Декоративна композиція. У світі краси

Мета:

навчальна: поглиблювати знання учнів про розпис як вид декоративно-ужиткового мистецтва; закріплювати знання про декоративну композицію, основні види композиційних схем; розглядати засоби виразності декоративної композиції; ознайомлювати з матеріалами та інструментами для декоративного розпису;

розвивальна: формувати в дітей уміння сприймати, розрізняти й аналізувати характерні особливості декоративної композиції; розвивати дрібну моторику руки;

виховна: виховувати в учнів естетичне сприйняття навколишнього світу, інтерес до народного мистецтва; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати, репродукції картин відомих майстрів і навчальні роботи з методичного фонду.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуашеві фарби; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра.

Тип: комбінований урок.

Методи і засоби роботи: евристична бесіда; практична робота на базі засвоєного матеріалу.

Коментар

Декоративна композиція — композиція яскрава, барвиста, дещо казкова. У ній художник спрощує, стилізує, декоративно переробляє всі елементи, які використовує.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Запитання

• Яке мистецтво називають декоративно-ужитковим?

• Як люди використовують твори декоративно-ужиткового

мистецтва?

• Які види декоративно-ужиткового мистецтва ви знаєте?

III. Вивчення нового матеріалу

Розповідь учителя

Розписування стін хатин, а часом і господарських будівель, було дуже популярним на українських землях у давнину, а подекуди збереглося й донині. Стіни в українській хаті майже завжди білилися, як і піч, тому в хаті було багато вільного місця для прикрашання образами або ж мальованими різнобарвними орнаментами. Господині чи інші жінки — члени родини розмальовували стіни орнаментами різних кольорів. Найчастіше це були фантастичні дерева з птахами: півниками, щигликами. Зовні розмальовували обрамування вікон та віконниці. Хата наче виростала із зелені дерев та квітів, що її оточували. Традиція розписування виникла дуже давно та завжди була пов’язана із магічними віруваннями та діями. Мотиви «дерева життя» («райського дерева», дерева-«гильця») зовсім не схожі на реальні дерева, це яскравий витвір народної фантазії. Дерево оздоблювали вигаданими птахами та квітами. Це — образ вигаданого дерева, що стоїть десь у Бога в раю, якого ніхто не бачив, але яке повинно бути надзвичайно гарним і чудодійним. Тому й кожне зображення цього дерева повинне бути найбільш фантастичним.

У пізніші часи в розписах почали з’являтися більш натуралістичні мотиви (листки дуба, клена, хмелю, барвінка, винограду, вінки й букети, сови й павичі).

Орнаменти стінопису в окремих місцевостях наближаються до орнаментів вишивок (особливо в розписах над вікнами), килимів (особливо в розписах над підлогою), пічних кахлів (на печах), але вони завжди були яскравішими, пишнішими.

Розписували хати пір’ям, пензлями, рогозою, віхтям.

Квіти й листки найчастіше малювали пальцем.

Малюнок, створений для розпису глека, виглядатиме смішно на тканині або меблях.

Зображення в декоративно-ужитковім мистецтві, як правило, роблять спрощеними, як говорять художники — стилізованими.

Реальна квітка проходить складний шлях від малюнка з натури до узагальненого рішення в орнаменті. У стіннівці, плакаті, розписі кераміки й тканини художники рідко використовують наближене до реальності зображення, а спрощують форму так, щоб збереглися основні риси, які легко впізнати.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

організація сприйняття творів мистецтва

Бесіда за питаннями

(Учитель пропонує учням роздивитися репродукції творів у стилі декоративного розпису.)

• Що художник зобразив на картині?

• Як художник ставиться до того, що зображує?

• Які засоби використовує художник, щоб висловити своє ставлення?

• Спробуйте скласти невеличкий усний твір-опис за тією з картин, яка вам найбільше подобається.

(Під час обговорення вчитель нагадує учням основні композиційні схеми та пропонує визначити, за якою композиційною схемою побудована композиція тієї чи іншої картини.)

Композиція в образотворчому мистецтві може бути симетричною (коли одна половина зображення є дзеркальним відображенням іншої) і асиметричною (коли елементи композиції не віддзеркалюються).

Т. Вакуленко, А. Вакуленко «На городі бузина, а в Києві дядько» (бл. 2004)

а — симетрична; б — асиметрична

Творче завдання Слово вчителя «...У довгому покрученому яру розкинулось село. На високих гривах гір кругом зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Під однією горою, коло зеленої левади, в глибокій западині стояла чимала хата. Хата потонула в старому садку. Старі черешні росли скрізь по дворі й кидали од себе густу тінь. Вся. садиба ніби дихала холодком... »

І. Нечуй-Левицький

І. Вапнярська «Літо» (1987)

І. Вапнярська «У Пирогові» (1995)

Послідовність виконання розпису квітки

Намалюйте декоративну композицію з життя українського села. Намагайтеся передати красу й багатство рідної природи.

Пояснення до творчого завдання

(Під час виконання творчого завдання вчитель допомагає учням опанувати початкові навички петриківського розпису).

Основний інструмент — пензель, який тримають трьома пальцями перпендикулярно до площини аркуша. Це забезпечує вільний мазок від себе, від тонкої лінії до потовщення, тобто починаючи з кінчика пензля і закінчуючи натисканням на його основу. У петриківському розписі прийнятним є нанесення різних кольорових плям пальцем, зрізаним заздалегідь стеблом рогози, загостреною паличкою. Під час виконання композиції учні, змінюючи натиск і поворот пензля, можуть досягти різних тонових і кольорових ефектів.

(Виконання композиції у стилі петриківського розпису потребує певної навички, тому навряд чи буде опановано учнями протягом одного уроку.

Робота може бути продовжена в позаурочний час або під час занять гуртка образотворчого мистецтва.)

Індивідуальна робота

за творчим завданням

Учні виконують роботу під керівництвом учителя.

V. Підбиття підсумків

Коментар

Під час виконання завдання учні мають демонструвати вміння створювати декоративну композицію, передавати настрій за допомогою ліній та кольору.

VI. Домашнє завдання

За обсягом роботи малюнок не можна виконати впродовж одного уроку. Учні мають завершити малюнок удома.

Із малюнків створюють виставку «Квітуча моя Батьківщина».

Додатковий матеріал

Деякі регіони України, як-от: Київщина, Уманщина, Катери-нославщина, Херсонщина й Одещина — стали визнаними центрами народного розпису. А вже з початку ХІХ століття на основі настінного розпису почав створюватися розпис декоративний, який виконують на різних предметах повсякденного вжитку: вазах, тарілках, глечиках, карафках, навіть елементах збруї та озброєння (давня традиція мистецтва Запорозької Січі).

Юлія Г. (9 років)

«І ставок, і млинок...»

Нині цей декоративний розпис, що практикують народні майстри-професіонали, отримав збірну назву «петриківський» (від назви села Петриківка колишньої Протовчанської паланки земель Війська Запорозького, а нині Дніпропетровської області). Зберігаючи всі традиційні мотиви настінних розписів, петриківський розпис вирізняється розширенням діапазону зображень садових (жоржини, айстри, тюльпани, троянди) та польових (ромашки, волошки) квітів, залученням до узорів мотиву ягід (калини, полуниці, винограду) та акантового листя («папороті»), а також бутонів. Крім того, петриківські орнаменти й мотиви розпису мають більше рис натуралізму.

Окрім традиційних фарб рослинного походження, малювання якими потребує періодичного оновлення (двічі на рік), у петриківському розписі часто використовують олійні фарби.