Тема. Генріх Гейне (1797-1856). «Задзвени із глибини…». Втілення краси весняної природи у вірші. Зв`язок із фольклором (пісня)

Мета: ознайомити з життям і творчістю поета, допомогти усвідомити красу, художню майстерність його вірша «Задзвени із глибини…»; розвивати навички виразного читання, аналізу ліричних творів, уміння висловлювати власну думку та враження від прочитаного, визначати художні засоби виразності; виховувати любов до природи, до поетичного слова, естетичні смаки.

Обладнання: портрет письменника, збірки його творів, репродукції пейзажів, фотоматеріали, аудіо - та відеозаписи

Тип уроку: урок виразного читання (конкурс на кращого читця)

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів

 Природа, різні пори року завжди надихали поетів, музикантів, художників на створення шедеврів. Одним з них можна з повним правом назвати вірш «Задзвени із глибини…» ще одного великого німця - поета-романтика ХІХ ст. Генріха Гейне. Багато поколінь людей отримують справжню насолоду, читаючи глибоко ліричні, пронизливі твори цього видатного німецького поета. Сподіваюсь, що й ви не залишитеся байдужими до його поетичних шедеврів.

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 Виразне читання віршів Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» та Гете «Нічна пісня мандрівника» з висловленням власних вражень та частковим аналізом

 Повторення літературознавчих понять «пейзаж», «тема», «ідея». Визначення теми та ідеї вивчених поезій.

 «Усне малювання»

Створіть словесну картину, зображену в поезії Гете, додавши власні деталі, прикмети.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя

Розповідь про великого німецького поета Генріха Гейне хочу розпочати з вірша відомого українського поета Максима Рильського, який створив образ поета-романтика, який навмисне ховає свої почуття за маскою блазня.

Арлекін з трояндою в руці

Йде серед буйного карнавалу.

Щоки і чоло в смішній муці,

А в очах далекий відблиск жалю.

Правда, смішно вірити й любить,

Правда, смішно з квітів милуватись?

Скільки років, скільки вже століть

Люди вміють їсти й цілуватись?

Він сміється, щоб не заридать,

Він плига під звуки сарабанди,-

Та нікому б не здолав оддать

Арлекін кривавої троянди!

Попри карнавальну зовнішність, у серці поета-Арлекіна живе нездоланна віра у силу мистецтва, краси та любові, які символізує троянда. Квіти - одне з найпрекрасніших творінь природи, це те найсвятіше, найзаповітніше, невимовне, що приховане в глибинах душі. Те, що квіти приносять радість, естетичну насолоду, знають усі. Та квіти мають ще й певну мову, наділені певним символічним значенням.

Генріх Гейне в збірці «Нові поезії», наслідуючи фольклорні традиції свого народу, у вірші «Задзвени із глибини…» звертається також до образу троянди. Прослухайте цей вірш і спробуйте пояснити, що символізує троянда в даній поезії.

Задзвени із глибини

Тихої печалі,

Мила пісенько весни

Линь все далі й далі!

Линь, дзвени, знайди той дім,

В квітах сад зелений,

І троянду перед ним

Привітай від мене.

 Переклад Л. Первомайського

Очікувана відповідь:

У вірші Гейне маленька квітка стала образом-символом весни, оновлення, отчого дому. Поет не відкрив чогось нового в поетичному світі, але додав до нього своє бачення традиційного символу, який існує багато років.

 2. Виразне читання вірша Гейне «Задзвени із глибини…» учнями про себе та вголос (за бажанням)

 3. Словникова робота

 4. Обмін враженнями про вірш, евристична бесіда

• Про яку пору року йдеться у вірші?
• Яким настроєм пронизаний вірш?
• Визначте тему та ідею даного вірша.
• Які образи, крім троянди, зустрічаються в поезії? Що вони означають?
• Випишіть в зошити епітети, використані Гейне (тиха (печаль), мила (пісенька), зелений (сад)). Який настрій вони створюють?

