СЛОВА — НАЗВИ ПТАХІВ (НАШІ ПЕРНАТІ ДРУЗІ)

УРОК 11

ТЕМА: СЛОВА —  НАЗВИ ПТАХІВ (НАШІ ПЕРНАТІ ДРУЗІ)

Мета: збагачувати й активізувати лексичний запас учнів; удосконалювати мовленнєві навички; формувати вміння будувати зв’язне висловлювання на основі почутого, власних спостережень, малюнків; розвивати пізнавальну та мовленнєву активність; творчу уяву; виховувати бережливе ставлення до птахів, любов до рідного краю.

Словник: бусол, лелека, ворона, голуб, горобець, грак, дятел, жайворонок, журавель, зозуля, ластівка, орел, синиця, снігур, сова, соловей, сорока, чапля, шпак; птах, пташка, пташеня, гніздо, крила, хвіст, пір’я, перелітні, зимуючі птахи.

Обладнання: предметні малюнки із зображенням птахів; грамзапис «Голоси птахів»; сюжетні малюнки (гнізда птахів, біля годівнички); скринька.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Учитель

Нумо, діти, підведіться.

Всі приємно посміхніться.

Пролунав уже дзвінок,

Починаємо урок!

II. Мотивація навчальної діяльності

Створення емоційного настрою Учитель умикає грамзапис «Голоси птахів».

— Що ви почули?

Після прослуховування (1-2 хвилини) учитель відкриває дошку, на якій вивішені предметні малюнки із зображенням птахів.

— Голоси яких птахів ви впізнали? (Діти відповідають, показуючи на відповідні малюнки.)

Учитель доповнює відповіді учнів.

III. Повідомлення теми уроку й очікуваних результатів навчальної діяльності учнів

— Якою буде тема нашого уроку, здогадалися?

— Що нового ви хотіли б дізнатися на уроці? Чого навчитися?

IV.Опрацювання матеріалу

1. Збагачення й активізація словникового запасу учнів

— Чи всі птахи, зображені на малюнках, вам відомі?

Учні виходять до дошки, показують на малюнок птаха, який їм невідомий, і запитують: «Хто це?»

Учитель відповідає: «Це...»

Усі учні хором повторюють назву птаха.

1)Гра « Так чи не так? »

Учитель вказує на малюнок із зображенням одного з птахів і запитує:

— Це сорока?

Учні відповідають:

— Так, це сорока.

Або:

— Ні, це не сорока. Це лелека.

2)Гра «Ланцюжок слів».

1- й етап. Робота в парах. Учні по черзі називають слова —  назви птахів. Перемагає той, хто останнім назвав слово.

2- й етап. 7-8 учнів, які стали переможцями 1-го етапу гри, виходять до дошки, утворюють коло і по черзі називають слова —  назви птахів. Переможцем уважається той, хто назвав найбільше слів.

Однокласники вітають переможця оплесками.

3)Гра «Упізнай мене».

Перелітний птах зі світло-сірим оперенням, який сам не висиджує пташенят, а кладе яйця в чужі гнізда. (Зозуля)

Лісовий птах із довгим, гострим та міцним дзьобом, яскравим оперенням, який живиться комахами та їхніми личинками, добуваючи їжу з щілин кори хворих дерев. {Дятел)

Хижий нічний птах із великою круглою головою, великими очима й коротким, гачкуватим дзьобом. {Сова)

Лісовий птах із довгим хвостом і чорно-білим пір’ям, що видає характерні звуки —  скрекотіння. (Сорока)

Великий перелітний птах із довгими ногами та довгим прямим дзьобом. {Лелека)

Маленький перелітний птах із сірим оперенням, самець якого чудово співає. {Соловей)

4)Гра «Прилетіли птахи».

Учитель попереджає дітей, що слід називати лише птахів, а якщо помиляться, а якщо вони почують помилкову назву, необхідно плескати в долоні.

 Починаємо!

Прилетіли: граки, синиці, жуки, ластівки, комарі, зозулі, лелеки, білки.

5)«Загадковий кросворд».

1.Перший я приніс весну,

Пробудив усе від сну.

Заспіваю під вікном,

Люди звуть мене... {шпаком).

2.Вірно людям я служу, їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (Дятел)

3.Біла латка, чорна латка,

По березі скаче. (Сорока)

4.Який птах найважчий в Україні? Дрохва)

Повідомлення вчителя:

Дрохва —  великий птах, який живе в степах України. Занесений до Червоної книги України, потребує охорони. Демонстрація наочності.)

5. Шубка з синього пушку,

Скаче в жовтім фартушку,

Чорний шарфик та шапчина,

Хоч маленька ця пташина,

Та корисна трудівниця.

Називається... (синиця).

— Які слова допомогли відгадати загадки? Що нового дізналися про птахів?

— Прочитайте слово, що утворилося по вертикалі.

— За якими ознаками можна відрізнити птахів від інших живих істот? (Тіло птахів укрите пір’ям; усі вони мають крила, дзьоб; майже всі вміють літати.)

Фізкультхвилинка. Гра «Совушка-сова»

Діти ходять по колу, промовляючи:

Совушка-сова Велика голова,

Сиділа, сиділа Та й полетіла.

Після цього діти розводять руки в сторони, починають ходити по класу і вимовляти: «С-с-с-с-с!»

2. Введення нових слів у словосполучення і речення

1) «Лісова загадка».

