Тема. Художні засоби розкриття образу Поліанни

Мета: допомогти учням усвідомити зміст і головну думку твору, розвивати навички виразного читання, переказу великих за обсягом творів, виділення основних епізодів та оцінювання дій і вчинків героїв; виховувати найкращі моральні якості: неприйняття зла, вміння співпереживати, милосердя.

Обладнання: ілюстрації до твору

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

В одному зі своїх листів Елеонор Портер пи­сала: «У кожної людини повинно бути попереду щось таке, що дає їй снагу жити. Ми всі повин­ні знайти свій смисл життя - великий він чи малий. Окрім того, кожний несе в собі добре світло, треба тільки вміти відкрити свою душу і подарувати це світло людям...». Це дивне світло, яке освітило життя маленького містечка, несла в собі героїня письменниці - Полліанна. Це світло протягом життя відкриваймо у собі й ми.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1.Вікторина за романом «Поліанна»

1. Чому міс Полі взяла до себе Поліанну? /з почуття обов’язку/
2. Яка прикрість трапилася з містером Пендлтоном? /зламав ногу/
3. Хто опікувався дівчиною після смерті її батька? /Жіноча рада/
4. Як називалася гра, у яку навчив гратись дівчинку її тато? /гра у радість/
5. Скільки разів у Святому Письмі Господь закликає радіти? /800/
6. Хто допоміг переконати міс Полі запросити лікаря Чилтона? /Джиммі/.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

1. Проблемні питання та проблемні ситуації.

• Як ви думаєте, чому люди бувають злими?
• Як, на ваш погляд, їм можна допомогти стати щасливими?
•  «Просто дихати – ще не означає жити». Як ви розумієте ці слова Поліанни?

2. Гра «Так чи ні»

Я висловлюватиму певну думку, а ви погоджуватиметеся чи заперечуватимете її, відновлюючи правильне судження.

1. Міс Полі зустріла Поліану на вокзалі. (Ні, вона не захотіла її зустрічати, її зустріла Ненсі).
2. У містечку не було дітей-ровесників, тому Поліанна спілкувалася з дорослими. (Так)
3. Міс Полі взяла до себе хлопчика Джиммі Біна (Ні, його всиновив Джон Пендлтон).
4. Поліанну збив автомобіль і вона не могла ходити.( Так)
5. Таємниця Джона Пендлтона полягала в тому, що він кохав міс Полі. (Ні, він кохав матір Поліанни Дженні)
6. Лікар Чилтон помирився з своєю коханою, нею виявилася міс Міллі. (Ні, це міс Полі. Вони взяли шлюб)
7. Поліанну вдалося вилікувати і вона може ходити. (Так)

3. Дидактична гра «Упізнай героя!».

Умови гри. Учні мають назвати героя за його портретом.

• « ...строга жінка з суворим обличчям, котра похмурніла щоразу, коли ніж падав на підлогу чи грюкали двері. Але навіть якщо усі ножі лежали на місці і з дверима нічого не відбувалося, вона однаково не усміхалась». ( міс Поллі)
  • «...Старий випростався на повен зріст. Його блакитні очі затуманеним зором подивилися на будинок, і в погляді відбилася щира гордість відданого слуги за родину, якій він слугував і яку любив протягом багатьох років». (садівник Том)
  • «...Чоловік був завжди вбраний у довгий чорний сурдут та шовковий циліндр, - цього інші чоловіки не носили. Може, саме це спонукало дівчинку одного разу звернутися до нього. Його бліде обличчя завжди чисто поголене, а волосся, що вибивалося з-під циліндра, було позначене сивиною. Ідучи, він тримав спину, а ходив переважно швидко й завжди сам, через що Поліанна йому співчувала». (Містер Пендлтон)
• «...До неї ніхто не любить ходити. Якби тільки людям не було її шкода, жодна душа й раз на день не навідалася б до неї, така вона уїдлива. От тільки її доньки по-людськи шкода, бо змушена доглядати за нею». (Місіс Сноу)
• «... Гм, -Але він ніколи ні з ким не розмовляє, дитино моя, він мовчить роками. Хіба що у справах. ...він живе сам у величезному будинку на Пендлтонському пагорбі. Він відмовляється від послуг кухарки, тому щодня тричі на день ходить їсти до готелю. Я знаю Селлі Міллер, яка прислуговує йому, так вона розповідала, що він ледве вичавлює із себе слова, щоб сказати, що він замовляє. Кожне друге слово доводиться вгадувати. Це конче щось дуже дешеве. Але вона й без слів усе знає». (Джон Пендлтон)
• «...мені щойно минуло десять років. Торік я жив у сиротинці. Але нас таких там було багато, і тому їм за мене голова не боліла. І я пішов звідти. Тепер житиму деінде, але поки не знаю, де саме. Я хотів мати власну домівку... ну, звичайну - щоб була мама, а не доглядачка. Як є домівка, то є й родичі, а в мене нікого немає, відколи... татко помер. Ото й ходжу світами. Вже обійшов чотири будинки, але ніхто з господарів не схотів мене взяти, хоча я й казав, що відпрацюю. Дарма. Що тобі ще сказати? - на цих словах голос хлопчика здригнувся». (Джиммі)
• «...Бадьоро наближався найвищий з гурту - чоловік із чисто виголеним обличчям і добрими очима». (лікар Чилтон)
• «...але ця маленька дівчинка діє на хворих краще за шестиквартову пляшку тонізуючих ліків. І тільки вона здатна розвіяти кепський настрій містера Пендлтона». (Поліанна)

ІV. Домашнє завдання.

Прочитати розділи: «Два візити», «Гра і гравці», «Крізь відчинене вікно

V. Підбиття підсумків уроку.

1.Інтерактивна вправа «Мікрофон»:

• • Чого вас навчила історія Поліанни?
  • Який урок життя ви взяли для себе?
  • До чого спонукає твір?