Тема: Ознайомлення з прислівником як частиною мови. (Вправи 156-161.)

Мета: Ознайомити з основними ознаками прислівника як частини мови. Вчити впізнавати прислівники в усному і писемному мовленні, влучно добирати відповідно до мовленнєвої ситуації.

Обладнання: Таблиця словникових слів «Словничок», таблиця «Почуття», орфографічні словники, аркуші паперу з альбома.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу до уроку.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Фронтальне опитування.

— З чого складається наше мовлення?

— З чого складаються речення?

— На скільки частин мови поділено всі слова української мови?

— Назвіть вивчені частини мови. Наведіть приклади. Доведіть правильність свого прикладу.

2. Проблемна ситуація (з використанням таблиці словникових слів).

— Діти, до яких частин мови належать слова із таблиці «Словничок», яку ми ведемо вже від 1-го вересня? (Іменники, прикметники, дієслова, інші слова.)

— Що це за інші слова? Прочитайте їх, поставте до них запитання. (Щодня, щоденно, щогодини, восени, попереду, щотижня, всередині, посередині, влітку, улітку, взимку, узимку, спочатку.)

— Чи схожі ці запитання до запитання іменника, прикметника чи дієслова?

— Спробуйте одне із цих слів змінити.

Висновок. Слова, які не змінюються ні за відмінками, ні за особами, ні за числами — це окрема незмінна частина мови.

— Якщо хочете дізнатися назву цієї частини мови, розгадайте шараду.

3. Шарада.

Назва цієї частини мови має той самий корінь, що й іменник слово, префікс — в слова прийменник, а суфікс — що в словах іменник, прийменник, займенник.

прислівник

Дуже то цікаве слово — супроводить дієслово. Це прислівник.

Так і зветься — про кожну дію обізветься. Достеменно все він знає і оцінку власну має: той працює гарно, добре, швидко, вправно, своєчасно, а той — погано і недобре, і повільно, і невчасно. Задаєш йому питання: де ? коли ? наскільки ? як ? чому? навіщо і для чого? — Відповість тобі він так: пізно, вранці, тут, ніяк, вгору, вниз і спросоння, туди, сюди, попідвіконню... На все відповідь він має, про всі дії добре знає, своїх думок не міняє.

III. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Робота в групах. (За вправою 156.)

— Розгадайте кросворд.

— На яке питання відповідають наведені прислівники? (Як?)

2. Списування із завданням. (За вправою 157.)

а) Читання вірша Лариси Лужецької, словникова робота.

б) Виписування словосполучень за зразком.

Висновок. Прислівники називають ознаку дії, час, в реченні зв'язані найчастіше з дієсловом, відповідають на питання як? коли? куди? звідки? та ін. Роль прислівників в реченні — другорядна.

3. Вивчення правила (с. 83).

4. Колективне виконання вправи 158.

а) Розгадування загадки. (Завдання 1.)

Назвіть по порядку п'ять днів тижня, не вживаючи при цьому ні назв днів, ні назв чисел.

Позавчора, вчора, сьогодні, завтра, післязавтра.

— Поставте запитання до цих слів. Яка це частина мови? Доведіть.

б) РЗМ. Складіть усну розповідь про те, що ви робили останні п'ять днів, використовуючи слова-відгадки.

Фізкультхвилинка.

5. Письмо з пам'яті. (За вправою 159.)

а) Читання вірша, з'ясування значень невідомих слів.

б) Заучування напам'ять першої строфи вірша.

в) Письмо з пам'яті.

г) Усний добір прислівників, які виражають ознаку дії, пояснюють час, місце, напрям дії, складання з ними словосполучень дієслово + прислівник.

— Поставте запитання до кожного з дібраних прислівників.

6. Каліграфічна хвилинка.

ШШШШшшшш

Шп шп шп шу шу шу шпак шпак

Плаче шпак уранці після зливи,

де шумлять на греблі явори,

що шпаківню вітер чорногривий

перекинув денцем догори.

— Назвіть прислівники. Знайдіть слова, з якими прислівники пов'язані в реченні. Поставте запитання від слова до прислівника.

7. Робота над текстом. (За вправою 160.)

а) Читання тексту, словникова робота.

б) Висловлення почуттів від прочитаного тексту.

в) Добір влучного заголовка до тексту.

г) Колективне списування тексту з визначенням і підкресленням прислівників.

8. Робота з орфографічними словниками.

— Знайдіть в орфографічному словнику прислівники: ліворуч, праворуч, удень, вдень.

— Запишіть ці слова в зошити, а потім у таблицю словникових слів, колонку «Інші слова».

— Як тепер називатиметься колонка «Інші слова»? (Прислівники.) Доведіть.

IV. Підсумок уроку.

1. Підсумкова бесіда.

— Яку частину мови почали вивчати? (Прислівник.)

— У чому особливість прислівників у порівнянні з іменниками, прикметниками, дієсловами? (Прислівник — незмінна частина мови.)

— З якою частиною мови прислівники найчастіше зв'язані в реченні? (З дієсловом.)

2. Гра-естафета «Доберіть прислівники».

Учасників гри ділять на три рівні групи. Кожна група одержує аркуш паперу з записаним на ньому дієсловом, до якого треба дібрати зв'язані з ним прислівники. Аркуш іде по колу, кожен учень дописує одне слово. Виграє група, яка протягом обумовленого часу добере найбільше прислівників.

Зразки ігрового матеріалу:

говорити (як?) — зворушливо, коротко, щиро, натхненно, суворо, сердито, голосно, тихенько, переконливо, правильно, швидко, дзвінко, весело;

дивитися (як?) — пильно, суворо, весело, гостро, зло, спідлоба, розгублено, захоплено, байдуже, проникливо, допитливо;

іти (як? куди? коли?) — швидко, повільно, пішки, навмання, навпростець, вниз, назустріч, навпомацки, вгору, вночі, вранці, вдень і т. д.

V. Домашнє завдання з інструктажем.

С. 83 — правило, вправа 161.