Тема. О.С.Пушкін. Вступ до поеми «руслан і людмила». Синтез фольклорних і літературних елементів у казках О.Пушкіна

Мета: розпочати знайомство з творчим доробком видатного російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна; показати вплив усної народної казки на творчість О. С. Пушкіна; розвивати учнівське мислення, творчу уяву, навички виразного читання; виховувати повагу до духовних скарбів людства.

Обладнання: портрет О. С. Пушкіна, виставка книг письменників-казкарів, учнівські ілюстрації до вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила", записи музики М. Римського- Корсакова, П. Чайковського та Є. Шварца до екранізацій літературних казок.

Хід уроку

I.       Організаційний момент

II.      Актуалізація опорних знань

Бесіда:

—      Дайте визначення фольклору.

—      До якої групи фольклорних жанрів належить казка?

—      Які казки називаються народними?

—      Пригадайте, які народні казки ви читали. Назвіть їхні особливості.

—      Яких "чарівних помічників”, що діють у народних казках, ви знаєте?

—      А чи можете ви назвати прізвища письменників- казкарів?

III.     Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми уроку

Вчитель. Хоча літературна казка подібна до народної, проте має ряд відмінностей.

—      Хто створив фольклорну казку, а хто — літературну?

—      Ми знаємо, що народна казка тривалий час існувала в усній формі, а потім тільки завдяки зусиллям вчених-фольклористів казки були записані. Чи існувала літературна казка в усній формі? (Літературна казка відразу виникла у письмовому вигляді.)

—      Що таке "мандрівний сюжет"? Для народної чи літературної казки характерне явище «мандрівного сюжету»?

(Літературна казка існує в одному авторському варіанті, а народну казку передавали з вуст в уста, тому вона має варіанти одного й того ж сюжету.)

—      Яка різниця між місцем і часом дії в народних та літературних казках? (У народній казці місце і час подій не визначені, а в літературній — є чітка вказівка на те, де й коли відбуваються події.)

—      Спробуйте визначити різницю між фольклорною та літературною казкою за своєрідністю літературного роду (мовою казки). (Народні казки прозові, а літера-турна казка може бути прозовою, віршованою або у вигляді п'єси.)

Розповідь про Олександра Сергійовича Пушкіна

У селі Михайлівському Псковської області в Росії стоїть невеликий будинок. У ньому довгими ночами під завивання бурі й мерехтіння свічки слухав Олександр Сергійович Пушкін казки няні Орини Родіонівни про кота ученого, про заморські дивовижі, про чудовиськ і потвор. У листі братові Левові Олександр Сергійович написав: "Что за прелесть ^ти сказки! Каждая есть по^ма!" Згодом розповіді няні склалися під пером талановитого поета у дивовижні віршовані казки.

Казки Пушкіна своєрідні, цікаві, несхожі між собою. Вони нагадують чарівні пісні, що вражають своєю мелодійністю, легкістю вірша, дивовижними пригодами. Вони звучать як музика, входячи в нашу душу з дитинства. Казки Пушкіна надихнули відомого російського композитора М.А. Римського-Корсакова на створення опер "Казка про царя Салтана” та "Казка про золотого півника”.

Візитною карткою Пушкіна у велику літературу стала його поема-казка "Руслан і Людмила", вступ до якої Пушкін перетворив на захопливу оповідь про світ народної казки, яка є неодмінною частиною російської національної культури в цілому.

I.       Виразне читання вступу до поеми "Руслан і Людмила "вчителем в оригіналі

II.      Читання вступу до поеми учнями за допомогою прийому "ланцюжок"

III.     Аналітична робота над осмисленням змісту вступу до поеми О. Пушкіна "Руслан і Людмила"

—      Яке у вас було відчуття під час читання вступу? Як ви думаєте, з чим це пов'язано?

—      Що потребує пояснення? Які слова для вас незрозумілі? (Незрозумілі слова: «дол, чахнет,

виде-ния, витязь, мимоходом, пленяет»); зрозумілі слова, але у такій формі вони рідко вживаються:        « брег, златая, богатьірь, песнь, чредой, златом» (переважно це

старослов'янізми, які за часів Пушкіна вживалися у піднесеному книжному стилі.) Чому, по- вашому, автор вживає застарілі слова?

—      Які з героїв народних казок потрапили до вступу? З якою метою Пушкін переносить їх до свого твору?

—      Де відбувається дія? Що таке лукомор'я? Знайдіть у тлумачному словнику визначення та запишіть у зошити.

—      Як ви думаєте, чому автор обирає для дії саме таке місце?

—      Якими ви уявляєте собі персонажів вступу : кота ученого, Бабу Ягу, Кощія, русалку, богатиря?

—      За допомогою яких художніх засобів поет створює казкову картину?

—      Спробуйте висловити головну думку, закладену Олександром Сергійовичем Пушкіним у зміст вступу до поеми "Руслан і Людмила".

(У вступі до поеми "Руслан і Людмила" О. Пушкін уславив народну казку, її чарівний світ.)

IV.    Читання вступу в перекладі українською мовою, порівняння перекладу і оригіналу

—      Чи вдалося перекладачеві Миколі Терещенку зберегти світ літературних образів, створених Пушкіним?

—      Чи зумів перекладач передати зміст, настрій оригіналу?

—      Наскільки оригінал відрізняється від перекладу? Де, на ваш погляд, у перекладі наявні найбільші втрати оригінального тексту? Наведіть приклади.

VII!. Систематизація та узагальнення вивченого

—      Хто з вас раніше читав казки Пушкіна? Спробуйте впізнати героїв його казок. (Вчитель має по два конверти для двох команд: у першому — назви казок Пушкіна, в другому — імена героїв його казок. Учням пропонує швидко об'єднатися у дві команди по 5 осіб. По команді вчителя учні мають з'єднати картки з назвами казок з іменами героїв. Хто швидше, той перемагає.)

I        конверт: Назви казок Пушкіна

а)      "Казка про рибака і рибку";

б)      "Казка про царя Салтана...";

в)      "Казка про золотого півника";

г)       "Казка про попа та його робітника Балду";

Казка про мертву царівну і сімох багатирів”.

II       конверт: Імена героїв казок Пушкіна

а)      князь Гвідон;

б)      дівиця, шамаханськая цариця;

в)      золота рибка;

г)       дівчина Чорнавка;

д)      чорт.

IX. Домашнє завдання

Виразно читати вступ до поеми ”Руслан і Людмила” мовою оригіналу та у перекладі М. Терещенка українською мовою. Вивчити напам'ять у тому варіанті, який більш близький вам (оригінал чи переклад).

Намалювати лукомор'я.