Побутовий жанр. Звичайне життя

Мета:

навчальна: надавати початкові відомості про побутовий жанр образотворчого мистецтва; продовжувати ознайомлювати учнів зі скульптурою як видом образотворчого мистецтва; ознайомлювати учнів із методами передавання руху в об’ємній формі; закріплювати знання про пропорції людського тіла; закріплювати навички роботи з пластиліном (глиною);

розвивальна: формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти та аналізувати характерні особливості об’ємної форми; закріплювати початкові навички основних видів ліплення; розвивати дрібну моторику руки;

виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття творів мистецтва; стимулювати розвиток допитливості; виховувати екологічну культуру.

Обладнання: навчальні плакати, зображення скульптурних творів і навчальні роботи з методичного фонду; об’ємні зображення.

Матеріали та інструменти: дошка для ліплення, пластилін (глина), стеки, простий олівець.

Тип: комбінований урок.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Коментар

Побутовий жанр образотворчого мистецтва присвячений повсякденному життю. Картини побутового жанру зображують взаємини між людьми та звичайну поведінку.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Запитання

• Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

• Про що розповідає кожен із цих жанрів?

• Який із уже знайомих вам жанрів образотворчого мистецтва найбільше подобається? Чому?

III. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя Сьогодні, коли, здається, не обмежені можливості інформаційних технологій і досконала техніка репродукції, люди продовжують відвідувати музеї, щоб зустрітися із «живим» мистецтвом. Неодноразово повертаються вони в одні й ті самі зали, до однієї й тієї ж картини, щоб побути в тиші поряд із твором улюбленого художника. І кожного разу знаходять для себе щось нове, щось дуже важливе. Але потрібні знання і зусилля, щоб мистецтво, як й інші скарби, розкрило свої таємниці. Потрібно не просто дивитися, а вміти бачити, чути беззвучну мову живопису.

Тому сьогодні ми продовжимо знайомитися з мовою образотворчого мистецтва, якою художник «розмовляє» із глядачем.

Ви вже знаєте, що художники пишуть свої картини на полотнах, встановлених на мольберті, який може бути названий своєрідним верстатом (станком).

Звідси виникла назва — станковий живопис, на відміну від монументального живопису, що прикрашає внутрішні або зовнішні стіни чи стелі архітектурних споруд.

Окрім цього, живопис прийнято розподіляти на жанри.

Жанр — слово французьке, яке можна перекласти як «рід». Жанром називають поділення творів мистецтва відповідно до тем зображення. На одних картинах ми бачимо людей, на інших — природу, треті змальовують повсякденні або унікальні предмети.

У побутовому жанрі найчастіше відображаються ситуації з повсякденного життя звичайних, часто нікому не відомих людей (наприклад, зустріч, відвідини лікаря, гра на музичних інструментах, суперечка, різні свята).

Ж.-Б. де Шарден «Рознощиця» (1739)

Д. Мочальський «Новосели» (1957)

Організація сприйняття творів мистецтва Пояснення вчителя

(Учитель пропонує учням розглянути репродукції картин побутового жанру, що виконані видатними художниками; пропонує уважно роздивитися картини; скласти усний твір-опис за картиною, яка найбільше вразила; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення.)

Колись наші пращури звернули увагу на те, що грудку глини можна м’яти і при цьому вона набуває різної форми. Так було покладено початок мистецтву ліплення.

Римляни ввели в обіг слово «скульптура», що означає «вирізувати», «висікати». Давні слов’яни назвали це мистецтво «ваянням». Давні греки розробили канони (норми) довершених пропорцій тіла людини. Краса створених ними творів досі залишається неперевершеною.

Пропорції будь-якого живого організму, який розвивається, змінюються з часом. Ці зміни виразно видно в людській фігурі. Ви вже знаєте, що пропорції маленької дитини дуже відрізняються від пропорцій дорослої людини. У дорослої людини розмір голови складає 1/7 частини всього його тіла, а в дитини 4—5 років — 1/4 або 1/5 частини її тіла.

• Пригадайте основні співвідношення частин тіла людини. (Кінці пальців опущеної руки дорослої людини, коли вона стоїть, сягають трохи нижче від середини стегна. Стегно дещо довше за гомілку. Передпліччя коротше за плече.)

(Учитель проводить цю роботу, використовуючи таблицю «Пропорції фігури людини».)

Мірон «Дискобол» (V ст. до н. е.)

Найважливішим досягненням класичної античної скульптури було розв’язання проблеми передавання руху. Зазвичай зображують момент кульмінації. Коли один рух немовби завершений і починається інший — як у статуї Дискобол (Мірон, V ст. до н. е.), який відвів праву руку з диском назад і вгору до крайнього положення і подібно гвинту пружинно закрутив своє тіло. Незабаром він стрімко розвернеться у зворотному напрямі та викине руку з диском уперед.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Творче завдання

Слово вчителя

Виліпіть із глини або пластиліну фігурку людини, яка займається хатньою роботою.

Пояснення до творчого завдання

Спочатку потрібно розім’яти пластилін та розподілити його за частинами тіла. Потім за допомогою вже знайомих вам способів ліплення (скачування, розкочування, примазування) моделювати фігуру людини.

Скачайте кульку для голови, потім — удвічі більшу кульку для тулуба. Ковбаску, що удвічі довша за тулуб, складіть навпіл. Це — ноги. Руки зробіть із трохи коротших ковбасок.

З’єднайте всі деталі примазуванням. Пам’ятайте, що форму окремих частин та всієї фігури за необхідності потрібно виправляти під час всієї роботи.

Коли пропорціональ-на будова фігури вас цілком задовольнить, переходьте до передавання руху.

Пам’ятайте: кінцівки згинаються тільки в суглобах, а центр рівноваги має знаходитися посередині між ступнями ніг.

Стекою та олівцем виконайте дрібні деталі.Схема ліплення фігури людини

Індивідуальна робота за творчим завданням

Учитель пропонує учням розглянути етапи виконання фігурок із глини (пластиліну або солоного тіста), крок за кроком показує послідовність виконання роботи.

Учні виконують фігурки самостійно, додаючи за бажанням предмети побуту.

Учні можуть скопіювати запропоновані зразки або вигадати власну сценку з повсякденного життя.

Готові фігурки можна розфарбувати, а потім покрити клеєм ПВА. Це надасть їм блиску та довговічності.

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Із фігурок створюють загальну композицію «Звичайне життя». Виконані учнями статуетки можуть стати подарунками для друзів та близьких.

VІ. Домашнє завдання

Учням пропонується розглянути уважно картини побутового жанру, написані в різні часи. Продовжити «розповідь» художника.

Навчальні роботи