УРОК З

Тема: Добре жити з добрими людьми

Мета: формувати переконання про те, що добре жити з добрими людьми; розвивати оцінні навички; виховувати бажання творити добро.

Обладнання: малюнок із зображенням хмаринки, малюнок сердечка із записом «добре», запис на дошці, оповідання В. Сухомлинського «Прогулянка до лісу», аркуші паперу, кольорові олівці.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Повідомлення теми і мети уроку

Учитель. Придивіться, яка весела хмаринка намальована. А які краплинки дощу вона принесла! Тут є літери! Давайте утворимо з них слово.

Вступна бесіда.

— Що означає слово «добро»? Яких людей ми називаємо добрими? На які справи здатна добра людина? Кого із тих людей, з якими ви зустрічаєтесь щодня, ви можете назвати добрими?

— Отже, сьогодні ми з вами поговоримо про те, з якими людьми нам жити краще — з добрими або злими, як нам ставати добрішими.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Заповнення тематичної павутинки.

Отже, ми своє сердечко повинні наповнювати добрими справами, бути щедрими на гарні слова. Тож давайте заповнимо павутинку «Добрі слова і вчинки»

2. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «прогулянка до лісу».

1) Читання вчителем.

Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша. У лісі було гарно і весело. Батьки показали дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка — запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку. Раптом загримів грім, упали перші великі краплини, а потім полив дощ як із відра.

Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний.

Мама віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний.

Толя віддав свій плащ Саші, і дощ йому був не страшний.

Саша запитав:

— Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?

— Кожний повинен захищати того, хто слабший, — відповіла мама.

— А я чому нікого не захищаю? — запитав Саша. — Отже, я — слабший?

— Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, — усміхаючись, відповіла мама.

Твори добро та будь завжди привітна. Дитино! Ти приходиш для добра. Любов у серденьку хай сонцем квітне. Збагнути це тобі уже пора.

добро

— Але я не хочу бути найслабшим! — рішуче сказав Саша.

Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла — слабка, беззахисна.

— Тепер я не найслабший, мамо? — запитав Саша.

— Так, тепер ти сильний і мужній, — відповіла мати.

2) Бесіда за змістом оповідання

— Куди пішла сім’я?

— Що вони побачили у лісі?

— Як сім’я захищалась від дощу?

— Що ми можемо сказати про цю сім’ю? Серед яких людей росте маленький хлопчик?

— Який добрий вчинок зробив Сашко?

3. Гра «Добрі справи моїх друзів та членів сім’ї». (Розповіді дітей)

4. Обговорення життєвих ситуацій.

Учитель. Діти, я вам розповім про один випадок із Вітею його сестричкою Олею, а ви подумайте, як можна оцінити поведінку хлопчика.

Прийшовши зі школи, Вітя сів читати книжку. До нього підійшла сестричка О ля.

— Вітю, дістань, будь ласка, з полички мою книжку.

— Не заважай! — крикнув на неї Вітя. — Хіба ти не бачиш, що мені ніколи!

— Пробач, Вітю, я більше не буду заважати, — сказала Оля і пішла до другої кімнати до своїх іграшок.

Бесіда.

— Як поводився Вітя?

— Що він повинен був зробити?

Учитель. Послухайте, як Галя ставилася до своєї матері.

Сьогодні мама пізно повернулася з роботи, бо затрималася на зборах. Вона зайшла до кімнати і помітила чорні сліди ніг, що вели у кімнату. Прийшовши туди, побачила свою доньку Галю, яка сиділа в батьковому кріслі і читала книжку. Біля крісла стояли її брудні туфлі, а на столі лежали книжки, хліб, печиво.

— Галю, чому ти ввійшла в кімнату з брудними ногами? Чому не прибрала зі столу? — запитала мама.

— Мені ніколи. Не займай мене. Я читаю цікаву книжку.

— Галю, прибери тут, а я піду приготую чай.

— А що ти завтра робитимеш? Завтра ж вихідний.

Бесіда.

— Що побачила мама, коли прийшла з роботи?

— Що необхідно було зробити Галі?

5. Літературне лото. Гра «З якої це казки?»

 • Він звірят усіх лікує,

 Від халепи їх рятує,

 І зайчат, і мавпенят,

 Бегемотів і тигрят,

 Вилікує він за мить

 Все, гцо в звірів заболить,

 Наш добрий лікар... (Айболить)

 — Про кого йде мова?

 — Яку добру справу виконував лікар Айболить?

 • Сидить півник на печі, їсть смачненькі калачі,

 Тут лисичка прибігає,

Півника мерщій хапає.

Біжить котик рятувати,

 В лиса півника забрати. («Котик і Півник»)

 — Хто і яке добре діло виконав у цій казці?

 • Вигнав дід козу із хати,

 Тай пішла вона блукати,

 В зайця хату відібрала.

 Всі козу ту виганяли.

 Рак козуню ущипнув —

 Зайцю хатку повернув. («Коза-дереза»)

 — Хто допоміг зайчику повернути свою хатину?

 — Яким він був?

 • Виріс цей хлопчина

 З маленької деревини.

 У печі зміючку спік,

 Сам на дерево утік.

 Його гусятко врятувало —

 На крилечка свої узяло.

 Принесло до тата й мами,

 Частувалось пирогами. («Івасик-Телесик»)

 — Хто в цій казці зробив добрий вчинок?

6. Малювання малюнків добра і зла (в кружечках кольоровими олівцями учні малюють вирази доброго і злого обличчя).

7. Робота над віршем.

 Весело у світ дивіться,

Сум од себе проженіть.

 Встали вранці — усміхніться І добро весь день творіть.

 Усмішка, неначе сонце,

 Світло і тепло дає.

 Як загляне у віконце,

 Зразу радісно стає.

IV. Закріплення матеріалу

— Отже, від сьогодні ми всі стаємо членами товариства «Доброта». Давайте складемо правила, за якими житимемо. (Відповіді дітей)

V. Підсумок уроку

— Чому слово «добро» записане в сердечку?