Тема: Екскурсія до шкільної майстерні

Мета: формувати в учнів уявлення про певні види трудової діяльності; показати умови роботи працівників різних сфер виробництва; підвищувати інтерес до різних професій; розвивати увагу, уяву, спостережливість; виховувати любов до праці, повагу до людей праці.

Обладнання: обладнання у шкільній майстерні: столярні станки, знаряддя праці; вироби з дерева, ілюстрації із зображенням представників різних професій.

Хід уроку

I. Організаційний момент

 1 Привітання

  Всі мерщій сідайте, діти,

  Домовляймось — не шуміти,

  На уроці не дрімати,

  А старанно працювати.

  І, щоб не було мороки —

  Всі готові до уроку?

  Тож гаразд, часу не гаєм,

  Працювати починаєм.

 2 Перевірка готовності до уроку

 3 Упорядкування робочих місць

II. робота над новим матеріалом

 1 Оголошення теми та мети уроку

 — Сьогодні на уроці ми вирушаємо на екскурсію до шкільної майстерні. Ми вже знайомилися з кабінетом обслуговуючої праці,

де у старших класах працюють дівчата. А сьогодні ми подивимося, де будуть працювати хлопчики і які вироби вони будуть виготовляти. Давайте згадаємо, яких правил слід дотримуватися під час екскурсії.

 • Уважно слухати, організовано ставити запитання, не розмовляти, дотримуватися дисципліни.

 • Не можна порушувати порядок, дисципліну і по дорозі на екскурсію.

 • У майстерні триматися всім разом, переходити від одного робочого місця до іншого спокійно, без метушні і не штовхаючись.

Ставати так, щоб усім було видно.

Далі діти з учителем вирушають до шкільної майстерні. За можливості займають робочі місця.

 2 Вступна бесіда

Діти розглядають ілюстрації із зображенням представників різних професій.

— Які з цих професій вам знайомі?

— Що ви знаєте про ці професії?

— Ким працюють ваші батьки?

— Розгадайте кросворд «Угадай професію».

1. Прокидається він рано І пече нам хліб духмяний, Бублики і пиріжки,

 Пряники і медівники. (Пекар)

 2. Хто на кухні хазяйнує,

Хто каструлями керує,

Із ножем працює вправно І смачні готує страви? (Кухар)

 3. Продаю я залюбки,

Книги, іграшки й ляльки.

Ви купуйте все завзято,

Будуть раді всі малята. (Продавець)

 4. У нас цю професію знають усі:

Сидить за кермом вантажівки й таксі,

Вантаж і людей він по місту розвозить

У літню спекоту й зимові морози. (Шофер)

 5. Як приходимо у клас,

Там чекає він на нас.

Вчить писати і читати,

І невтомно працювати. (Учитель)

 6. Квіточки попідливає,

Кущики попідстригає...

Для рослинок — чарівник,

Любить землю... (садівник).

 7. Хто садочки побудує, школу й магазин?

Щоб було де людям жити,

він вам побудує дім. (Будівельник)

 8. Що без неї ми б робили?

Мабуть, всі брудні б ходили.

Чисту постіль й рушники Приготує залюбки. (Праля)

— Що дає людині праця? (Відповіді дітей.)

— Праця дає людині все необхідне для життя: житло, одяг, їжу, предмети побуту.

Працею створюються книги, твори літератури, мистецтва, архітектури.

У процесі праці люди спілкуються одне з одним, стають більш освіченими.

У результаті праці створюються цінності: заводи, фабрики, будівлі, машини, верстати.

Праця дозволяє людям зберегти і збільшити багатства природи, вивести нові сорти рослин і нові породи тварин, уберегти їх від вимирання. Людина повинна трудитися, щоб його життя було благополучним і забезпеченим.

— Ви виростите й оберете собі професію. Але спочатку треба старанно навчатися.

III. Фізкультхвилинка

 Всі піднесли руки — раз!

 На носках стоїть весь клас.

 Два — присіли, руки вниз,

 На сусіда подивись.

 Раз! — і вгору, два! — і вниз На сусіда не дивись.

 Будемо дружно ми вставати,

 Щоб ногам роботу дати.

IV. Ознайомлення з обладнанням майстерні

Учитель розповідає учням про обладнання майстерні. У майстерні розташовані столярні верстати.

— Столяр — одна з найбільш поширених професій. Це одна з небагатьох робітничих професій, яку постійно потребують підприємства України. Вони можуть працювати як на великому будівництві, так і в будівельних бригадах, на меблевих фабриках та на маленьких приватних меблевих підприємствах, сімейних підприємствах.

Результатом роботи столяра є виготовлення, складання та встановлення виробів з деревини: віконних рам, сходових огороджень, меблів, дверей, корпусів легких суден, музичних інструментів та інших предметів домашнього вжитку.

У наш час більшість столярних виробів виготовляється в заводських умовах за допомогою деревообробних верстатів. Праця столяра значно полегшилася завдяки використанню механізованого та електрифікованого інструменту. Але і зараз під час виконання столярних робіт використовуються такі інструменти, як долото, напилки, викрутки, стамески, кліщі, рубанки, свердла, рулетка, рівень, циркуль тощо. (Діти розглядають інструменти.)

