У визначенні показників ефективності науковці пішли різними шляхами. Представники одного з них вважають за доцільне нехтувати необхідністю отримання єдиної оцінки і будувати систему показників ефективності. А остаточний висновок, на їхню думку, має зробити експерт, який аналізує цю систему показників, ураховує певні неформальні обставини, власний досвід, можливо, інтуїтивні міркування, прогнози і на базі всього цього зробить висновок. Інші вчені пропонують відразу обмежити множину факторів впливу і визначати комплексний показник ефективності. Є, звичайно, і певні компромісні підходи. Так, наприклад, відомі методики, в яких спочатку визначається система показників, а потім до неї застосовуються певні правила згортання для отримання інтегральної оцінки. Серед прибічників єдиного показника є такі, котрі будують настільки складний комплексний показник, що він за широтою охоплення вхідних параметрів фактично не поступається системам показників. Крім того, розроблені й ситуаційні алгоритми, які дають змогу обирати той чи інший комплексний показник на базі попереднього аналізу певних характеристик підприємства [10, с.157].

Особливо жвавими дискусії з цього приводу були саме серед економістів радянської школи, і це не випадково. Адже досить стабільна економічна система СРСР створювала ілюзію можливості "легкого" (тобто з урахуванням дуже обмеженого набору факторів) отримання адекватних оцінок ефективності. Але практика переконує в протилежному – справді точна оцінка ефективності може бути отримана лише на основі поглибленого аналізу ситуації і врахування великої кількості обставин. Проте в будь-якому випадку, щоб здійснювати такий аналіз, необхідно опанувати базовий інструментарій, тобто ознайомитися з конструкцією основних показників ефективності і зрозуміти їх економічний зміст.

Отже, розглянемо систему показників ефективності. Вона пропонується в розгорнутому вигляді, тобто завдання обґрунтування оптимального набору показників у даному випадку ігнорується, оскільки є необхідність ознайомитися з тим, якими вони бувають у принципі. Але все ж попередньо сформулюємо загальні принципи раціонального вибору системи показників. Отже, система показників ефективності має:

• відображати витрати всіх видів ресурсів, що споживаються на підприємстві;

• створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва;

• стимулювати використання всіх резервів, наявних па підприємстві;

• забезпечувати інформацією стосовно ефективності виробництва всі ланки управлінської ієрархії;

• виконувати критеріальну функцію. Тобто для кожного з показників мають бути визначені правила інтерпретації їх значень.

У системі показників ефективності виробництва можна виділити такі групи показників:

• ефективності використання основних фондів;

• ефективності використання матеріальних ресурсів;

• ефективності використання праці трудових ресурсів.

Отже, завдання аналізу ефективності діяльності підприємства:

•  визначити ступінь ефективності використання основних фондів за узагальнюючими показниками та вплив факторів на зміну цих показників;
• виявити резерви підвищення фондовіддачі та шляхи їх мобі­лізації, збільшення обсягу продукції та прибутку за рахунок поліпшення використання основних фондів;
• оцінка показників ефективності використання матеріальних ресурсів і дослідження впливу факторів, що обумовили їх зміну за період, що аналізується;
• аналіз впливу факторів на зміну обсягу випуску продукції з точки зору ефективності використання матеріальних ресурсів;
• факторний аналіз показників продуктивності праці;
• визначення резервів підвищення показників продуктивності праці;
• аналіз трудових факторів, що впливають на зміну обсягу випуску продукції;
• дослідження динаміки показників рентабельності за видами діяльності підприємства;
• визначення та розрахунок впливу факторів на показники рентабельності;
• пошук резервів та розробка системи заходів для зростання показників рентабельності.

Для аналізу використовують:

• «Баланс підприємства» № 1;
• «Звіт про фінансово-майновий стан підприємства» № 3;
• «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос)» № 11-ОФ;
• «Звіт про основні показники діяльності підприємства»№1-Підприємництво;
• «Звіт із праці» № 2-ПВ;
• «Звіт про фінансові результати» № 2 тощо.