 5. Словникова робота

В літературних творах, як ви вже знаєте, є не лише епітети, а й інші засоби виразності, або тропи. І сьогодні ми познайомимося з королевою троп – метафорою. З уроків української мови ви знаєте про те, що в слові є не лише пряме значення, але й переносне. Але в літературі використовується не лише переносне значення слів, але й перенесення ознак одного предмета або явища на інші на основі подібності чи контрасту. Це і є метафора. Наприклад, океан пахощів. Слово океан тут використано в переносному значенні – щось безмежне і неосяжне: пахощі літньої ночі різноманітні, не мають меж і осягнути їх неможливо.

 Запис в літературознавчі словнички або в зошити:

Метафора – слово або словосполучення, яке переносить ознаки одного предмета або явища на інші на основі подібності чи контрасту.

Одним із видів метафори є прийом персоніфікації, або «олюднення», коли природа, наприклад, ніби жива істота, тремтить, чує, спить тощо.

Запис в літературознавчі словнички або зошити:

Персоніфікація (уособлення) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям. Це один із видів метафор.

 Наведіть приклади метафор у вивчених віршах (Дж. Кітса – голосок обнизує, зима заковує, цвіркун заводить пісню; Г. Гейне – пісенько, знайди дім, привітай троянду; Й.В. Гете – ніч лягла; вкрила мла). Яка роль метафор у названих віршах? Як вони допомагають розкрити ідею? Який настрій створюють?

6. Завдання пошуково-дослідницького характеру (виконується в групах)

І група знаходить образи, засоби виразності вірша Джона Кітса «Про коника і цвіркуна» і пояснює, як автор з їх допомогою розкриває ідею вірша?

Очікувана відповідь

У вірші яскраві образи коника і цвіркуна, один з яких символізує літо, сонце, зелені трави, невтомне стрекотання і рух, а інший – зиму, теплий дім, затишок, спокій і сон, але обидва ці образи доповнюють один одного і ніби символізують вічну поезію землі. Розкрити ідею вірша про те, що поезія землі вічна допомагають засоби виразності: епітети – невтомний (голосок), довгий (танок), крижане (мовчання); метафори – поезія землі не вмре, не оніміє; голосок обнизує, коник поймає, зима заковує, цвіркун заводить пісню, спів коника.

ІІ група порівнює різні переклади вірша Й.В. Гете «Нічна пісня мандрівника» і аналізує їх настрій.

Очікувана відповідь

 У вірші Й.В. Гете в перекладі М. Бажана зображено спокійний, лагідний нічний пейзаж завдяки зменшувально-пестливому слову «вітрець», словосполученню «пташиний грай» в значенні «пташині ігри, галас».

 У поезії М Лермонтова в перекладі Т. Масенка нічний пейзаж дихає величчю й лагідністю, тиша аж бринить. Це враження створюється за допомогою подвійного заперечення («Не курять дороги, листя не тремтить»). «Бажаний спокій, відпочинок такий близький!» - переконує нас автор.

ІІІ група виявляє риси фольклору у вірші Г. Гейне «Задзвени із глибини…»

Очікувана відповідь

Генріх Гейне у вірші «Задзвени із глибини…» використав образ троянди, характерний для усної народної творчості, як символ весни, оновлення, отчого дому. Характерними для фольклору є також епітети – тиха печаль, мила пісенька, зелений сад; повтори – линь все далі й далі; линь, дзвени. Та й сам вірш нагадує і за змістом і за формою народну пісню.

V. Закріплення знань, умінь та навичок

Згадати, з якими тропами познайомилися на уроці і навести приклади їх використання у вивчених віршах.

VI. Домашнє завдання

Виразно читати та аналізувати вірші Д. Кітса, Й.В. Гете, Г. Гейне. Вивчити напам`ять вірш, що сподобався. Намалювати ілюстрації до вивчених віршів (за бажанням)