Тема. Богдан Лепкий «Мишка» (Казка для дітей: для малих і для великих). Цінності істинні та фальшиві. Роль трагічної та комічної ситуації в розкритті
| Тема. Богдан Лепкий «Мишка» (Казка для дітей: для малих і для великих). Цінності істинні та фальшиві. Роль трагічної та комічної ситуації в розкритті головної думки (7 клас) Мета: розкрити цінності істинні й фальшиві у творі «Мишка», з’ясувати роль трагічної та комічної ситуації в розкритті головної думки твору; розвивати навички вдумливого читання, критичного мислення, зв’язного мовлення, уміння аналізувати та інтерпретувати художній твір, робити висновки з прочитаного; виховувати істинні життєві цінності, милосердя. Епіграф до уроку: Хіба ж папір важніший від життя? Б.Лепкий Обладнання: тексти твору Б.Лепкого «Мишка», зразок карти персонажів Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу Педагогічна технологія: технологія розвитку критичного мислення учнів Хід уроку І. Фаза актуалізації Учитель. Сьогодні ми познайомимося з оповіданням Богдана Лепкого «Мишка». Це твір про мишку та війну. Давайте з’ясуємо, що ви знаєте про війну. Складання «семантичної карти» Організація роботи за методом «Припущення на основі запропонованих слів» Учитель. А тепер я хочу, щоб ви подумали про чотири речі: війну, мишку, гроші та молоко. Яку казку ви можете придумати, в якій фігурували б ці чотири речі? Подумайте про місце дії, персонажів і події такої історії, в якій є ці речі. Даю вам 2 хвилини на роздуми. А тепер об’єднайтеся у пари та поєднайте свої ідеї у вигляді історії. Один учень із пари має підготуватися, щоб розповісти вашу історію. На це у вас є 5 хвилин. Хто хотів би розповісти, яка казка у вас вийшла? Учитель пропонує представникам 2-3 пар розповісти свою казку. 2. Фаза побудови знань Організація самостійного читання твору за методом «Спрямоване читання» Учитель. Зараз ви будете читати казку Богдана Лепкого «Мишка». У ній фігурують ті чотири речі, про які ми щойно говорили. Ви будете читати мовчки та робити зупинки. Перед кожною наступною частиною я ставитиму вам запитання, а ви будете мовчки читати та знаходити на нього відповідь. Я буду вам говорити, у яких місцях тексту треба перервати читання. Завдання. Прочитайте текст твору до слів «Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб...» Знайдіть відповідь на запитання: чи була мишка боязкою? МИШКА (Казка для дітей: для малих і великих) Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладкий хвостик. У самім кутку хати, де нога від ліжка щільно притикає до стіни, мала свою нору. Мешкання не розкішне, але безпечне. Ніхто з людей не заглядав туди. О, люди - це дуже цікаві сотворіння! Мишка боялася людей. Коли на хаті не видно було ані одного чобота, ні одної ноги, висувала головку, зиркала направо й наліво, і скоренько, скоренько, як шнурочок, пересувалася попід стіну в двері. Шу-усть! - і вже на подвір'ї. Там не боялася нікого. Ні пишно вбраного когута, що ходив, мов жандар, ні круторогого вола, що лежав біля стайні, мов гора, і римигав, ні господині, що на ціле село тарахкотіла терлицею1, а язиком ще голосніше, ніж терлицею - нікого! Бігла на поле. Там стрічалася зі своїми сестрами із міста. Ці були дуже бідні: худі, голодні, миршаві. Ледве хвостики волокли за собою. Розказували, що тепер у них в городі страх погані часи. Люди не мають що їсти, а про миші, то вже і не згадуй. їм просто пропадай! Ніде ні кришинки хліба, ні одної крупинки, нічого. Господиня, як крає хліб, то над тарілкою, а крає так тонко, що руку крізь краянку видно. Як пряче із стола, то кришки на долоню згортає і дитині до рота несе, щоб з голоду не вмерло... кажуть, війна. Люди людей мордують, не мають часу працювати на хліб... Зупинка. Обговорення за запитаннями: Чи була мишка боязкою? (Вона не була боязкою (не боялася ані «когута», ані «круторогого вола»). Але вона боялася людей). Зачитайте опис зовнішності міських мишок. Про що свідчить таке портретне зображення? (У