Учитель пропонує учням послухати вірш-загадку та відгадати її.

ТУКИ-ТУК!

Хто на дереві над нами —

Туки-туки-тук ?

Прибиває щось гвіздками —

Туки-туки-тук!

Наполегливо працює —

Туки-туки-тук!

Хоч нічого не майструє —

Туки-туки-тук!

Робить він корисну справу:

Туки-туки-тук!

Ще й одягнений яскраво,

Туки-туки-тук!

Н. Забіла

— Хто сидить на дереві?

— Що він там робить?

— Як працює дятел? (Учитель вимагає від учнів повних відповідей.)

— На дереві сидить дятел.

— Він там щось прибиває гвіздками (стукає дзьобом, дістає шкідливих комах із-під кори дерева тощо).

— Дятел працює невтомно, наполегливо.

2)Робота за малюнком.

— А який же дятел?

— За якими ознаками ми можемо його впізнати? Який у дятла дзьоб, хвіст, ніжки, пір’ячко? (Дзьоб довгий, гострий; хвіст міцний; ніжки коротенькі з кігтиками; пір’я яскраве, на голові —  чер-вона шапочка.)

— Чим корисний цей птах?

— Як його називають? (Дятел —  лісовий лікар. Дятел —  майстер-будівельник (видовбує дупла в деревах)).

— До нас завітав ще один птах. А хто саме —  відгадайте!

Довгі ноги, довгий ніс,

Прилетів —  обід приніс,

Смачних жабенят

Для своїх малят. (Журавель)

— Який він? (Довгоногий, довгоносий, довгошиїй)

— Де живе журавель? Чим живиться? (Журавель живе на болоті. Живиться жабами.)

3)Гра «Послухай, доскажи, не помились!»

ЯК ЖУРАВЕЛЬ ЗБИРАВ ЩАВЕЛЬ На болоті журавель Цілий день збирав...,

Назбирав собі на борщ,

Та якраз вперіщив...,

І щавель знесла водиця, —

Без борщу лишилась....

З того часу журавель Сировим жує....

М. Стельмах

4)Вправа «Нескінченна пісня» (формування навичок чіткої та виразної вимови).

Діти повторюють пісеньку за вчителем. Доцільно змінювати темп і ритм вимови, залучати міміку і жести.

Був собі журавель Та журавочка,

Наносили сінця Повні ясельця.

Наша пісня гарна й нова —

Почнемо її, братці знову:

Був собі журавель

Та журавочка... (і так далі «без кінця»),

Олена Пчілка

5)Хвилинка-цікавинка.

Робота над багатозначністю слів: «журавель», «ключ».

Дивний ключ у небі лине,

Не залізний, а пташиний.

Цим ключем в осінній млі Відлітають... (журавлі).

Біля нашої криниці Проживає дивна птиця.

Довгоноса, довгошия,

У криниці дзьоба миє.

Набирає цебром водицю...

Як звуть цю дивну птицю? (Журавель)

— Чим вони різняться? (Один —  живий, справжній; другий —  дерев’ яний.)

— Скласти речення зі словом «журавель» у різних значеннях.

— Який ключ може линути в небі? (Використати малюнок.) Журавлиний ключ лине в небі.

— Які ще значення має слово «ключ»? Складіть речення з цими словами.

6)Слухання тексту «Журавлі-веселики».

Стратегія «Передбачення»

Тихо на подвір’ї. Тільки іноді налетить вітерець-пустунець, побавиться вербовим гіллям та й летить далі.

«Курли, курли!» —  раптом долинуло з вишини. Тарасик підводить голову, вдивляється в небо. А курликання все ближче.

Ось уже видно в голубому небі рівненький трикутник.

Дід, крекчучи, встає з дровітні. Прикладає до чола долоню.

— Повертаються з вирію веселики наші, —  розгладжує вуса.

— А чому веселики? —  дивиться на діда. —  Журавлі.

— Зараз, навесні, звуть люди журавлів веселиками.

— А чому?

— Як ви вважаєте, що відповів дідусь Тарасикові? (Припущення учнів.)

— А тепер послухайте, що сказав дідусь.

— Бо повертаються птахи додому, і радіють вони, весело їм, що здолали далеку дорогу, що знову в рідних краях. І люди з ними радіють.

7)Добирання «слів-родичів».

Журавель —  журба, журитися, зажурений.

Веселики —  веселий, весело, веселитися.

8)Продовження речення.

Восени цих птахів називають журавлями, тому що...

Фізкультхвилинка

Косить в лузі журавель Конюшину та щавель.

А журавлики малі Узялися за граблі.

Хоч журавка і не косить,

Так джерельну воду носить.

Носить воду ще й обід,

Щоб косилося як слід.

— Хто працював у лузі? (У лузі працювали Журавель, Журавка, Журавлик.)

— Хто що робив? (Журавель косив конюшину і щавель. Журавлики узялися за граблі. Журавка носила джерельну воду й обід.)

V. Підсумок уроку. Рефлексія

— Якою була тема уроку?

— З ким ми познайомилися?

Категорія: Розвиток зв’язного мовлення | Додав: SYLER (20.12.2013)
Переглядів: 7224 | Рейтинг: 0.0/0
Тварини рідного краю
Ліна Костенко «Баба Віхола» і «Пряля»
Твоя квартира. Будь обережним
Що може комп’ютер
Запитання до природи. З чого виготовляють папір? Чому малює твій олівець?
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]