Тема: А. Малишко «Дощик». Ю. Ярмиш «Дрібний дощ». Акровірші В.Довжика і М. Романченка. В. Сухомлинський «Камінь»

Мета: вчити учнів захоплюватись красою природи; розвивати їхню уяву, фантазію, зв’язне мовлення; збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами; виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: таблиці для розчитування, малюнок із зображенням плющу.

ХІД УРОКУ

І. Вправи для вдосконалення навичок читання

1. Робота зі скоромовкою

Дощ хлющить на зелен плющ,

Під плющем сховався хрущ.

Каже щиро хрущ плющу:

— Не боюся я дощу!

— Хто знає, що таке плющ? (Плющ — це витка рослина.)

(Вчитель показує малюнок із зображенням плющу.)

Гра «Дощик, дощик, злива, сонце»

Читання скоромовки напівголосно пошепки, голосно швидко, голосно скоромовкою, мовчки.

2. Робота над таблицями.

1 група (найслабша)

Ща-ща-ща-тща.

Що-що-що-тщо.

Щу-щу-щу-тщу.

Щи-щи-щи-тщи.

— Який звук зустрічається найчастіше?

2 група (середня)

Ща-ща-ща — у щуки... (паща).

Щу-щу-щу — хоче щука... (борщу).

Ащ-ащ-ащ — величезний... (лящ).

Ощ-ощ-ощ — розпочався... (дощ).

3 група (сильна)

Щу-щу-щу — ... (зварю собі борщу).

Щу-щу-щу — ... (якхочеш, пригощу).

Щі-щі-щі — ... (врічці плавають лящі).

Щі-щі-щі — ... (осінь золоті несе дощі).

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Читання самостійно складених віршів про квіти.

2. Виразне читання вірша «Заворожений сад».

— Як ви розумієте вислів заворожений сад?

— Назвіть рими, які використала авторка у цьому вірші.

3. Загадування загадок про дощ (із додаткової літератури).

III. Вивчення нового матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності.

— Сьогодні на уроці ми будемо читати твори українських письменників про дощ, і думаю, що дізнаємося багато цікавого про це природне явище.

2. Вступна бесіда.

— Чому йде дощ? А яким буває дощ?

— Прочитайте в підручнику, як люди говорять про дощ. Як ви розумієте ці назви дощу?

3. Робота над віршем А. Малишка «Дощик».

1) Словникова робота.

Заграва, закресав, обрій, гущі, пущі.

2) Читання вірша вчителем.

— Який колір переважає в описі дощу?

3) Читання вірша учнями мовчки.

— Яким змальований дощик у вірші?

4) Читання вірша «ланцюжком».

5) Робота над змістом.

а) Самостійна постановка запитань дітьми.

6) Відповіді на запитання вчителя.

— Яким змальовано дощик у вірші?

— Який колір переважає у його описі?

— Як дощик вплинув на природу?

— Як автор ставиться до дощику?

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

в)Вибіркове читання.

— Які слова свідчать про, що дощ з’явився раптово і що він дуже сильний?

— Прочитайте вирази, вжиті автором у переносному значенні.

— Які дієслова вжив автор для опису дощу?

— Які слова передають ставлення автора до дощу?

б) Робота з ілюстрацією.

— Розгляньте малюнок на С. 56. Яким зображено дощ? Порівняйте малюнок з віршем. Що ви помітили?

7) Відшукування рим у вірші.

— Що таке рими?

8) Робота над виразністю читання.

9) Читання вірша за методикою «Я — диктор».

4. Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Усі вправи пригадаймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька разів понахилялись.

Зайчик сонячний до нас Завітав у світлий клас.

Будьмо бігати, стрибати,

Щоби зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав Повернутися до справ.

5. Робота над оповіданням Ю. Ярмиша «Дрібний дощик».

1) Словникова робота.

— До поданих слів дібрати синоніми.

Веселка, барвиста, набридливий.

2) Читання оповідання вчителем.

— Подумайте, хто звертається до дощику.

3) Читання оповідання учнями мовчки.

— Підготуйте запитання за змістом оповідання.

4) Робота над змістом.

а) Постановка запитань дітьми.

б) Відповіді на запитання вчителя.

— Як називає дощик автор?

— З якими словами звертається автор до Сонечка, Дощика, Веселки, Матусі?

в) Вибіркове читання.

— Чому автор називає Дощик дурненьким, прохолодним і набридливим? Прочитайте.

— Прочитайте, з якими словами оповідач звертається до Сонечка, Дощика, Веселки, Матусі.

— Знайдіть і прочитайте питальні та окличні речення.

— Прочитайте слова, які написані з великої букви. Чому?

5) Читання парами.

6) Гра «Дочитайте речення до кінця».

Ось я візьму...

Три дні й...

І коли побачу,...

А потім стрибну...

7) Висновок-узагальнення.

— Що вам нагадує оповідання?

— Що тут здається вам незвичайним?

6. Робота над акровіршами.

— На що схожі акровірші? Чим вони подібні до загадок?

1) Слабші діти читають перший акровірш, решта — другий (читання мовчки).

2) Читання вірша за методикою «Я — диктор».

3)Бесіда за змістом.

— Які три народи єднає Дніпро?

— Куди впадає річка?

7.Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Камінь».

1) Читання оповідання кращими учнями.

— Про що подумав дідусь?

2) Читання оповідання «ланцюжком».

3) Відповіді на запитання.

— Де була криниця?

— Якою була користь від криниці?

— Що зробив хлопчик?

— Що можна сказати про його поведінку?

— До чого призвели пустощі хлопчика?

— Про що подумав дідусь?

— Як би ви відповіли на запитання дідуся?

4) Складання плану до оповідання.

5) Гра «Закінчіть речення».

У лузі, під...

Минуло багато...

Камінь упав...

Не стало...

6) Словесне малювання.

7) Визначення головної думки оповідання.

— Яка головна думка оповідання?

— Як інакше можна назвати оповідання?

— Чого навчає оповідання?

— Як потрібно ставитись до природи?

— Де про це говориться?

IV. Підсумок уроку

— Які твори ми сьогодні читали?

— Хто їх автори?

— Який твір найбільше вам сподобався? Чому?

V. Домашнє завдання

1 група (найслабша)

Навчитись виразно читати твір, який найбільше сподобався, і відповідати на запитання у підручнику.

2 група (середня)

Підготувати переказ оповідання «Камінь».

3 група (сильна)

Придумати продовження оповідання «Камінь».