місті панує голод). Чому міські мишки вибігають у поле? (У полі голодні мишки шукають, чим поживитися). Завдання. Прочитайте казку до слів «Їм не до того». Пошукайте відповідь на запитання: Як мишка ставиться до своїх господарів? Будьте готові прочитати вголос речення, які підтверджують вашу думку. Продовження читання. А наша мишка на те до них. – У моїх господарів не те. Єсть чим поживитися. Коли я й вибігаю в поле, то це не з голоду, а так, із привички, щоб подивитися на світ, бо у норі скучно. Все з тими дітьми, та й з тими дітьми. Такі вам неслух¬няні, пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув. О, мій господар дуже страшний. Його всі бояться. Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав. Сало повісив у димарі, коптить. А м'ясо їдять. Добре їдять. Вночі приходять якісь чужі люди, і він їм продає. За гарні гроші. Гроші ховає у ящик під ліжком, недале¬ко від моєї нори. Іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. Злазить двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало. Таке чутке сало, що аж в носі вертить... - Не говори, сестричко! - перебивають городські мишки.- Не говори, бо нам млісно стає. Ми вже й забули, як сало виглядає. Мишці жаль голодних городянок, вона важко зітхає і говорить дальше. - А коли вже добре навантажить візок, то господар випроваджає його польовою доріжкою під ліс, а сам вертає в хату. Тиче жінці гроші під ніс і каже: «Що, гарно пахнуть? Ха-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо». І ховає гроші в ящик під ліжко. У цьому ящику стояли колись гранати, а тепер гроші. Ще трохи, і ящик цей тяжко буде замкнути, так їх багато - А господиня? - питають цікаві мишки. - Господиня ходить тепер, як паня. Які у неї сорочки, які кружева -пфу! Пахучим милом вимивається. Городські миші вірити не хочуть. «Пахучим милом вимивається, а наша вмивається слізьми...» Наговорившися доволі, мишка вертає домів. Перетиснеться крізь двері, як тінь, майже попід стіну і - шу-усть! -до нори. Тільки хвостик іноді визирає. Але й хвостика ніхто не бачить, бо де там тепер людям заглядати під ліжко. Їм не до того. Зупинка. Обговорення за запитаннями. Як мишка ставиться до господаря будинку? ( Дуже боїться: «Все з тими дітьми, та й з тими дітьми. Такі вам неслух¬няні, пищать, а на мені шкура терпне, щоб господар не вчув. О, мій господар дуже страшний»). Як ви гадаєте, що в господареві найбільше лякає мишку? Чому вона боїться за мишенят? (Очевидно, його сила: «Колись двох кабанів забив. Такі здорові кабани, а він їх порізав». Якщо здорових кабанів забив, то що йому знищити мишенят?) А чим господар здається страшним читачам? Зачитайте слова господаря. («Що, гарно пахнуть? Ха-ха-ха! От бачиш, і війна на щось придасться. Перше ми за рік не заробили стільки, що тепер за місяць. Розбагатіємо.») Як характеризують господаря ці слова? Що у вас викликало найбільший страх і несприйняття у цьому героєві? (Можлива відповідь. Господар радіє війні, яка приносить йому небачені доходи. Він багатіє на горі людей). Доведіть, що господар займається незаконними справами. (Про це свідчить той факт, що свої оборудки він робить таємно вночі: «Іноді, як ціле село спить, перед хату заїжджає візок. Злазить двоє людей і з хати виносять м'ясо, масло, яйця, крупу і сало»). А як ви гадаєте, як так трапилося, що господар, не стара, не квола людина, не пішов на фронт? Що говорить про господаря цей факт? (Очевидно, відкупився немалими грошима. Його зовсім не турбує доля країни). Як відгукується мишка про господиню? Зачитайте. («Господиня ходить тепер, як паня. Які у неї сорочки, які кружева -пфу! Пахучим милом вимивається»). Знайдіть у цьому відгуці мишки слово, яке свідчить про зневажливе ставлення мишки до господині. («Пфу!») А ви як гадаєте, що ж тут поганого, що господиня носить сорочки із кружевами та «пахучим милом вмивається»? (Сорочки з кружевами, пахуче мило куплені за гроші, нажиті на стражданнях людей). Як «городські