!

— Хто це тебе навчив батьків осуджувати? Гляди мені, малий ще!

І, розхвилювавшись, накидалися на бабусю:

— Це, мабуть. Ви, матусю, дитину підбурюєте? Якщо невдоволені нами, могли б й самі сказати.

Бабця, м’яко всміхаючись, хитала головою:

— Не я вчу, життя вчить. А вам би, дурненькі, радіти треба, для вас син зростає. Я своє віджила на світі, а ваша старість ще попереду. Що уб’єте, те не вернете.

(В. Осєєва)

Питання

Кого із хлопчиків можна назвати люблячим онуком і чому?

Як можна охарактеризувати ставлення батька Борки до своєї матері?

Як ви розумієте слова бабусі: «...Не я вчу, життя вчить... Що уб’єте, те не вернете?»

2. Розвиток творчої уяви (РТУ).

— А тепер уявімо, що ви опинилися на місці хлопчика Борки. Як би ви поводилися в такій ситуації? (Міркування і висловлювання учнів.)

— Пограємо в гру «Добре і погано»,

— Що в цій ситуації є доброго?

— Що поганого?

VII. Підсумок уроку

— З якими поняттями ми сьогодні ознайомилися?

— Що вивчає етика?

— Які враження від уроку залишились?

— Якого висновку ви дійшли?

— Дякую за співпрацю!

VIII. Домашнє завдання (на вибір)

1. Дібрати прислів’я про добро, справедливість, любов.

2. Намалювати етикетку.

3. Дібрати матеріал з історії етикету.

Категорія: Етика | Додав: SYLER (08.05.2014)
Переглядів: 1882 | Рейтинг: 0.0/0
ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ 15
Г. Чубач «Я беру своє відерце». М. Стельмах «Сонце стукає в віконце». Прислів...
Україна — моя Батьківщина. Дослідницький практикум. Мандрівка Україною, про я...
Н. Забіла «Вовк і козенята», М. Підгірянка «Безконечні казочки»
В. Чухліб «Повінь». Прислів'я.
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]