УРОК 14

ТЕМА: СЛОВА —  НАЗВИ ЯВИЩ ПРИРОДИ

Мета: розширювати уявлення дітей про явища природи; поповнювати словниковий запас учнів; розвивати вміння вживати вивчені слова у мовленні, пізнавальну активність, фантазію; виховувати естетичні смаки, почуття любові до природи.

Словник: блискавка, буран, буревій, буря, веселка, вихор, вітер, віхола, грім, гроза, дощ, завірюха, злива, іній, листопад, луна, метелиця, мряка (туман), ожеледиця, повінь, роса, сніг, спека, хвиля, хмара, хуртовина.

Обладнання: ілюстрації із зображенням природних явищ, сюжетні малюнки.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

— Доброго ранку! —  травам росистим.

— Доброго ранку! —  квітам барвистим.

— Доброго ранку! —  сонечку ясному,

Людям усім і всьому прекрасному!

— Доброго ранку, любі мої діти!

II. Підготовка до засвоєння нового матеріалу

Учитель декламує вірші.

Діти добирають до кожного з них заголовок. Учитель виставляє на набірному полотні малюнки з відповідними явищами природи.

Дощ несла у пелені Хмара темнокоса.

Чує: поле вдалині Пити дуже просить.

Розв’язала пелену,

Висипала дощик.

Мочить, мочить ярину,

Колоски полоще.

—  Гроза! Гроза!

Кричать птахи І мчать

Налякані такі,

Ховатись, де попало,

Щоб їх,

Веселих і легких,

Грозища не впіймала.

А. Костецький

Сипле, сипле, сипле сніг...

Мов метелики сріблясті,

Ті сніжинки білі, чисті Тихо стеляться до ніг.

М. Підгірянка Взимку вітер вовком виє,

Всіх лякає сніговієм.

Ти не вий, не вий, вітриську,

До весни вже зовсім близько.

І. Січовик

III. Опрацювання нового матеріалу

1.Поповнення словникового запасу учнів

Відгадування загадок

Що без леза та без зуба

Розтина міцного дуба? (Блискавка)

Піднялися ворота —  всьому світу любота;

Вийшла звідкись гарна дівка,

На ній стрічка —  семицвітна,

А де з річки воду брала,

Там коромисло зламала. (Веселка)

Про що «співає» весна?

Прислухайтесь до шуму:

З весною він іде!

Щось тріщить, ламається,

Скрегоче і гуде. Що це? (Льодохід)

Живе без тіла, говорить без язика,

Ніхто його не бачить, а всяк чує. (Луна)

Зоря-зоряниця, молода дівиця,

Гуляти ходила, сльозу зронила.

Місяць бачив —  не підняв,

Сонце бачило —  підняло. (Роса)

— Які слова допомогли відгадати загадки?

Учитель виставляє відповідні малюнки на набірному полотні.

2.Тлумачення слів-узагальнень тематичної групи «Явища природи»

— Де ви могли все це бачити? (У природі)

— Коли це відбувалося?

Висновок. Усі події, що відбуваються в природі без втручання людей, називають явищами природи.

— Які ще явища природи ви спостерігали?

Учитель звертає увагу на правильність вимовляння і наголошування слів.

— Продовжте речення.

Явища природи —  це... (дощ, вітер, сніг).

Я бачив... (повінь, грозу, зливу).

У наших краях можна спостерігати...

3.Гра «Що коли буває?»

— Не всі явища природи можна спостерігати протягом усього року. Які явища природи можна побачити тільки взимку (улітку, восени, навесні)?

Наприклад:

Узимку буває сніг, віхола (метелиця, хуртовина), ожеледиця, вітер,іній.

Учні доповнюють відповіді своїх однокласників.

4.Гра «Упізнай мене»

— Упізнайте явища природи, про які я вам розкажу. Електричний розряд у повітрі під час грози. (Блискавка)

Рух потоку повітря в горизонтальному напрямку. (Вітер) Сильний вітер зі снігом. (Віхола, заметіль, метелиця, хурделиця, хуртовина, сніговій)

Атмосферні опади у вигляді білих зіркоподібних кристалів. (Сніг) Гуркіт і тріск, що супроводжують блискавку під час грози. (Грім)

5.Гра «Тлумачі»

— Поясніть значення слів.

Листопад —

Веселка —

Буря —

Злива —

Роса —

Кілька учнів по-своєму пояснюють значення слів.

— Хто краще, точніше це зробив?

Учитель тихо називає слово учневі, який побажав бути тлумачем. Учень пояснює всім значення цього слова, а діти відгадують, про яке природне явище йдеться.

Фізкультхвилинка

Стало вранці ясне сонце,

Зазирнуло у віконце.

Ми до нього потяглися,

За промінчики взялися.

Будем дружно присідати,

Сонечко розвеселяти.

Встали —  сіли, встали —  сіли,

Бачте, як розвеселили?

Нумо, разом, нумо, всі, —

Потанцюймо по росі.

7.«Щоб ротик був слухняним»

1)Чистомовка-добавляночка.

Ря-ря-ря —  почалася... (буря).

Иця-иця-иця —  в небі... (блискавиця).

Ім-ім-ім —  гримить, гуркоче... (грім).

За-за-за —  закінчилася... (гроза).

2)Колективне складання чистомовки «Дощ».

На систему складів учні придумують текст на задану тему, який за римою узгоджувався б із складами.

Наприклад:

Ара-ара-ара —  ... (налетіла хмара).

Ощ-ощ-ощ —  ... (почався сильний дощ).

Щу-щу-щу —  ... (не боюся я дощу).

Щем-щем-щем —  ... (умиюся дощем).

8.Гра «З’єднай слова»

Сніг блискучий

вітер дзвінка

веселка висока

роса холодний

луна яскрава

хвиля прозора

— Складіть речення з утвореними словосполученнями. Наприклад:

Після дощу в небі з’явилася яскрава веселка.

9. «Що —  яке? Що робить?»

Слухання вірша

Намалюю вітер тихий, ніжний,

Намалюю грозовий і сніжний,

Вітер, що здіймає грізні хвилі,

Та й вітрець між квітами на схилі.

— Який вітер побачив автор вірша?

— А який ще буває вітер? (Сильний, холодний,різкий, пронизливий, легенький, теплий, свіжий)

— Як по-різному можна його назвати? (Вітер, вітрець, вітрище)

— Що він робить? (Дме, летить, повіває, гойдає, завиває, зриває, підганяє)

— Складіть речення про вітер за поданими схемами.

Узимку .

Улітку .

— Що означає вислів «Шукай вітру в полі»?

IV. Підсумок уроку. Рефлексія

— Якими є ваші враження від уроку?

— Що найбільше сподобалося?

— Які нові слова запам’ятали?

— Який вірш запам’ятали?