миші» прокоментували таку поведінку господарки? Зачитайте. («Пахучим милом вимивається, а наша вмивається слізьми...»). Завдання. Прочитайте до слів «А господиня:..» Знайдіть відповідь на запитання, чому міська жінка «вмивається слізьми»? Продовження читання Раз якось вертає наша мишка і чує: в хаті чужим духом пахне. Зня¬лася на задні лапки – заглядає. Перше побачила великі черевики на деревляних підошвах, а там обшарпана спідниця, а вище полатана сорочка, а ще вище обличчя, худе, худе, лиш шкура та кості, лиш ці червоні, заплакані очі. «Це одна з тих, із міста, - погадала собі миш¬ка. - Вони приходять без нічого і відходять з нічим. Побачимо». А жінка говорила, мовби за труною ішла: - Змилосердіться, господине, дивіть! Ніг собі в цих проклятих колодках не чую. У мене хора дитина, як мені без молока вертати? Най би хоч перед смертю напилося. Совісті нема на тую муку дивитися. Я ж - мати. Я вам цього, спасителько моя, вовіки не забуду. Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу... Зупинка. Обговорення за запитаннями: Чому та міська жінка, яка просить допомоги у господарки, «вмивається слізьми»? У чому трагізм її ситуації? Пофантазуйте, яким вам уявляється життя цієї жінки? (Можлива відповідь. Чоловіка забрали на фронт. Вона залишилася одна. Продала або обміняла на продукти весь одяг, який був. Ходить у лахмітті, голодує сама, від голоду вмирає на її очах дитина, а вона не може її врятувати. Від цього жінка тяжко страждає і відчуває смертельний відчай. Про це свідчить порівняння, яке вживає автор, характеризуючи стан жінки: «А жінка говорила, мовби за труною ішла». Її слова також свідчать про те, що жінка знаходиться на межі життя і смерті: «Я вам гроші в суботу принесу, так мені, Боже, дай спокійно сконати, що принесу...»). Як ви гадаєте, чи схвилювала історія жінки мишку? Чому? (Мишка сама має діток, і вона не може бути байдужою до горя матері). Які почуття у вас викликала жінка з міста та її історія? (Опис жінки викликає жалість до неї. Ії горю читачі щиро співчувають). Чи зверталися до господині і раніше нещасні з подібними проханнями? («Це одна з тих, із міста, - погадала собі миш¬ка. - Вони приходять без нічого і відходять з нічим. Побачимо»). Що, на вашу думку, відбуватиметься далі? Чи допоможе господиня нещасній жінці? Завдання. Прочитайте текст до слів «Одної днини каже господар до своєї жінки:..» Подумайте, за що саме мишка помстилася господарям? Продовження читання А господиня: - Мої корови тільки молока дають, що кіт наплакав. От, дою, щоб не запустити. Прийдіть, як отеляться. Тепер ми самі не маємо що пити. Спитайте в наших сусідів. Може, продадуть; вони на гроші ласі й рідного батька продали б, а в нас нема що продавати, хоч і хотіли б. Як мишка тую розмову почула, то так їй соромно зробилося, не за себе, а за господиню, що чим скорше побігла до нори. «Добре, що діти сплять, а то б ще навчилися брехати, як люди. І як цим людям язик на таку брехню повертається? Погані люди. Одні з го¬лоду гинуть, а другі папір у ящик ховають. Хіба ж папір важніший від життя? Але я їм!» І в маленькій мишачій голові зродилася велика ідея. Знищити, потрощити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір. Вона припала до деревляного ящика, і гризла, і гризла, і гризла. Зразу ящик, а там і гроші. Працювала цілу ніч. В днину відпочивала, а на ніч дальше до роботи. Так кілька діб, аж не було що гризти. Зупинка. Обговорення за запитаннями Чи збулося ваше передбачення? Чому ви були впевнені, що господиня не допоможе бідній жінці? Як історія з бідною жінкою вплинула на рішення мишки покарати господарів? За що саме мишка помстилася господарям? (За жадібність, безжальність, брехню, за те, що наживаються на людському горі). Чи легко було мишці гризти ящик? (Довго і важко).