Тема: Гімн Дніпру-Славуті. М. Гоголь «Чудовий Дніпро». М. Познанська «Спасибі людям, що зростили ліс»

Мета: розширювати словниковий запас; удосконалювати вміння виразно читати; розвивати уміння сприймати і складати розповідь за картиною, викликати в учнів захоплення красою опису величавої ріки.

ХІД УРОКУ

І. Вправа для вдосконалення читацьких навичок

I. Розгадування загадки.

З північних сторін я мандрую-випливаю, цілу Україну бачу-споглядаю, відвідую міста, що славні давниною, і Київ наш, осяяний красою.

Як Запоріжжя і Херсон пройду, у Чорне море шлях я свій веду. (Дніпро)

II. Підготовка до вивчення нового матеріалу

- Який вірш про Дніпро ми вивчили раніше? («Реве та стогне Дніпр широкий...») Хто його автор? (Т. Г. Шевченко) Розкажіть його напам'ять.

- Послухайте текст про Дніпро. Визначте, який він - науково-популярний чи художній.

Дніпро - це найбільша річка України. Із загальної довжини 2201 км територією України тече 981 км. Це третя за довжиною і площею басейну ріка Європи. Крім того, Дніпро - найповноводніша ріка України.

Верхня частина Дніпра тече Білорусією і Росією. Майже 90 річок є його притоками. Серед них - Десна, Прип'ять, Трубіж, Сула, Псел, Ворскла, Тетерів, Рось.

Початок нашої ріки - на Валдайській височині, а впадає вона в Дніпровський лиман Чорного моря.

Древні греки називали Дніпро Борисфеном. Давньогрецьке слово Бо-рисфен має дослівний переклад - «той, що тече з півночі».

Старослов'янська назва Дніпра - Славутич. Вчені пов'язують її з назвою племені - слов'яни.

III. Повідомлення теми та мети уроку

- На сьогоднішньому уроці ми прочитаємо уривок із повісті Миколи Гоголя «Страшна помста», який називається «Чудовий Дніпро».

IV. Опрацювання твору М. Гоголя «Чудовий Дніпро»

1. Робота над заголовком.

- Поміркуйте, яким може бути текст із такою назвою: науковим чи художнім? Доведіть свою думку.

2. Читання твору вчителем.

- Послухайте текст і скажіть, чи правильними були ваші припущення.

- Який це текст за метою висловлювання? (Опис) Що у ньому описується?

3. Словникова робота.

лісчудовий в'ється

шлях блакитнийплине

образрозкішниймчить

широчіньдзеркальнийзагуркотить

Дніпроприбережнийворухнеться

- Прочитайте кожну колонку «буксиром» із сусідом по парті. Що об'єднує кожну групу слів?

- Прочитайте першу колонку, поставивши усі слова в родовому відмінку однини.

- Зачитайте слова другу колонки, поставивши усі прикметники у форму жіночого роду.

- Змініть особу дієслів на першу особу однини, підставивши займенник я.

4. Читання твору учнями (мовчки).

- Яка погода зображена в описі?

5. Аналіз змісту твору.

- Яким описаний Дніпро у тиху погоду? Як він поводиться погожої днини? Відшукайте відповідь у творі.

- Хто любить дивитися у скляні води Дніпра?

- Чому в середину Дніпра може дивитися лише сонце і блакитне небо?

- Яким побачив Дніпро автор твору? Поміркуйте, з яким настроєм писав Микола Гоголь цей твір.

- Які ще персонажі, крім Дніпра, з'явилися в описі? Яку характеристику дав їм автор?

- Прочитайте виділене речення.

- Які ознаки річки підкреслюють вжиті тут порівняння?

- Як рослини ставляться до Дніпра?

- Знайдіть слова, вжиті в переносному значенні. Поясніть їх.

6. Вправи для розвитку швидкості читання.

1) Вибіркове читання.

- Виберіть слова, які характеризують Дніпро за ознакою. (Чудовий, повні води, велична широчінь, увесь вилитий він із скла, блакитний дзеркальний шлях, без кінця в довжину, без міри в ширину, холод скляних вод, розкішний)

- Які слова характеризують річку за дією? (Вільно і плавно мчить, ані ворухнеться, ані загуркотить, іде чи не йде, плине і в'ється)

2) Знайти і прочитати найдовше і найкоротше речення з тексту.

7. Мовно-логічне завдання.

- Утворіть словосполучення, з'єднавши слова першої колонки (див. етап «Словникова робота») із прикметниками з другої колонки.

- Які іменники не мають пари? Знайдіть у тексті відповідні прикметники. (Світлий образ, велична широчінь)

8. Виразне читання опису.

- З якою інтонацією слід читати виділені речення? Знайдіть речення зі знаком оклику.

- У реченні «Вони припали разом...» зверніть увагу на повторення слів з часткою не. З якою інтонацією їх слід читати?

- Порівняйте уривок «Чудовий Дніпро» М. Гоголя з картиною А. Куїн-джі. За допомогою чого письменникові і художникові вдалося досягти чарівності опису Дніпра?

- Яке почуття - спокою чи тривоги - викликає картина?

V. Опрацювання вірша М. Познанської

«Спасибі людям, що зростили ліс»

1. Виразне читання вірша вчителем.

- Кому і за що дякує поетеса?

2. Словникова робота.

Вправа для розширення поля читання. Робота у парі на картках.

- Прочитайте пояснення слова клечання.

3. Повторне читання вірша учнями (мовчки).

- Які почуття викликає у вас вірш?

4. Аналіз вірша. Вибіркове читання.

- Прочитайте рядки, в яких автор пояснює, за що вдячний людям, які зростили ліс.

- Що не знали б люди без лісу?

- Що могло б трапитися із землею? Яку ще роль лісу описує поетеса? Які слова добирає поетеса, говорячи про ліс, дощі, берізки?

- Які вирази в переносному значенні вжила авторка? Яке їхнє значення? Поміркуйте, чому вірш починається і закінчується однією й тією строфою.

- Якою є головна думка вірша?

5. Різновиди читання.

1) Читання вірша «буксиром» у парі із сусідом по парті.

2) Гра «Хто швидше?»

- Знайдіть у вірші прикметники, які поет використав для опису: берізок (білі, гнучкі), гілля (пишне), конвалії (найкраща, найніжніша), дощів (весняні, веселі), клечання (зелене).

- Знайдіть у вірші і прочитайте, які дії виконували: люди (зростили), берізки (стоять), конвалія (цвіте), земля (сохнула б), ліс (накличе), дощі (проллються), край (убрався).

3) Читання за методикою «Незнайко».

Діти хвилинку готують якийсь рядочок вірша для гри, а тоді пропонують його товаришам.

VI. Підсумок уроку. Домашнє завдання