Батальний жанр. Історичний жанр Вікторина «Жанри образотворчого мистецтва»

Мета:

навчальна: закріплювати інтерес, емоційний відгук до образотворчого мистецтва; закріплювати знання учнів про засоби виразності в образотворчому мистецтві, про жанри живопису; закріплювати навички самостійної художньої діяльності, вміння передавати в малюнку своє ставлення до об’єкта, що зображується, досягаючи виразності образу;

розвивальна: розвивати в дітей відчуття кольору, спостережливість, уміння порівнювати, вміння висловлювати власну думку, творчі здібності;

виховна: виховувати позитивні взаємини між учнями, відчуття дружби та відповідальності.

Обладнання: набори репродукцій картин різних жанрів; набори карток із зображеннями елементів пейзажу, портрета й натюрморту; призи (розмальовки, олівці, фарби); навчальні плакати, репродукції картин відомих художників і навчальні роботи з методичного фонду.

Матеріали та інструменти: фломастери; аркуші паперу; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: підсумковий урок.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; вікторина.

Коментар

Батальний жанр — жанр образотворчого мистецтва, що присвячений війні та військовому життю.

Історичний жанр — один з основних жанрів образотворчого мистецтва. Картини історичного жанру присвячені історичним подіям минулого та сучасності, значним подіям в історії.

Баталіст — художник, який працює в батальному жанрі.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

Історичний жанр — один із найскладніших і найшановніших в образотворчому мистецтві. Він присвячений відтворенню подій минулого або сучасності, що мають велике суспільне значення. Коріння цього жанру сходить до міфологічних зображень тріумфальних арок і колон.

Якщо на картинах зображені епізоди, присвячені темам війни та військового життя, сценам сухопутних та морських битв минулого й сучасності, то такі твори належать до батального жанру. Художників, які працюють у батальному жанрі, називають баталістами.

Художник-баталіст повинен дуже точно відображати найдріб-ніші деталі реальних військових подій.

організація сприйняття творів мистецтва

Розповідь учителя

(Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин історичного та батального жанру, пропонує уважно роздивитися картини, визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення до зображуваних подій.)

Альпійськими кручами, К. Брюлов «Останній день Помпеї» вузькими обмерзлими Гранітними скелями перевалу Сен-Готард ковзають російські солдати. Це відома картина В. І. Сурікова «Перехід Суво-рова через Альпи». У 1799 році Росія вела війну з Францією, і армія Суворова рухалася до Швейцарії, де знаходилися союзні австрійські війська. На її шляху стали неприступні гори.

На картині ми бачимо кульмінацію подій — подолання грізної стихії. Контраст темних, похмурих, нависаючих гір і сріблястого снігу, на якому виразно виділяються фігури солдатів, які спускаються, підсилює драматизм того, що відбувається.

Професійні військові критикували Сурікова за те, що багнети, як він їх намалював, під час спуску можуть поранити самих солдатів. Але в картині багнети, що весело поблискують, стають виразним символом відваги суворовських «диво-богатирів».

Під час війни з фашистською Німеччиною Севастополь був оточений ворогом із суші та блокований із моря. Героїчна оборона чорноморського міста, що тривала 8 місяців, стала однією з яскравих сторінок Великої Вітчизняної війни.

Художник О. Дейнека в 1942 році, у розпал військових дій, створив картину «Оборона Севастополя» — скорботну та величну епопею про подвиг захисників міста. Глядачі неначе почуваються безпосередніми свідками та учасниками О. Дейнека «Оборона Севастополя» (1942)

В. Суріков «Перехід Суворова через Альпи» (1899)

лютої рукопашної сутички. На міській набережній моряки перегороджують шлях ворогові, і бій досяг своєї кульмінаційної точки. На першому плані картини — крупна фігура матроса, який кидає зв’язку гранат. У його рішучому обличчі, у сильному розвороті плечей, у руках, що міцно тримають гранати, відчувається найвище напруження сил та готовність зупинити ворога навіть ціною власного життя. Німецький літак, що пікирує зверху, кораблі, що стріляють із гармат, прокопчені руїни будинків і плити розбитої набережної, похмура синява моря і вогняні спалахи неба, що перекреслене клубами гару — це художні образи, що відобразили біль і кохання, ненависть і захоплення художника.

III. Закріплення вивченого матеріалу

вікторина «весела палітра»

Учні класу об’єднуються у дві команди, кожна з яких обирає собі назву, пов’язану з образотворчим мистецтвом (наприклад: «Пензлі» та «Фарби»).

Учитель пропонує учням послухати правила гри:

• ведучий ставить запитання по черзі кожній команді. Друга команда при цьому мовчить;

• відповідати на запитання може будь-який учасник, але при цьому потрібно підвести руку;

• члени команди можуть порадитися, перш ніж відповідати;

• якщо команда не відповідає на запитання, право відповіді передається іншій команді;

• відповідь повинна бути чіткою та зрозумілою.

1 тур

З чотирьох запропонованих відповідей гравці мають обрати правильну:

1) Види образотворчого мистецтва:

а) живопис; б) пейзаж; в) розпис; г) вишивання. (Живопис)

2) Жанри образотворчого мистецтва:

а) скульптура; б) портрет; в) ілюстрація; г) вітраж. (Портрет)

3) Який жанр образотворчого мистецтва зображує ліси, міста, гори, луки?

а) Історичний; б) анімалістичний; в) портрет; г) пейзаж. (Пейзаж)

4) Який жанр образотворчого мистецтва зображує «мертву природу» — квіти, предмети, фрукти, овочі?

а) Історичний; б) натюрморт; в) пейзаж; г) батальний. (Натюрморт)

2 тур

Кожна команда отримує картки з назвами жанрів образотворчого мистецтва. Ведучий показує репродукцію картини, гравці мають визначити її жанр. Кожна команда отримує по два завдання. Якщо команда дає помилкову відповідь, право відповіді переходить команді-супротивнику.

3 тур

Ведучий пропонує кожній із команд репродукцію картини, на якій зображені люди. (Картини мають бути знайомі учням.) Гравці мають зобразити жестами картину так, щоб команда-су-противник змогла її відгадати.

Якщо завдання викликає ускладнення гравці, які відгадують, можуть ставити навідні запитання так, щоб за допомогою асоціацій наблизитися до правильної відповіді. Наприклад:

• Якщо б ця картина була фруктом, то що б це було?

• Якщо б ця картина була піснею?

• Якщо б ця картина була квіткою, містом, країною?..

IV. Підбиття підсумків

Виграє та команда, яка під час гри надасть найбільше правильних відповідей.

Гравці обох команд мають отримати призи-сувеніри.