Чи могла вона помститися господарям в якийсь інший спосіб? (Могла попсувати продукти, погризти пахуче мило, яким умивалася господарка тощо). Чому мишка погризла гроші? (Вона розуміє, що гроші – найдорожче для господарів). Зачитайте та прокоментуйте, що мишка думає про гроші. («Знищити, потрощити цей папір, що його кривдою людською чути, поганий папір»). Як ви думаєте, яка буде реакція господарів на вчинок мишки? Завдання. Прочитайте оповідання до кінця, знайдіть відповідь на запитання: чому мишка не захотіла більше залишатися в будинку? Продовження читання Одної днини каже господар до своєї жінки: - Я чоловік праці. У мене ніхто не сміє дармувати. Гроші також. Їх треба пустити в рух. Купимо за них кілька свинок, двоє-троє телят, підгодуємо, продамо і купимо нових, і знов продамо, поки не будемо мати тільки грошей, що в банку. Бог знає, коли буде друга війна. Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко. Добув ящик, відчинив і... очі йому пішли в стовп, брови підлізли вгору, волосся дубом стало. - Погризли, погризли, погризли! - Що? Де? Коли? - питалася жінка. - О, дивися! О! І вона теж встромила ніс у ящик: - А-а-а! - Це ти тому винна, це ти! - Всьому я винна, всьому я... - плакала жінка. А господар кричав: - Я не раз говорив, що треба нам кота, великого, здорового кота, а ти ложки молока жалувала для його: ти! ти! ти! І кинувся на неї з кулаками. Але мишка не чекала, що дальше буде: моргнула на дітей, і вони шнурочком вибігли крізь відчинені двері на поле. Краще там, ніж у такій хаті. Зупинка. Обговорення за запитаннями: Чи збулися ваші передбачення щодо реакції господарів на вчинок мишки? Знайдіть та зачитайте засоби комічного зображення ситуації, коли господар побачив зіпсовані гроші. Як у такому комічному зображенні виявляється ставлення автора до того, що відбувається? Він співчуває господарям чи сміється з них? А що саме висміює автор?(Жадібність, зажерливість ). Як у цій ситуації виявляється ставлення подружжя один до одного? Чи кохає господар свою дружину? (Він любить лише гроші. Дружину він ображає, звинувачує, б’є). Чи погоджуєтесь ви з тим, що мишка залишає будинок, тому що боїться помсти господаря, який заведе «великого, здорового кота»? (Ні. Вона не хоче жити в будинку людей, які брешуть, зневажають один одного, наживаються на горі інших. А ще мишка не хоче, щоб її дітки навчилися у господарів поганого). ІІІ. Фаза консолідації Учитель. Богдан Лепкий назвав свій твір «казкою для дітей: малих і дорослих». Мабудь, малі діти, читаючи цю казку, потішаться із вчинку мишки, дорослі діти, тобто ви, замисляться над важливими для людей істинами. Я пропоную подумати на прикладі мишки та господарів, які цінності в житті людини можна вважати справжніми, а які – фальшивими. Підсумкова бесіда за запитаннями: Уявіть собі, що будинок, у якому живуть господарі і мишка, загорівся. Як ви гадаєте, як би в цій ситуації діяли мишка і господарі? (Мишка рятувала б дітей, господарі – гроші). Що найбільше цінує мишка? (Своїх дітей. Турбується про їхнє не лише фізичне, але й моральне здоров’я). Що найбільше цінують господарі? (Гроші). Чому цю цінність не можна вважати справжньою? (Зароблені на горі людей гроші не приносять їм щастя і благополуччя: господарі не знають щастя материнства і батьківства, не люблять один-одного, їм байдужа доля країни. Господар стає злочинцем, господиня втрачає жіночу здатність до співчуття і милосердя). Яким ви уявляєте майбутнє господарів? Що б ви порадили їм? (Не треба бути скупим, не можна збудувати свого щастя на воєнному лихолітті, на чужому горі та зубожінні тощо). Домашнє завдання. Скласти карту персонажів (мишка, господар). Для цього потрібно вписати ім’я персонажа у відповідну комірку. Далі написати характеристики цього персонажа в колах, а у прямокутниках навести докази за текстом оповідання, що підтверджують ці характеристики. Зразок: | |
|
| |
| Переглядів: 3654 | |
| Птахи |
| Декоративна аплікація |
| Сонце та його значення для життя на Землі |
| В. Каменчук «Як Лиска голосок собі кувала». Л.Костенко «Бузиновий цар» |
| Щоденне піклування про своє здоров'я |
| Всього коментарів: 0 | |