Учні, які мають схильність до ручної праці, моделювання і конструювання, полюбляють працювати з деревом, професія столяра стає справою їхнього життя. Професія потребує чіткої координації рухів рук, доброго окоміру, обережності, акуратності під час виконання роботи.

Для оволодіння професією столяра будівельного потрібні глибокі знання з хімії, фізики, математики, креслення, трудового навчання. Професія вимагає доброго здоров’я і фізичного розвитку. У людей цієї професії розвинена фантазія, художній смак, творча і художня активність.

 — Учні нашої майстерні ремонтують шкільні меблі: парти, столи, стільці; виготовляють указки. Навесні учні старших класів будуть виготовляти шпаківні для шкільного саду.

 — Як ви гадаєте, це добра справа? Чому? (Відповіді дітей.)

 — А чи знаєте ви, коли з’явилися перші шпаківні? (Див. Додаток до уроку.)

 — А зараз, узимку, що можна зробити? (Діти перелічують.)

 — А як можна взимку допомогти птахам?

 — Так, зробити годівниці. Хлопчики вже зробили кілька годівниць. Давайте допоможемо їм.

V. Практична робота учнів

 Учні об’єднуються у групи і допомагають хлопчикам прив’язати мотузки до дощечок, прибити бортики до годівниць під наглядом учителя.

 Безпека праці під час роботи з цвяхами і молотком

 — Передавай цвях товаришеві капелюшком уперед;

 — не розкидай цвяхи по підлозі — можуть постраждати ноги;

 — не бери цвяхи до рота;

 — стеж, щоб молоток міцно тримався на держаку, бо зіскочивши, він може завдати серйозної травми;

 — забиваючи цвях, стеж за пальцями лівої (неробочої) руки.

VI. Підсумок уроку

 — чому був присвячений наш урок?

 — Де ми побували?

 — Про що дізналися?

 — Хто такий столяр?

додаток до уроку 17

 ГОСТРЯЧОК У КАПЕЛЮШКУ

 Цвях завжди мав велику цінність. Вже в І столітті нашої ери у Стародавньому Римі, Греції та Єгипті виготовляли цвяхи з заліза і міді. До цього вони були бронзовими. Але користувалися такими цвяхами лише багаті люди. Біднякам же діставалися загострені риб’ячі кістки, шпичаки та колючки з дерев і кущів, скалки та тріски. З їх допомогою скріплювали частини будівель, човнів, прибивали шкіри, що захищали від вітру та снігу. У Київській Русі цвяхи із заліза з’явилися в X ст. Їх вручну виготовляли майстри аж до XIX ст., доки не винайшли машини.

 ШПАКІВНЯ

 Письмова згадка про шпаківні є в «Книзі для мисливців» 1774 р. Василя Левшина: «А в Криму, Малоросії в багатьох місцях по дворах під стріхами прижилися шпаки, деякі господарі роблять для них з берести спеціальні згортки, щоб їм гнізда вити. Такі двірські шпаки приємним свистом звеселяють слух людський».

 Без сумніву, перші масові спроби людини спорудити і надати птахам житло робилися й набагато раніше, ймовірніше в минулому тисячолітті в Індії. Індуси здавна гуманно ставляться до всіх тварин. Індійському шпакові і зараз розвішують для гнізд сухі пляшкові гарбузи. До речі, пляшковий гарбуз — лапнарію — ще не дуже давно спеціально вирощували в деяких степових лісгоспах, щоб використовувати як хатиночки для птахів у лісопосадках.

 У Європі першими навчилися запрошувати шпаків мешканці Нідерландів. Підтвердження цьому — деякі картини фламандського живопису, на яких, починаючи з 1500 р., зображені і шпаківні, і птахи біля них.

 Фламандські шпаківні виготовлялися з обпаленої глини, у формі глечика, плоского з одного боку. На цій плоскій стінці був великий, щоб рука проходила, отвір. З іншого боку — льоток. Шпаківню чіпляли на будівлях на цвях, плоскою стороною до стіни. Шпаківні, виявляється, розвішувалися тоді зовсім не для охорони шпаків, а навпаки, для використання в їжу пташенят, як тільки вони підростали.

 Ну, а власне шпаківня — дерев’яний пташиний будиночок з дощок — уперше з’явилася на Русі. У старовину шпаківні часто робили витворами мистецтва. На частині колоди з порожниною в центрі вирізали постаті людей, розфарбовували їх. З дощок споруджували будиночок з двосхилим дахом, балконом, прикрашеним різьбленням. Птахам це було непотрібно, зате людям приємно. Цікаві старовинні шпаківні зберігаються в колекціях деяких історичних музеїв.

 Уже сама трудомісткість виготовлення свідчила про те, з якою любов’ю люди ставилися до цієї справи і мешканців будиночків — шпаків. За висновками вчених, уперше думка про охорону птахів виникла у сільських мешканців і саме з етичних та естетичних міркувань. Пізніше цей славний звичай не тільки не був забутий, а й поширився у містах.

 У кожного народу є свої улюблені птахи. В Україні, Білорусі, Прибалтиці, наприклад, здавна шанують лелек. Також в усіх куточках нашої країни люблять шпаків, що охоче оселяються навіть у найпростішій шпаківні.